АНОНС. Вища математика: Як у Зеленського ділитимуть два стільці на чотирьох суддів

Як свідчить сайт Конституційного Суду, до його складу входить 16 суддів. Головою суду є Олександр Тупицький, серед суддів – Олександр Касмінін. У той же час в президентському Офісі вважають, що суддів менше, адже Тупицького і Касмініна президент звільнив. І в серпні оголосив конкурс на дві вакантні посади за його квотою, пише газета ЯСНО з посиланням на depo.ua

Як пише Депо, активна фаза протистояння Володимира Зеленського з Конституційним Судом триває з 29 грудня 2020 року. Того дня президент своїм указом відсторонив голову суду Олександра Тупицького від посади судді КСУ. Наступного дня в суді оголосили президентський указ нікчемним, а Тупицького – легітимним. Цьому передував конфлікт через рішення суду від 27 жовтня 2020-го, яким той визнав неконституційним електронне декларування та деякі повноваження НАЗК.

У січні цього року ДБР повідомило, що оголосило підозру голові Конституційного Суду за ч.2 ст.384, ст.386 ККУ (завідомо неправдиві показання, поєднані зі штучним створенням доказів захисту, підкуп свідка з метою відмови від дачі показань). Далі Тупицький і ОП обмінювалися люб’язностями аж до 27 березня, коли Зеленський видав указ про скасування указів Віктора Януковича про призначення суддями КСУ Олександра Тупицького та його тезки Касмініна. Після цього відсторонених служителів Феміди перестали пускати на робочі місця. Але Тупицький, про життя і статки якого активно розповідали у ЗМІ, вирішив не здаватися, пішов до суду і своє таки виходив: 14 липня Верховний Суд визнав незаконним і скасував указ президента Володимира Зеленського про скасування призначення Олександра Тупицького суддею Конституційного суду. В ОП на цей рішення відреагували різко негативно, звинуватили верховних суддів у захисті корупційної системи і намірах знищити судову реформу. І подали апеляцію. Її розгляд призначений на 17 листопада.

У той же час правники від самого початку наголошували: указ президента – сумнівний з точки зору закону. Незалежно від того, моральними чи аморальними в очах громадськості виглядають звільнені судді Конституційного Суду.

17 серпня Зеленський видав указ про проведення конкурсу на заміщення посад суддів КСУ за своєю квотою, затвердив положення про конкурс (його термін становить два місяці) і склад відбіркової комісії. До неї увійшло семеро правників, серед яких троє іноземців – поляк Мирослав Вижиковський, грек Спиридон Флогаітіс і американець українського походження Богдан Футей. За кілька днів потому низка громадських організацій, які пов’язують з певними колами на Заході, звернулися до членів комісії із закликом відмовитися від участі у відборі у зв’язку із “ризиками для легітимності Конституційного Суду, які виникнуть у разі призначення президентом України осіб замість суддів Конституційного Суду, які були в неконституційний спосіб усунуті від своїх посад”. А рівно за місяць до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) надійшов позов від Тупицького і Касмініна, в якому позивачі оскаржили оголошення конкурсу.

Та попри це конкурс ніхто зупиняти не збирався, та й члени відбіркової комісії на заклики активістів не відреагували. Кастинг викликав значний інтерес. Спочатку на нього подалася 21 особа, нині у списку – 17 пошукувачів. Двох із них, як зазначають ЗМІ, просуває заступник Андрія Єрмака Олег Татаров. Це суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Єлизавета Євграфова та проректор з науково-педагогічної роботи КНУ імені Тараса Шевченка Микола Погорецький. Журналісти накопали на цих двох претендентів багато цікавого. Втім, за бажання, не менше можна накопати й на інших. Але фаховими й морально-етичними якостями бажаючих попрацювати в КСУ нехай займаються члени відбіркової комісії.

До оголошення результатів лишився місяць. До того часу, не виключено, що буде рішення ОАСК, яким відбір можуть визнати незаконним. Чи навпаки, законним. Окружний адмінсуд, очолюваний Павлом Вовком, відомий своєю надзвичайною чутливістю до політичної кон’юнктури. Втім, обидва рішення гратимуть проти влади. Бо що так, що так, а питання законності звільнення Тупицького з Касмініним ніхто не скасовував.

Та уявимо, що президентський Офіс і далі вдаватиме, що ці двоє суддів, як бабаки з відомого кінофільму – їх ніхто не бачить, але вони є. Тобто, конкурс відбудеться попри все і умовно Євграфова з Погорецьким (або хтось інший) стануть суддями КСУ. У підсумку буде не два нових легітимних судді, а четверо “недосуддів”. Що це змінить у розкладах? Наразі єдиний “зелений” суддя Конституційного Суду – Віктор Кичун, призначений постановою парламенту в лютому цього року. Якщо додасться ще двоє, то кількісно все одно ніяк не складається провладна більшість. Проте виникає можливість потихеньку перетягнути когось із діючих суддів на свій бік. Чи навпаки – похитати суд зсередини, аби посилити кризу у цій інституції.

Тут все залежить від кінцевих намірів. Очевидно, що в Конституційному Суді оскаржать закон про олігархів. Навряд чи владі потрібна оперативність КСУ з цього питання. Також прогнозовано, що спробують оскаржити новий закон про столицю, який от-от винесуть до сесійної зали.

Цей закон не лише відкриє шлях до звільнення Віталія Кличка з посади голови КМДА, але й, не виключено, до перезавантаження всієї влади у столиці шляхом дочасних виборів. А отут Банковій було б краще, щоб КСУ з вигідним їй рішенням не гальмував. Подейкують також, що у Конституційного Суду запитають, в якому ж році – в жовтні 2023-го чи 2024-го – треба обирати новий парламент. В даному випадку владу влаштовує, щоб конституційники обрали 2024-й. Інакше складається несприятлива ситуація для президента: якщо спочатку оберуть новий склад парламенту, де вже не буде монобільшості, конфлікт депутатів з президентом знижуватиме шанси Зеленського переобратися вдруге. І хоч у президентському Офісі переконують, що Зеленський не має намірів дочасно йти на перевибори президента – зробити йому це нині заважає Виборчий кодекс – однак в опозиційних колах припускають, що таку заборону “слуги” можуть скасувати. Що також буде оскаржено в Конституційному Суді.

Загалом, попри те, що Конституційний частенько заважає “зеленим” діяти на межі Конституції або й з її порушенням, він все ж потрібен для легітимації окремих рішень. Тобто, КСУ має бути контрольованим, або хоча б політично гнучким. Але головне при цьому – повністю легітимним. Інакше всі його рішення будуть юридично нікчемними і їх скасують після зміни влади. Хіба що соратники Зеленського впевнені: нинішній президент, і вони при ньому, пануватимуть так довго, як захочуть • Більше цікавого читай у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! • ЗакарпатПост