Чому паводки на Закарпатті забирають дитячі життя

Смерть 13-річного Богдана – не перша в області трагедія від великої води

У лісгоспі, на який, за словами родичів, працював підліток та його дорослий напарник, від своєї участі традиційно відмахуються, мовляв, нічого не чули, нічого не знають, ніхто на них не працював. Однак, такий сценарій уже до болю знайомий… На жаль, коли на Тячівщині у 2019 році перекинувся лісовоз із людьми і п’ятеро  чоловіків загинули, реакція лісівників була подібною… Тож що відбувалося насправді? Газета ЯСНО при публікації матеріалу використала дані, які вдалося дістати ВВС. Україна. І одкровення рідних загиблого хлопця, чесно кажучи, шокують. • Цілу статтю читай у газеті ЯСНО •

5 січня, коли усі місцеві готувалися до Святвечора, 13-річний житель села Кобилецька Поляна на Закарпатті пішов із сусідом на заготівлю дров. До лісу поїхали на возі, кіньми мали б доправити деревину назад до села.

За кілька годин 25-річний Михайло прибіг додому весь змоклий, без дров, коней, возу, та головне – без свого молодшого напарника Богдана.

“Бодю забрала вода, я не зміг його врятувати”, – промовив він матері.

В ніч з 4 на 5 січня на Закарпатті розпочався паводок. Рівень води в річках подекуди підійнявся на 2-3 метри, дрібні потоки перетворювалися на повноводні бурхливі ріки, що зносили усе на своєму шляху.

13-річного Богдана знайшли лише 7 січня – на третій день пошуків, за 11 кілометрів від місця зникнення. Його тіло застрягло між гіллям, яке викинула на берег “велика вода”.

“Ми працювали на лісгосп”

В переддень події Богдан з сусідом Михайлом вирушили до лісу, ділянка для рубки розташована за 5-6 кілометрів від дому. Аби дібратися туди, необхідно містком перейти через річку Шопурка.

Попрацювали, потім заночували у будиночку лісника. Дорогою додому побачили, що вода у Шопурці піднялася на 1,5-2 метри й переливалася через переправу.

Нині у селі сперечаються: хто винен у смерті Богдана?

Родичі загиблого запевняють, що старший напарник відправив малого на возі самотужки перебратися через повноводну річку, а сам пішов безпечним шляхом.

Михайло Ватаман у розмові з ВВС News Україна розповів, що молодшого напарника не полишав. “Ми переїжджали через місток. Я сидів спереду, малий сидів позаду. Вода нас почала розвертати, ми втратили контроль над теліжкою та опинилися у воді. Я ледве зачепився за опору, але дістати Бодю не зміг, його понесла течія”.

Михайлові вибратися з води все ж вдалося, він попрямував додому, аби просити допомоги у пошуках.

“Ми заготовляли деревину для лісництва, – продовжує Михайло, ми там працюємо, але нелегально. Я кажу, щоб оформили мене, а вони не можуть. Я дзвонив лісничому, казав малий впав у воду, але вони мені не повірили. Я перевдягнувся і пішов його шукати”.

У Великобичківському лісництві ВВС News Україна зазначили, що жоден з хлопців на них не працював. Зокрема, директор ЛГ Юрій Сойма запевнив, що “перший раз про таких працівників чує”.

“У нас він не міг нелегально працювати, ми б не змогли їм платити кошти. Він (Михайло Ватаман. – Ред.) попросив заготовити дрова собі на свята. Він був у лісництві, але кого він там брав із собою – не знаємо”, розповів Сойма.

Водночас про те, що хлопці й раніше працювали на лісництво, кажуть ще кілька місцевих жителів • Повний текст читай у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! • ЗакарпатПост