АНОНС. Небезпечний батончик. Чому гематоген – шкідлива інсулінова бомба
Солодка плитка з характерним присмаком і аптечною назвою «Гематоген» закодована у пам’яті кількох поколінь. Це доводить маркетингове дослідження, на яке ТСН.Тиждень натрапив у документі Апеляційної палати Мінекономіки України. Там вказано: 95 відсотків респондентів вважають знак «Гематоген» відомим. Хоча на смак, те, що зараз продають в аптеці під цією назвою, вже начебто інше, пише газета ЯСНО
Мода на гематоген почалася наприкінці 19 століття.
«На початку це взагалі була мікстура», – розповідає професор, завідувач кафедри фармакології та фармакотерапії ХНФУ Сергій Штриголь.
Її винайшов у Швейцарії доктор Гоммель і виглядала вона вкрай не апетитно – суміш бичачої крові та яєчних жовтків. Новий препарат став революційним для лікування анемії.
Але і шахраї не дрімали вже зі старту. ТСН.Тиждень знайшов рекламу гематогену доктора Гоммеля 1900 року, де ще на початку 20 століття споживачів попереджали остерігатися підробок. Біда в тому, що цей заклик не втратив актуальності й досі.
Зоряний час гематогену почався перед Другою світовою. Радянський союз для зміцнення народонаселення збудував кілька заводів. На них коров’ячу кров переробляли на чорний альбумін для лікарського гематогену. Одне з найбільших виробництв відкрили у Києві.
«З 1932 року у київській філії з’явилися свої виробничі потужності. Одним з перших препаратів був саме гематоген – рідкий та в таблетках», – розповів операційний директор фармацевтичної компанії Євген Черкас.
Але зараз в асортименті фармацевтичного гіганта, у який перетворився колишній радянський завод, ніякого гематогену немає. Чому? І чим тоді заповнені прилавки майже всіх аптек?
«Ми займаємося розробкою та виготовленням ліків, які мають доказову базу», – каже Євген Черкас.
А гематоген існує у статусі біологічної добавки.
Наявність альбуміну – спеціальної речовини, виділеної з крові корів, головна вимога до гематогену. Його неприємний смак маскують цукром, згущенкою та крохмалем. Проте солодощі не захищають від реальної небезпеки.
«На жаль, тварини хворіють на лейкоз», – розповідає педіатриня Ганна Горбань.
ТСН.Тиждень навіть побував на м’ясокомбінаті. Однак ця поїздка ледь не закінчилася бійкою. Керівництво бійні після дзвінка журналіста кинуло слухавку, заявивши, що підприємство не працює. Водночас на очах у знімальної групи у ворота заїхав транспорт з худобою, а у фірмовому магазині біля прохідної повно свіжої продукції. Тож брехня про непрацюючий завод очевидна. Але то вже окрема історія.
Нас же цікавить контроль якості коров’ячої крові після забою. «На бійнях кров від корів не перевіряється. На бійню велика рогата худоба вже їде з повним пакетом супровідних документів», – переконує ветеринар Віталій Губрій.
Та офіційно кров забитих корів сьогодні в країні не переробляє взагалі ніхто • Повний текст читай у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! • ЗакарпатПост
