Чому «Червона калина» стала хітом визвольної війни українців. ВІДЕО

Наша сьогоднішня розмова не про людину, а про пісню – точніше про хіт, який співає зараз не тільки вся Україна, але й весь світ – це «Червона калина».

Більше інформації у Telegram https://t.me/zakarpatpost

Як пісня стала популярною

Українська повстанська пісня стала вірусною після того, яку перші дні війни її заспівав відомий артист, лідер гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк, заявивши, що йде захищати Україну від російського вторгнення.

Його викання багатьох розчулило до сліз. Ця пісня стала символом незламності українців у боротьбі за свою свободу та незалежність. Її  почали виконувати як діти, так і дорослі, як українці так і світові зірки з різних країн. Вона зазвучала грузинською, англійською, німецькою, французькою і ще багатьма мовами.

Що відомо про пісню

Не всім відомо, що «Ой у лузі червона калина» – це українська повстанська пісня, створена понад століття тому. Існують різні версії стосовно історії її народження. За найбільш поширеною перший варіант пісні створив у 1914 році поет Степан Чарнецький, який був тоді театральним референтом, режисером та художнім керівником першого у Галичині українського професійного театру, заснованого товариством «Руська бесіда». Текст пісні був спеціально створений для нової постановки історичної драми «Сонце Руїни» про гетьмана Петра Дорошенка, написаної у 1911 році поетом Василем Пачовським, товаришем Чарнецького. Працюючи над новою постановкою драми, Чарнецький із дозволу автора вирішив замінити в сценарії давню козацьку пісню «Гей, не дивуйте, добрії люди» більш оптимістичною народною піснею «Розлилися круті бережечки». При цьому поет творчо переробив текст пісні таким чином, щоб вона краще вписувався у зміст драми, а останню строфу залишив майже без змін. Саме ця остання строфа й стала у майбутньому початком знаменитої «Червоної калини».

За кілька місяців, завдяки гучному успіху вистави у Самборі, потім у Дрогобичі, Стрию, Чорткові, Станіславові та Чернівцях, пісня, а особливо строфа «Ой у лузі червона калина…», стала широко відомою серед українців Галичини та Буковини. Відтак пісня стала гімном січових стрільців. У роки Першої світової війни 1914-1918 років вона розлетілася по всій Західній Україні. Разом з іншими воєнними піснями українські воїни понесли «Червону калину» далі дорогами національно-визвольних змагань 1919-1921 років. Через два десятиліття стрілецький гімн підхопило нове покоління борців за свободу та незалежність України, які воювали проти російських окупантів до кінця 1950-х років у лавах УПА. Зараз її не лише співають бійці на передовій, але й награють на автоматах.

Пісня є актуальною майже п’ять століть

За радянських часів комуняки вважали «Червону калину» бандерівським гімном іпісня була під суворою забороною. Але її все одно співали. На хвилі національного відродження у 1980-х роках в Галичині пісню виконував гурт «Не журись», до складу якого входили Василь Жданкін, Віктор Морозов, Тарас Чубай та інші згодом знамениті артисти.  Ось така вона, «Червона калина», пісня з часів козаччини 17-го століття, записана в епоху національного відродження у 19-му сторіччі, оброблена в часи української революції на початку 20-го століття і співана борцями за свободу в середині цього ж століття. Пісня, яка робить нас сильними у 21-му столітті, тому що єднає з нашими попередниками, які  боролися за волю України протягом попередніх віків. І з цією піснею ми точно переможемо ворога!

ЗакарпатПост