Що робили на Закарпатті дакійці і чому навали гору сивою

На Закарпатті є багато унікальних гір, але сім із них мають висоту більше 2000 тисяч метрів і підйоми на них вважаються складними. Утім панорами, які відкриваються з висот варті усіх зусиль. Однією з таких є Гутин Томнатик, усього на 40 метрів нижча за Говерлу. Розташована вона в Рахівському районі, в межах Карпатського біосферного заповідника. І нині газета ЯСНО помандрує саме туди.

Звідки така дивна назва

Науковці досі стовідсоткової відповіді щодо назви гори не мають. Однак вважається, що вона походить із дакійської і означає «сивий верх». Цілком ймовірно, адже Говерла в перекладі з угорської теж означає «сніжна гора», а Гутин Томнатик – теж більшість часу вкритий білою засніженою ковдрою. Однак угорська назва для Закарпаття є логічною, адже ці землі сотні років перебували під владою Угорщини. Та звідки тут дакійці? Дакія — держава даків, що жили в пониззі Дунаю. Історична земля даків включала сучасну західну частину Румунії. У той же час частина Закарпаття колись належала румунам також. Взагалі на Рахівщині та Тячівщині цілий ряд географічних назв мають румунське походження. Тому ця версія є дійсно близькою до істини.

Однак існує ще одна гіпотеза, згідно з якою так звали місцевого пана, якому колись належали довколишні землі і власне гора. Саме через це назва складається не з одного. А з двох слів. Отже, був цей Гутин Томнатик, як кажуть люди, дуже самозакоханим і жорстоким чоловіком. Він був чужинцем і силою поневолив горян, які не хотіли на нього працювати. Крім того, йому потрібно було ще й раз на рік приносити данину – овець та кіз, яйця і вино. Хто не мав із чого або не хотів – жорстоко привселюдно вбивав. Найчастіше спочатку катував, а потім виводив на гору іта або відрізав голову, або вішав. Люди цуралися тієї гори і ненавиділи поміщика. Дуже бідували вони і не могли звести кінці з кінцями. Тому одного разу найсміливіші зібралися вночі на таємне віче, де вирішити, що покласти край стражданням може лише вбивство пана. Помсту вони вирішили робити одразу. Не гаючи часу. Озброїлись хто чим мав – палками, сокирами, вилами і пішли до палацу. Спочатку розправилися з охоронцями. А потім прямо в ліжку прикінчили Гутина Томнатика. Аби замести сліди – палац підпалили і від не залишилося правді нічого. Із того часу вони знову зажили як раніше, а гору ще довго обходили десятими дорогами, бо навіювала вона на горян дуже неприємні спогади • Повний текст – у газеті ЯСНО • Найцікавіші новини читай у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! • ЗакарпатПост