Чому гроші НЕ ходять за пацієнтом?

За три роки реформи не забезпечено фінансування первинної медичної допомоги за принципом «гроші ходять за пацієнтом».

Про це свідчать результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Національній службі здоров’я України на первинну медичну допомогу. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Василь Невідомий.

НСЗУ у 2018–2020 роках на оплату медичних послуг, пов’язаних з первинною медичною допомогою, за програмою медгарантій отримала з бюджету понад 38,6 млрд гривень. При цьому МОЗ не забезпечило належного контролю за використанням коштів. Зокрема, у 2018–2020 роках не підготовлена програма медичних гарантій для первинної меддопомоги, яка мала визначати перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повна оплата надання яких державою гарантується кожному громадянинові України за рахунок коштів державного бюджету. Фактично, реалізація державних гарантій медичного обслуговування для первинної меддопомоги здійснювалася за відсутності такої програми, а громадяни не мали інформації про перелік і обсяг медичних послуг, гарантованих за рахунок бюджетних коштів.

Крім того, протягом трьох років фінансування зазначених послуг за рахунок коштів держбюджету здійснювалося НСЗУ шляхом перераховування коштів надавачам первинної меддопомоги – медзакладам усіх форм власності та фізичним особам-підприємцям на підставі укладених договорів про медичне обслуговування населення за програмою медгарантій з використанням капітаційної ставки на одного пацієнта, з яким укладено декларацію про вибір лікаря, та кількості таких декларацій відповідно до даних електронної системи охорони здоров’я.

Розмір оплати медпослуг первинної меддопомоги її надавачам абсолютно не залежав ні від обсягу наданих пацієнтам послуг, ні від ступеня забезпечення населення комплексними та інтегрованими послугами зі всебічної, безперервної та орієнтованої на пацієнта первинної медичної допомоги, спрямованої на задоволення потреб населення у відновленні та збереженні здоров’я, запобігання розвитку захворювань, зменшення потреби у госпіталізації та покращення якості життя. При цьому у 2020 році порівняно з 2018 роком зросли показники захворюваності деяких хвороб, які можуть бути проліковані/контрольовані на рівні первинної медичної допомоги.

Отримані кошти надавачі первинної меддопомоги переважно спрямовували на виплату заробітної плати: 2018 рік – 89,2%, 2019 рік – від 69% до 100%, 2020 рік – від 71,4% до 93,9%. Крім того, закуповувалось обладнання, не передбачене для оснащення закладів первинної медичної допомоги, легкові автомобілі та мобільні телефони на загальну суму

4,4 млн грн, водночас 33 такі надавачі не забезпечені необхідним обладнанням, устаткуванням і засобами для надання такої меддопомоги.

Тарифи на медпослуги, пов’язані з наданням первинної меддопомоги, визначені МОЗ і НСЗУ за відсутності затвердженої методики їх розрахунку. Без належного обґрунтування та розрахунків також встановлений оптимальний обсяг практики первинної медичної допомоги: на одного лікаря загальної практики – сімейного лікаря – 1800 осіб, лікаря-терапевта – 2000 осіб, лікаря-педіатра – 900 осіб. Водночас оптимальний обсяг практики первинної медичної допомоги – це кількість осіб, яким відповідний лікар може забезпечити якісну меддопомогу.

Фактична ж кількість укладених між пацієнтами та лікарями 45-ти надавачів первинної меддопомоги декларацій станом на 1 січня 2021 року перевищує визначений оптимальний обсяг практики первинної медичної допомоги на 28–87,5%, тобто є ризик надання неякісної первинної меддопомоги пацієнтам.

НСЗУ також не контролювала виконання надавачами первинної меддопомоги умов укладених договорів. Встановлено: 16 надавачів порушили вимоги Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики. Зафіксовані порушення в частині надання меддопомоги за лікарськими спеціальностями та місцями провадження господарської діяльності з медичної практики, які не зазначені в документах, що додавалися МОЗ до заяви для отримання відповідної ліцензії, та повідомленнях про зміни до них. У результаті 42 млн грн використані НСЗУ з порушенням умов укладених на 2018–2020 роки договорів. Такі дії містять ознаки кримінальних правопорушень і потребують оцінки правоохоронних органів.

Крім того, МОЗ не визначило механізму забезпечення безперервності надання первинної меддопомоги, що є однією з вимог до її організації. Реалізація цієї вимоги передбачена лише шляхом створення чергових кабінетів для обслуговування населення поза годинами прийому пацієнтів лікарями, а також для надання допомоги у вихідні, святкові та неробочі дні. Однак, створення таких кабінетів є рекомендацією. МОЗ також не контролює якості медпослуг, що забезпечують надавачі первинної меддопомоги, і не проводить систематичного аналізу їх результатів та ефективності: у 2018 році перевірки МОЗ не здійснювались через заборону, а у 2019–2020 роках проведено 6 таких перевірок із 26 запланованих.

НСЗУ та надавачами медпослуг не забезпечена ефективна співпраця щодо виконання умов договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, підвищення якості та доступності медичного обслуговування. При цьому щороку збільшується кількість скарг пацієнтів на неналежну організацію надавачами медичного обслуговування.

Крім того, НСЗУ неналежно провела верифікацію даних, що містяться в реєстрах центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я, для забезпечення їх точності та достовірності. Верифікація розпочалась тільки в жовтні 2019 року і здійснена лише за трьома критеріями: припинення трудових відносин з лікарем первинної медичної допомоги або його смерть; смерть пацієнта, який уклав декларацію з лікарем первинної меддопомоги; звернення пацієнтів, їх законних представників та надавачів для внесення змін до даних, наявних у електронній системі охорони здоров’я. За результатами встановлена зайва сплата надавачам первинної меддопомоги протягом 2018–2019 років майже 37 млн гривень. У 2020 році НСЗУ верифікація таких даних не проводилась.

Водночас за результатами аудиту встановлені випадки оплати НСЗУ у 2018–2019 роках надавачам первинної меддопомоги за деклараціями з лікарями, які припинили трудові відносини або померли; за деклараціями пацієнтів, які померли, а також оплата за деклараціями з лікарями первинної меддопомоги, які змінили лікарську спеціальність; за деклараціями пацієнтів, які досягли 18-річного віку, укладеними з лікарем-педіатром; за дубльованими деклараціями. Загалом зайво сплачено 3,3 млн гривень. Як наслідок, у лютому 2021 року НСЗУ, з урахуванням нововиявлених фактів, проведена додаткова верифікація зазначених даних, за підсумками якої встановлено зайву сплату надавачам первинної меддопомоги 19,8 млн гривень.

Звіт і рішення за результатами аудиту оприлюднені на офіційному вебсайті Рахункової палати.