Кожен може зцілити себе вірою і силою думки

Американський генетик Брюс Ліптон стверджує, що за допомогою істинної віри, виключно силою думки людина здатна позбутися від будь-якої хвороби, пише газета ЯСНО.

І містики в цьому немає: дослідження Ліптона показали, що спрямований психічний вплив здатний змінювати… генетичний код організму, ишуть ВІдомості.

Як пишуть Відомості, протягом багатьох років Брюс Ліптон спеціалізувався в галузі генної інженерії, успішно захистив докторську дисертацію, став автором низки досліджень, які принесли йому популярність в академічних колах. За його власними словами, весь цей час він, як і багато генетиків та біохіміків, вірив, що людина є певним біороботом, життя якого підпорядковане програмі, записаній у його генах. Гени з цього погляду визначають практично все: особливості зовнішнього вигляду, здібності й темперамент, схильність до захворювань, а в підсумку — тривалість життя. Ніхто не може змінити свій генокод, а значить, за великим рахунком, нам лишається лише змиритися з тим, що визначено природою.

Поворотним моментом у житті і в поглядах доктора Ліптона стали проведені ним у кінці 1980-х років експерименти з вивчення особливостей поведінки клітинної мембрани. До того в науці вважалося, що саме гени, розміщені в ядрі клітини, визначають, що слід пропустити через цю мембрану, а що — ні. Однак досліди Ліптона показали, що різні зовнішні впливи на клітину можуть впливати на поведінку генів і навіть призводити до зміни їх структури.

Залишалося лише зрозуміти, чи можна виробляти такі зміни за допомогою психічних процесів, або, простіше кажучи, силою думки.

— По суті, я не придумав нічого нового, — каже доктор Ліптон. — Протягом століть медикам добре відомий ефект плацебо — коли хворому пропонують нейтральну речовину, стверджуючи, що це чудодійні ліки. У підсумку речовина і справді справляє зцілювальну дію. Але досі наукового пояснення цього явища не було. Моє відкриття дозволило дати таке тлумачення: за допомогою віри в цілющу силу ліків у організмі людини відбуваються процеси, зокрема на молекулярному рівні. Вона може «вимикати» одні гени, змушувати «вмикатись» інші та навіть міняти свій генетичний код. Слідом за цим я згадав про випадки чудесного зцілення. Лікарі від них завжди відмахувались. Але насправді, навіть якщо б у нас був усього один такий випадок, він мав би змусити медиків задуматися над його природою. І навести на думку про те, що якщо це вдалось одному, то, можливо, таке зроблять й інші.

Зрозуміло, академічна наука прийняла ці погляди Брюса Ліптона в штики. Однак він продовжив свої дослідження, в ході яких послідовно доводив, що без медпрепаратів цілком можна впливати на генетичну систему організму. Зокрема, до речі, і за допомогою спеціально підібраної дієти. Так, для одного зі своїх експериментів Ліптон вивів породу жовтих мишей із вродженими генетичними дефектами, прирікаючи їхнє потомство на ожиріння та коротке життя. Потім, посадивши їх на дієту, він домігся того, що ці миші стали давати потомство, абсолютно не схоже на батьків — звичайного кольору, худе, з нормальною тривалістю життя.

Все це, погодьтеся, віддає лисенківщиною, і тому негативне ставлення академіків до ідей Ліптона передбачити було неважко. Проте він продовжив експерименти і довів, що аналогічного впливу на гени можна домогтися і з допомогою, скажімо, сильного екстрасенса або шляхом виконання фізичних вправ. Новий науковий напрям, що вивчає вплив зовнішніх чинників на генокод, отримав назву «епігенетика».

І все ж головним впливом, здатним змінювати стан нашого здоров’я, Ліптон вважає саме силу думки, тобто те, що відбувається не навколо, а всередині нас.

— У цьому теж немає нічого нового, — запевняє він. — Давно відомо, що у двох людей може бути однакова генетична схильність до раку, але в одного хвороба проявилась, а в другого — ні. Чому? Та тому, що вони жили по-різному: один частіше відчував стреси, ніж другий; у них були різні самооцінка та самовідчуття, що породжували, відповідно, і різний хід думок. Сьогодні я маю підстави твердити, що ми здатні керувати нашою біологічною природою; ми можемо за допомогою думки, віри і прагнень впливати на наші гени. Велика відмінність людини від інших істот на Землі якраз і полягає в тому, що вона може змінювати своє тіло, зцілювати саму себе від смертельних хвороб і навіть позбавлятися від спадкових захворювань, даючи на це психічні установки організму. Ми зовсім не зобов’язані бути жертвами нашого генокоду й обставин життя. Повірте в те, що ви можете зцілитись, — і вилікуєтеся від будь-якої недуги. Повірте, що спроможні скинути 50 кіло, — і ви схуднете!

Здавалося б, усе гранично просто. Але це тільки на перший погляд… Якби все було так просто, то більшість людей із легкістю вирішувала би будь-які проблеми зі здоров’ям за допомогою виголошення нехитрих мантр на кшталт «Я можу зцілитися від цієї хвороби», «Я вірю, що мій організм у змозі зцілити себе сам»…

Але нічого цього не трапляється, та й, як пояснює Ліптон, не може відбуватись, якщо психічні установки проникають тільки в сферу свідомості, що визначає лише 5% нашої психічної діяльності, не зачіпаючи решту 95% — підсвідомість. Простіше кажучи, лише одиниці з тих, хто повірив у можливість самозцілення силами свого мозку, дійсно в це вірять і тому домагаються успіху. Більшість же на рівні підсвідомості заперечує таку можливість. Ще точніше: сама їхня підсвідомість, яка, власне кажучи, на автоматичному рівні й контролює всі процеси в нашому організмі, відкидає таку можливість. При цьому вона (знову-таки на рівні автоматизму) зазвичай керується принципом, що ймовірність того, що з нами станеться щось позитивне, значно менша, ніж подальше протікання подій за найгіршим варіантом.

За Ліптоном, саме на такий лад наша підсвідомість починає налаштовуватися в період раннього дитинства, з народження до шести років, коли навіть незначні події, навмисно або випадково сказані дорослими слова, покарання, травми формують «досвід підсвідомості» й у підсумку — особистість людини. Причому сама природа нашої психіки влаштована так, що все погане, що відбувається з нами, відкладається в підсвідомість значно легше, ніж пам’ять про приємні та радісні події. У результаті «досвід підсвідомості» у більшості людей на 70% складається з «негативу» та лише на 30% — з «позитиву». Таким чином, щоб дійсно досягти самозцілення, необхідно щонайменше змінити це співвідношення на прямо протилежне. Тільки так можна зламати бар’єр, встановлений підсвідомістю на шляху вторгнення сили нашої думки в клітинні процеси і генетичний код. На думку Ліптона, робота багатьох екстрасенсів якраз і полягає в знищенні цього бар’єра. Однак більша частина цих методів усе ще чекає відкриття. Або просто широкого визнання • Більше цікавих історій читай у свіжому номері газети ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! ЗакарпатПост