Краса та руїни: як змінилися найбільш знакові замки України за роки незалежності

Що відбувалося з популярними пам’ятками архітектури протягом десятиліть

Відвідування замків України традиційно входить до багатьох популярних екскурсійних програм під час мандрівок країною. Все більше туристів цікавляться історією, відкриваючи для себе унікальні пам’ятки замкової архітектури, пише РБК Україна.

За часи незалежності все більше палаців і оборонних споруд стали “туристичними магнітами” в регіонах. Багато з них вдалося зберегти від руйнації та відновити. Чимало таких локацій отримали державне фінансування, що дає надію зробити їх “візитівками” України на рівні з відомими історичними спорудами Європи та світу.

Втім, безліч колись величних замків та фортифікаційних споруд все ж гостро потребують порятунку, роками залишаються у занепаді й щороку стрімко руйнуються.

РБК-Україна розповідає, як змінювалися за 30 років незалежності одні з найвідоміших замків України. Низку із них вдалося врятувати, а багато унікальних пам’яток все ж гостро потребують реставрації.

Фото: Де знаходяться найцікавіші замки України (інфографіка РБК-Україна)

Камянець-Подільська фортеця, Хмельницька область

За дослідженнями археологів, фортеця буда заснована ще в 11-12 століттях. Спочатку її звели з дерев’яних колод, а в 14 столітті перебудували у камені. За легендою, фортеця була нездоланною. Її захоплювали лише двічі – у 1393 році литовський князь Вітовт, а в 1672 року – турецьке військо. У XVII та XVIII століттях у замку було повноцінне військове містечко.

У 1977 році було створено історико-архітектурний заповідник “Кам’янець”. У роки незалежності в замку проводили реставраційні роботи. Статус національного йому надано 1998 року.

В 1997 році фонди музею-заповідника перевезли у нові відреставровані приміщення. Після капітального ремонту 1999 року в пам’ятці архітектури 18-19 ст. створили нову експозицію художнього відділу, розпочали реставрацію у баштах і підземеллях фортеці. У 2000 році відкривали нові експозиції. У 2006 році після проведення ремонту на другому поверсі Ратуші також відкрили експозиції. Того ж року у фортеці почали проводити нічні екскурсії.

Фото: Кам’янець-Подільський замок (колаж РБК-Україна)

Попри постійні реставраційні роботи у фортеці, у 2010 році найдревніші військові споруди XV-XVI століть були під загрозою руйнування і обвалу у Смотрицький каньйон, башти з дерев’яними перекриттями були в аварійному стані.

У 2011-му від дощів зруйнувалася одна з веж Старої фортеці. У 2018 році обвалилася частина муру, який розібрали і відбудували по-новому. Музей постійно проводить поточні ремонти і, як запевняють профільні фахівці, критично аварійних ділянок на території фортеці немає.

Замок графів Шенборнів у селі Чинадійово, Закарпаття

Побудований наприкінці 19 століття як мисливська резиденція. З’явився маєток з дерев’яного мисливського будинку в урочищі Берегвар у володіннях австрійських аристократів, а потім розрісся до замку в стилі неоромантики.

Фото: Замок Шенборнів (колаж РБК-Україна)

У 1946 році з приходом радянскої влади змінився і власник палацу. В 1946 році там відрили перший клімато-бальнеологічний санаторій Закарпаття “Карпати”. Навколо палацу – дендрарій на 20 гектарах з рідкісними рослинами. В 2006 році санаторій підписав зобов’язання зберігати замок в належному стані. Втім, особливої реставрації не відбувалося.

Нещодавня інспекція показала: палац потребує ремонту даху і сходів, реконструкції дерев’яних вікон. Це котуватиме не менше 40 млн гривень. У 2022 році споруду будуть подавати на включення до програми “Велика реставрація”.

Невицький замок в Ужгородському районі на Закарпатті

Одна із найдавніших споруд всього регіону. Його руїни почали відновлювати у 2019 році. Замок був побудований у формі вежі-донжона ще у 13 столітті. У 1241 році був зруйнований ордами монголо-татар, але у другій половині 13 століття був відновлений. Багато разів замок переходив у володіння угорських князів, а зруйнований був у 1644 році. Відтоді його не відбудовували.

Фото: Невицький замок (колаж РБК-Україна)

Однак пару років тому в замку почали реставрацію за кошти ЄС – даху, веж, укріплення стін. На території замку встановили модульні офіси та санітарний блок, відеонагляд, нічну підсвітку та лавки. Під час досліджень виявили таємний підвал з артефактами – наконечниками стріли, кахлями та свідчення того, що певні реставраційні роботи велись і у 20 столітті.

