«Я хочу, щоб ви знали, як мені сумно відмовлятися від найкращої роботи у світі», – Джонсон
“Прем’єр-міністр, який порушив геть усі правила, — так, оголошуючи про відставку Боріса Джонсона з посади глави уряду та Консервативної партії, написало британське ВВС. — Скандали, які б одразу ж потопили інших політиків, здавалося, не впливали на нього. Він завжди вмів вийти сухим з води, а його помилки та промахи стали частиною його бренду”. Але цього разу так не вийшло. Після цунамі відставок в уряді Джонсона (пішло понад півсотні посадовців) стало ясно: нинішньому прем’єру швидше за все доведеться залишити посаду.
Що стало останньою краплею у низці скандалів, де фігурувало ім’я Джонсона, і які з них призвели врешті до його відставки? Якими досягненнями Джонсон запам’ятається на посаді? І чи означає зміна глави уряду в Британії, знаного своєю підтримкою України під час війни, що Києву тепер варто перейматися? Пояснює Суспільне.
Як і чому Джонсон залишає посаду
Після масового звільнення урядовців зранку 7 липня британські ЗМІ повідомляли, що на Даунінг-стріт уже готують заяву про звільнення Джонсона. Однак остаточного рішення не було до останнього — аж поки сам Джонсон не виступив з промовою. “Нехай інший лідер так само буде відданий тому, щоб вести цю країну вперед у важкі часи. […] Я знаю, чимало людей відчують полегшення, і, можливо, багато хто також буде розчарований. Я хочу, щоб ви знали, як мені сумно відмовлятися від найкращої роботи у світі”, — заявив прем’єр.
Утім, виконання Джонсоном обов’язків на “найкращій роботі у світі” останнім часом не знаходило підтримки ні в суспільстві, ні серед його колег по уряду. Рейтинги Джонсона, який очолив уряд у 2019-му на хвилі обіцянок нарешті завершити для Сполученого Королівства Brexit, впали. Дані результатів опитування 5 липня — 69% британців висловилися за те, що прем’єрові пора у відставку, та й більше половини прихильників Консервативної партії були б готові підтримати його відхід.
А остаточно стало зрозуміло, що справи у Джонсона не дуже, коли один за одним почали подавати у відставку члени його уряду. 5 липня пішли міністри фінансів Ріші Сунак та охорони здоров’я Саджид Джавід. Останній заявив, що “сумнівається у спроможності Джонсона керувати країною в національних інтересах”.
Слідом за ними подали у відставку понад десяток міністрів. Деякі вакантні посади Джонсон намагався “закривати” негайно, але навіть це було не надто успішно: так, новопризначений канцлер казначейства Надхім Захаві закликав Джонсона негайно піти з посади. А нова міністерка освіти Мішель Донелан теж майже одразу пішла, заявивши, що вона “благала” Джонсона піти у відставку. У переліку незгодних з діями Джонсона опинилася і його прессекретарка Аллегра Страттон.
Приводом для купи звільнень стала історія з призначенням Кріса Пінчера на посаду “головного батога” Консервативної партії — людини, яка відповідає за присутність та голосування парламентарів-консерваторів на засіданнях. У 2019-му ім’я Пінчера фігурувало у справі про сексуальні домагання. А минулого тижня його знову зловили на домаганнях до двох чоловіків у лондонському клубі “Карлтон”. Пінчер був у нетверезому стані. На розслідування щодо Пінчера Джонсон закрив очі або “не знав про нього”, як пояснював сам прем’єр.
Утім, як 5 липня зауважив колишній постійний секретар міністерства закордонних справ лорд Макдональд, Джонсону про такі факти з біографії Пінчера усе ж повідомляли. Після нещодавного епізоду Пінчер подав у відставку. Але прикметно, що відставки в уряді почалися після усе ж таки вибачень Джонсона за прикрість з його призначенням.
Прем’єрське крісло хиталося під Джонсоном вже не вперше цього літа. 6 червня у британському парламенті голосували (утім, так і не проголосували) за оголошення вотуму недовіри Джонсону через так званий Partygate. Йдеться про звинувачення прем’єра в участі у вечірках, зокрема й із розпиванням алкоголю, у розпал коронавірусного карантину.
За ці вечірки його штрафувала поліція, та Джонсон вибачався перед королевою Єлизаветою за те, що одна з вечірок відбулася у період трауру за її померлим чоловіком Філіпом навесні минулого року. Сам же Джонсон то говорив, що не знав про вечірки, то запевняв, що був певен, що закон вони не порушують, то наполягав, що це були робочі зустрічі — з алкоголем та без норм соціального дистанціювання.
