АНОНС. Як закарпатські хлопці діда Дракули побили

  Колочава – унікальне село, неподалік Синевирського озера. Багато хто знає про нього завдяки казковій шафрановій долині, яка вкриває землю весною густим фіолетово-синім килимом. А ще там чудові гірські краєвиди та ціле старовинне поселення. Недарма Колочаву називають селом трьох музеїв. Та чи відомо вам, що там оселялися мужні бунтівники, які втекли колись від влади, яка поневіряла закарпатців, що вони є нащадками відомого опришка Миколи Шугая і що село отримало назву від калош, які у болоті весь час «чавкали». Отже, нині газета ЯСНО помандрує до Колочави.

Село, де чавкали постоли

У Колочаві проживає, згідно з переписом, понад 7 тисяч осіб. Протяжність населеного пункту 15 кілометрів. Складається з п’яти приселків, зараз відноситься до Хустського округу. Протікають там аж дві річки – Теребля та Колочава.

Про мешканців Колочави чеський письменник Іван Ольбрахт писав у романі «Микола Шугай — розбійник»: «Це правнуки бунтівних невільників, які втекли від канчука і шибениць, підстаростів і отаманів пана Йосифа Потоцького, правнуки повстанців проти здирства румунських бояр, турецьких панів і мадярських магнатів» • Більше цікавого читай у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! • ЗакарпатПост