Золочівський замок на Львівщині

Замкову споруду звели за наказом Якуба Собеського (батька майбутнього короля Польщі Яна Собеського) 1634 року як оборонну фортецю Речі Посполитої на місці дерев’яного замку з валами. Комплекс є зразком архітектури “палац у фортеці”. На території є два палаци – Великий і Китайський.

У 19 столітті в палацах містилися казарми, лікарня, в’язниця. За радянської влади з 1939 року Золочівський замок служив в’язницею НКВС. З 1953 року в палаці було ПТУ, а потім – галерея мистецтв. Лише в 1989 році на території комплексу почалися реставраційні роботи.

Фото: Золочівський замок (колаж РБК-Україна)

У 2009 році на реставрацію комплексу пожертвував 20 млн гривень український меценат. За ці кошти відреставрували обидва палаци, проклали водогін, відновили фасад Великого палацу, побудували тунель із брамою для заїзду, равелін, підйомний міст.

У Великому палаці під час реставрації відновили розташування кімнат, але печі і підлоги не збереглися. Відкритий для відвідування у 2009 році. Серед експонатів – меблі, зброя, картини, скульптури. У Китайському палаці після реставрації 2004 рокі відкрили музей східної культури.

Замок Попова в селі Василівка у Запорізькій області

Споруду називають “перлиною” краю. Садибу почав будувати у 1788 році Василь Попов, таємний радник Катерини II. Через сто років палац у неоготичному стилі добудував його нащадок. Під час революції 1917 року маєток був розграбований, під час Другої світової війни частково зруйнований та спалений. У 1950 році замок розібрали на матеріали.

Фото: Замок Повова (колаж РБК-Україна)

Донині від замкового комплексу збереглися оглядова вежа, конюшня, три флігеля, каретний двір. Історико-архітектурний заповідник відкрили у західній частині комплексу у 1993 році. Там виставлені музейні експозиції, в підвалах колишньої конюшні проводять виставки. У прибудованому другом поверсі каретного сараю розташована школа-інтернат.

З 2013 року на території ведуться археологічні розкопки, розкопана значна частина фундаменту замка. Загалом збережені будівлі критично потребують реставрації, на яку не вистачає коштів.

Хотинська фортеця у Чернівецькій області

Одна з наймогутніших фортифікаційних споруд, яка була зведена у 10 столітті у вигляді городища тіверців, а перебудована у камені в 13 столітті за часів Молдавського князівства. Згодом фортеця була під владою Королівства Польського, Османської імперії, царської Росії.

Фото: Хотинська фортеця (колаж РБК-Україна)

У середині 19 століття споруда перестала бути оборонним об’єктом. У 20 столітті фортеця прийшла у занепад і почала руйнуватися. Пам’яткою архітектури Хотинська фортеця стала за радянської влади – у 1960 роках. Тоді почалася реставрація, а згодом на території комплексу стали активно знімати фільми.

Вже у 2000 році створили державний історико-архітектурний заповідник, почалися реставраційні роботи – від ремонту даху до відновлення Комендантського палацу. У 2021 році почали проводити протиаварійні роботи: запланована заміна даху, перекриття мосту, укріплення підпірної стіни замку, встановлення нових вбиралень.

Аккерманська фортеця на Одещині

Одна з найбільших середньовічних фортифікаційних споруд України. Периметр стін фортеці – 2,5 км, а огороджують вони територію понад 9 га. Самі стіни були готові витримати натиск ворога – їхня товщина 1,5-5 м. Висота стін – від 5, а башт – до 15 м. Із 34 башт до нинішнього часу збереглися 26. З трьох боків фортеця оточена ровом, а з північного боку – Дністровським лиманом.

Фото: Аккерманська фортеця (колаж РБК-Україна)

Фортецю заснували генуезці на місці зруйнованого грецького міста Тіра у 13 столітті. У наступні два століття її розбудовували у складі Молдавського князівства. Ще три століття фортеця належала туркам-османам. На початку 19 століття територію захопила російська армія, і з роками фортеця перестала бути оборонною спорудою. У 1896 році визнана історико-архітектурною пам’яткою. Досі вона вважається однією з найкраще збережених у регіоні та країні.

У 20-столітті фортецю реставрували, проте в перші десятиліття незалежності роботи велися лише мінімально. У стінах утворювалися тріщини, а північна стіна ризикувала “сповзти” у лиман.

