Екопарк на Київщині окупанти перетворили на катівню: ті, хто вижив розповідають про звірства
Розвідники намагають знайти всіх зниклих безвісти.
• Більше коротких новин, відео, мемів, жартів, фото у Telegram https://t.me/zakarpatpost та Інстаграм @zakarpatpost
Понад 400 убитих мирних мешканців на Київщині – це статистика попередня, пошук зниклих безвісти триває. На місцях працюють експерти та слідчі, аби задокументувати кожен воєнний злочин окупантів. На катівню перетворили околицю села Мотижин, де вбили щонайменше п’ятьох цивільних.
Про це в сюжеті ТСН.
Екопарк у Мотижині російські війська перетворили на катівню. Сюди, на околицю села звозили людей, де мордували та вбивали. «Тут вони вбивали, катували, їли»,- розповідає Олег Бондаренко, який сам зазнав численних катувань та став свідком того, як знущались над іншими.
Чоловік працює в реабілітаційному центрі, допомагає алко та наркозалежним. У приміщення центру російські військові увірвались наприкінці березня. З кулеметів та автоматів стріляли по всьому, що бачили. Так шукали базу збройних сил України.
«Мене почали бити зв’язали прив’язали тягли. Клали на землю – один між ніг стріляє, інший – біля голова. У мене спина хвора – дуло автомата ставить на хребет і лягає, і розповідає, що буде, якщо він вистрелить. Потім ногу під БМП перед самою ногою зупинився, тягли мене за квадроциклом», – розповідає Олег.
Сюди привезли із зав’язаними очима, допитували, вибивали зізнання, а потім кинули у колодязь. Не давали їжі та води кілька діб. Чоловік каже, що знущалися над людьми переважно офіцери. “«Калуга», «Вітебськ» вони тільки тим займалися – це два комбати. Розвідки… Я слухав по рації їхні позивні. «Калуга» – він воював у Л/ДНР сам із Росії комбат розвід роті. А цей «Вітебськ» він був дуже жорстокий. Він коліна всім прострілював, руки ламав і найголовніше ось цей цинізм – вони тільки вбили його, ці його потягли кудись, а вони вже їли. Вони вже забули, що людину щойно вбили”, – розповідає чоловік.
Тіло цього убитого згодом знайшли у тому ж колодязі, де тримали Олега. «Його півтори години вбивали, взагалі, це жерсть. Годину руками і ногами, він весь синій був, потім пилкою руки ламали, вони ж були зв’язані, а потім почали ноги прострілювати. Там жерсть була! І реально ти розумієш, що ти будеш наступний», – додає Олег.
Але чоловіка тримали у приміщенні з іншим бранцем – дідусем, чию доньку застрелили . Її могилу розвідник Олег Котенко знайшов за кілька десятків метрів у лісі, тут хрест із гілок, поруч записки з ім’ям та прізвищем. Ярославу застрелили у власному подвір’ї на очах у батька.
За кілька метрів братська могила, де тіла чотирьох убитих – родину старости Ольги Сухенко, її чоловіка та сина. Під час окупації жінка допомагала односельцям. Цих загиблих теж катували, а потім тіла закопали поруч зі своїми ж бліндажами, у копанірі. Серед убитих був Сергій Кубрушко, який разом із тестем допомагали місцевим та українській розвідці. «Ми думали, що тут і друга наша людина Шостак Андрій, але ми копали глибоко, але тіла не знайшли. Вони зайшли сюди в останній день – 23 числа, щоб можна було залишитися тут, дивитися, що тут відбувається, координувати наші дії», – розповідають розвідники.
Відтоді чоловіки не виходили на зв’язок. У той день в село вони заїхали на рзстріляній автівці, проте зараз на ній знак російських окупантів. Дружина Андрія каже, у перші дні війни їх вивезли на безпечну територію, а Сергій з Андрієм хотіли бути корисними Україні. «Знаю свого чоловіка і зятя, я розуміла, що вони залишаються тут, щоб щось робити. Коли вони сказали, що волонтери, знаючи їхній характер, ну, я так про себе посміхнулась. Він мені казав, що коли побачимось «я тобі все розповім, чим ми займаємось» Він того дня писав – молись за мене», – пригадує Світлана.
Наша розвідка прочісує ліс з надією знайти бодай якісь зачіпки, що сталось з Андрієм. Світлана уже поховала свого тестя і сподівається, що її чоловік іще живий. « Я не знаю, мабуть хочу, щоб в полоні був більше, ніж щоб загинув», – каже жінка.
Свідчення Олега вже зафіксували правоохоронці. Про воєнні злочини росіян він готовий розповісти і в міжнародних судах. Аби лише катів знайшли і покарали.
ЗакарпатПост цілодобово бореться на інформаційному фронті у ці складні часи, і зараз, як ніколи, ми потребуємо вашої підтримки. Під час війни ми втратили рекламу, а отже основну частину прибутків, спрямованих на те, щоб доносити вам оперативно найсвіжіші новини. Підтримайте сайт ЗакарпатПост фінансово. Одержувач: ТОВ «ЯСНО МЕДІА», Рахунок: UA163052990000026000003605115, ЄДРПОУ 43832020, ПриватБанк
