Як відбувалося прощання зі Степаном Потяком, командиром 128 бригади
Я не вмираю – лиш тільки гину…”
Про це повідомила Карпатська Січ.
Прощання із нашим побратимом, командиром танкової роти 128-ї бригади Степаном Потяком відбулось на його малій батьківщині.
Дух Степана зростав серед карпатських вершин. Вихований в атмосфері любові до рідного краю, шість років тому він прийняв рішення стати на захист Української держави. Своїми знаннями та вміннями із рядового солдата Степан став гідним командиром.
Жив, як воїн, і поліг, як справжній воїн.
Нехай твоя душа літає над горами, які ти так любив. Назавжди в строю!💛💙
