Небезпечний батончик. Чому гематоген – шкідлива інсулінова бомба

Солодка плитка з характерним присмаком і аптечною назвою «Гематоген» закодована у пам’яті кількох поколінь. Це доводить маркетингове дослідження, на яке ТСН.Тиждень натрапив у документі Апеляційної палати Мінекономіки України. Там вказано: 95 відсотків респондентів вважають знак «Гематоген» відомим. Хоча на смак, те, що зараз продають в аптеці під цією назвою, вже начебто інше, пише газета ЯСНО

Мода на гематоген почалася наприкінці 19 століття.

«На початку це взагалі була мікстура», – розповідає професор, завідувач кафедри фармакології та фармакотерапії ХНФУ Сергій Штриголь.

Її винайшов у Швейцарії доктор Гоммель і виглядала вона вкрай не апетитно – суміш бичачої крові та яєчних жовтків. Новий препарат став революційним для лікування анемії.

Але і шахраї не дрімали вже зі старту. ТСН.Тиждень знайшов рекламу гематогену доктора Гоммеля 1900 року, де ще на початку 20 століття споживачів попереджали остерігатися підробок. Біда в тому, що цей заклик не втратив актуальності й досі.

Зоряний час гематогену почався перед Другою світовою. Радянський союз для зміцнення народонаселення збудував кілька заводів. На них коров’ячу кров переробляли на чорний альбумін для лікарського гематогену. Одне з найбільших виробництв відкрили у Києві.

«З 1932 року у київській філії з’явилися свої виробничі потужності. Одним з перших препаратів був саме гематоген – рідкий та в таблетках», – розповів операційний директор фармацевтичної компанії Євген Черкас.

Але зараз в асортименті фармацевтичного гіганта, у який перетворився колишній радянський завод, ніякого гематогену немає. Чому? І чим тоді заповнені прилавки майже всіх аптек?

«Ми займаємося розробкою та виготовленням ліків, які мають доказову базу», – каже Євген Черкас.

А гематоген існує у статусі біологічної добавки.

Наявність альбуміну – спеціальної речовини, виділеної з крові корів, головна вимога до гематогену. Його неприємний смак маскують цукром, згущенкою та крохмалем. Проте солодощі не захищають від реальної небезпеки.

«На жаль, тварини хворіють на лейкоз», – розповідає педіатриня Ганна Горбань.

ТСН.Тиждень навіть побував на м’ясокомбінаті. Однак ця поїздка ледь не закінчилася бійкою. Керівництво бійні після дзвінка журналіста кинуло слухавку, заявивши, що підприємство не працює. Водночас на очах у знімальної групи у ворота заїхав транспорт з худобою, а у фірмовому магазині біля прохідної повно свіжої продукції. Тож брехня про непрацюючий завод очевидна. Але то вже окрема історія.

Нас же цікавить контроль якості коров’ячої крові після забою. «На бійнях кров від корів не перевіряється. На бійню велика рогата худоба вже їде з повним пакетом супровідних документів», – переконує ветеринар Віталій Губрій.

Та офіційно кров забитих корів сьогодні в країні не переробляє взагалі ніхто.

«Вона просто знешкоджується, та і все», – каже ветеринар.

Тобто кров в Україні не перероблять. Технологій її перевірки на м’ясокомбінатах нема. Альбуміну харчового теж держава не виготовляє. Але… вітчизняним гематогеном та його різновидами переповнені всі аптеки! Що за дивина?

ТСН.Тиждень з’ясував, що в Україні лише один офіційний виробник гематогену. А от похідних однокореневих назв – як піску морського. Тут вам і гематохелп, і гематовіт, і гемаглобінчик, і вже зовсім креативні – гематогеша, гематогоша, гематоням, гена і ген, і взагалі незрівнянний – гематогеній! Виробники продовжують заробляти на тіні забутого бренду.

«Гематоген, що виробляється в Україні, виробляється з крупнозернистого альбуміну китайського виробництва, який містить багато домішок через низький рівень очищення», – розповіла менеджерка відділу контрактного виробництва аптечної мережі Ольга Косій.

Інша причина плутанини з назвами – юридична. До вигадок зі всілякими гематогошами виробники приречені. Два роки тому фармпідприємство на Київщині через апеляційну палату Міністерства економіки затвердило за собою виняткове право називати лише свої батончики гематогеном.

Поговорити з ТСН.Тижнем власники назви не захотіли. Натомість із задоволенням розповіли про свої батончики з альбуміном в одній з найбільших аптечних мереж країни. Вони розробили рецептуру у Харкові, а виготовляють продукт у сусідів.

«Він виробляється в Білорусі, де збережено виробництво харчового альбуміну з достатнім відсотком заліза», – пояснила ситуацію менеджерка відділу контрактного виробництва аптечної мережі Ольга Косій.

ТСН.Тиждень захотів перевірити вміст гематогену та його братів по назві у лабораторних умовах. Але пошук лабораторії затягнувся.

«На сьогоднішній день дослідження на гематоген наш інститут не проводить, проводить державне підприємство Укрметртестстандарт», – розповів заступник директора ДНДІ лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи Володимир Загребельний.

Однак і там нам не допомогли. І поки ми ще шукаємо, де провести експертизу, нам дали пораду – уважно прочитати написи на упаковці.

 «Повинно бути чітко вказано, який вміст і таке інше. Сертифікат дає довіру споживачів», – каже Володимир Загребельний.

Та в аптеці сертифікату ТСН.Тижню не показали. На єдиному офіційно визнаному гематогені українського виробництва немає розписаного по грамах складу. Лише перелік складників. І він насторожує. Адже, за словами Володимира Загребельного, він містить різні висококалорійні компоненти, які не допомагають, а навпаки, можуть порушувати травлення.

На першому місці – цукор, далі – молоко згущене, теж з цукром, патока крохмальна, і лише після всього цього – альбумін чорний харчовий без зазначення кількості, а також ароматизатор ванілін. Виглядає як реальна інсулінова бомба у 354 кілокалорії з маленької плитки! Педіатри не радять вживати подібні добавки навіть як перекус.

«Чи не правильніше привести звичайний харчовий раціон в норму, ніж вживати щось умовно безпечне?» – каже педіатриня Ганна Горбань. Умовно безпечне не може бути корисним. Тим більше, що за штука, яка упакована й продається в аптеках під виглядом гематогена, розібратись важко. Лабораторних аналізів нема. Офіційного альбуміну Україна не виробляє. А фармацевти відхрещуються від ефективності гематогена. Тобто, купуючи його плитку в аптеці, ви можете розраховувати лише на умовну безпечність продукту, про що написано на етикетці. Та й то – з категоричною забороною вживати гематоген при цукровому діабеті, алергії, анемії, яка спричинена нестачею заліза • Більше цікавого читай у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! • ЗакарпатПост