В 2011 році в області створили комунальне підприємство для збереження фортеці від руйнування. В наступні роки тривали роботи з укріплення північної стіни. Минулого року закінчилася реставрація воріт. А в цьому році одна із башт дала тріщину і опинилася під загрозою обвалення. Тим часом фортецю планують комплексно відреставрувати за державною програмою і включити у перелік всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Підгорецький замок на Львівщині

Це колишня резиденція польського короля Яна III Собеського, “український Версаль”. Палац з бастіонними укрпіленнями був збудований у 1635-1640 роках італійськими архітекторами. На початку 18 століття замок купив Вацлав Жевуський. Ще до середини 20 століття в палаці розташовувся приватний музей князів Санґушків. За радянської влади в будівлях розміщувався туберкульозний санаторій, який згодом частково згорів.

Фото: Підгорецький замок (колаж РБК-Україна)

Палац довгий час був у стані занепаду і потребував ґрунтовної реставрації.

Реставрація почалася у 2000 році. Відремонтовані дах, вхідна оборонна частина, каплиця. У 2018 році, в Підгорецькому замку відкрили чотири зали для відвідувань: Китайський кабінет, Золотий, Кармазиновий та Обідній зали. Експозиції повернулися у стіни палацу вперше за 80 років.

З 2010 до 2020 року реставрацію не проводили через зупинку фінансування. У 2021 році на реставрацію Підгорецького замку виділено 32 млн. грн, тоді як експерти називають необхідну суму – 40 млн. євро. На цей момент найбільше реставрації потребують стіни замку.

Замок Любарта на Волині

Один із двох частково збережених замків Луцька. Ця найстаріша споруда міста входить у історико-культурний заповідник “Старий Луцьк”. Цей Верхній замок почали будувати в 1350-ті роки. В ньому облаштували адміністративний і оборонний центр області, збиралися засідання політиків, працювали суди.

За часів правління Галицько-Волинского князя Любарта почалася розбудова і укріплення фортеці. У наступні століття всі дерев’яні стіни замінили кам’яними. Лише у 18 століття замок перестав виконувати оборонну функцію, а в 19 столітті став руїнами. У 20 столітті фортифікаційну споруду почали реставрувати.

Фото: Луцький замок Любарта (колаж РБК-Україна)

З 1963 року замок визнано пам’яткою архітектури під охороною держави. У наступні роки були проведені масштабні роботи зі збереження комплекса – були укріплені вежі та стіни, відновлені перекриття та галереї, втрачені елементи замінені новими, реконструйовано інтер’єри.

Вже за часів незалежності України, у 1994 році, почали відновлювати вали замку, але роботи зупинилися через брак фінансування. В 2006 році добудовали стіну до В’їзної вежі, яка відтворює частину муру Окольного замку.^. 2020 року реконструювали дерев’яні сходи у Владичій вежі.

У 2019-2021 роках провели відновлення стін вежі Чарторийських, Окольного замку та підземель, фасаду монастиря єзуїтів. Під час робіт в минулому році знайшли невідомі підвали. Навесні 2021 року підземелля вежі Чарторийських та колегіуму єзуїтів реставрували та об’єднали.

Олеський Замок: перлина Львівської області

Музей-заповідник, пам’ятка архітектури 13-14 століть. Ймовірно, був збудований сином галицько-волинського князя Юрія Львовича. В наступні століття був резиденцією польських родів. В Олеському замку в 1629 році народився майбутній король Польщі Ян III Собеський.
На початку 19 століття замок зазнав пожежі і руйнації, але згодом його почали укріплювати. В 1951 році пожежа знов знищила будівлю, а з 1958 року там почалися активні відновлювальні роботи. Замку повернули вигляд періоду кінця XVIII століття. До 1975 року створено експозицію, після чого музей відкрили.

Фото: Олеський замок (колаж РБК-Україна)

Зараз в музеї діють експозиції, виставкові зали та студійні фондосховища. Загалом стан замку фахівці оцінюють як задовільний завдяки постійній реставрації. Нещодавно відремонтували аварійні ділянки даху монастиря капуцинів, який входить у склад комплексу. У 2021 році Олеський замок внесли у перелік об’єктів державної програми з відновлення історичних па’мяток.

Звісно, це далеко не повний список замків на території України, які заслуговують на увагу туристів. Адже, за різними оцінками, фортифікаційних споруд на території нашої держави збереглося кілька тисяч.

ЗакарпатПост