Про закарпатську Княгиню писав навіть Чарльз Дарвін
Утім найбільш відома Княгиня саме через те, що 9 червня 1866 року о 17.00 там упав найбільший у Європі метеорит. Фактично, він розсипався при падінні, але велетенські уламки рясно всипали землю, утворивши над селом зоряний дощ, пише газета ЯСНО.
Як повідомляє фотограф-мандрівник Ігор Меліка, після падіння було зібрано близько 1200 частин загальною масою майже 500 кг, які розійшлися по багатьох, головним чином, зарубіжних музеях. Найбільша частина метеорита була знайдена в урочищі «Чорні млаки». Вона зберігається зараз у Віденському музеї природної історії.
Метеорит «Княгиня» вибухнув на висоті 40 кілометрів. Найбільший уламок був знайдений за 8 км. від села на схилі гори Стінка (1078 м.), на поляні „Чорна млака” Василем Крив’яником.
На той час після катастрофи минуло кілька тижнів і почався сінокіс. Закарпатець прямував на свою ділянку і там на нього чекав сюрприз – у півтораметровій ямі виявилося ядро метеорита — дві брили загальною вагою 279 кілограмів.
«Крив’яник розкопав ґрунт на цьому місці глибше 2 метрів, виявив великий уламок метеорита, вагою 279 кг 766 г. При падінні він розколовся на два шматки вагою: 141 кг 833 г та 137 кг 933 г. У свою чергу, від останнього відколовся ще один, менший, вагою 2 кг 350 г». Про знахідку довідався лісничий з Великого Березного Антон Покорний, котрий, за його словами, за «пару волів, яких сам для себе вибрав» Василь Крив’яник, купив і перепродав метеорит Імператорському музею у Відні. Саме цей кусок до сьогодні зберігається і є гордістю Віденського природничо – історичного музею», – запевняє Ігор Меліка.
Для дослідження місця падіння метеориту адміністрацією Ужанського комітату 2 липня 1866 року було створено спеціальну комісію, з метою зібрати та вивчити уламки. Через 10 днів, 12 липня, на місце падіння метеориту приїхала наукова експедиція з Відня та Будапешта, яка провела детальне обстеження території. За результатами були знайдені ще 72 уламки загальною вагою приблизно 46,7 кг.
Та пошуки тривали і далі. Відтак за даними Віденського історико-природничого музею, загальна маса усіх знайдених уламків метеориту становить 500 кг. Вони зараз зберігаються в історичних та природничих музеях 115 міст світу.
Цікаво, що на місці падіння метеориту в 1892 році побував знаменитий французький письменник Жуль Верн. Його настільки захопило це романтичне і водночас малозрозуміле явище, що він захотів сам побувати там, де впала Княгиня.
Але й це ще не все.
У грудні 2009 року тележурналіст Віктор Тар у старих архівних документах знайшов про метеорит цікаві дані.
Виявляється, в 1881 році в журналі «Science» (Наука) було опубліковано матеріал під назвою: “Дарвін і відкриття доктора Гана викопних організмів в метеоритах”. У цьому матеріалі опубліковно листування між Чарльзом Дарвіном і німецьким геологом Отто Ганом, який стверджував що в метеориті Княгиня він знайшов частинки позаземних коралів, паразитів і навіть рослин. Відтак Дарвін, який вивчив знімки Гана, написав йому: «Здається важко буде сумніватися, що на ваших фотографіях дійсно є зображення живих істот і якщо вам вдасться переконати деяких вчених, то ви напевно зробили одне з найбільших відкриттів за всю історію людства!»
Цікаво, що до місця падіння метеориту досі йдуть шукачі каменів. І шукати дійсно є що, адже уламків було дуже багато і досі знайдено далеко не всі. Декому таланить і хтось навіть зараз знаходить космічні рештки. Наразі місце падіння метеориту згадується в туристичних довідниках, а територіально воно входить до складу Ужанського національного природного парку • Цілу саттю читай у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! • ЗакарпатПост
