“Приїдемо до тебе через усю країну”, — прикордонник з Луганщини зустрівся з сім’єю в Ужгороді
Прикордонник Максим зустрівся з дружиною та шестирічною донечкою на ужгородському вокзалі. Сім’я не бачилися п’ять місяців: він охороняв кордон, а дружина з дочкою перебували на окупованій території в Луганській області.
За словами прикордонника, наразі він приїхав у відпустку, а сім’ї вдалося виїхати з окупованої території. Військовослужбовець розповідає: рідних не бачив з 24 лютого, з початком повномасштабної війни виконував бойові завдання у складі Луганського прикордонного загону. “Десь з 20 лютого ми почали жити на підрозділі: відпускали додому на годину-другу. Адже вже була інформація, що на кордоні стоять російські танки, скупчення різної техніки та особового складу. 23 лютого відпустили на ніч додому, а 24-го десь приблизно о 4.20 ранку поступила команда чергового по службі прибути на підрозділ”, — згадує військовий, пише Суспільне
За словами чоловіка, найважче було, коли у березні чотири дні не міг додзвонитися до рідних. “Десь чотири-п’ять днів не було зв’язку зовсім. Сильно переживав, а потім жінка якось знайшла вихід зі становища, через роумінг подзвонила, і так стали спілкуватися. Я пропонував дружині виїхати раніше ще, але вона мені сказала: коли ти виїдеш, тоді виїду і я”.
Дружина військовослужбовця Наталія каже: “Було страшно за чоловіка, якщо я виїду, а з ним щось станеться. І як залишитися без допомоги. Там мене хоч батьки підтримували. Я переживала, плакала. Матуся дуже хворіє, але вона завжди мене підтримувала. Я йому сказала: дай Боже з тобою все буде добре, ти або повернешся до нас, або може ти виїдеш, а ми приїдемо до тебе, будь-якої миті, чого б це нам не вартувало — через пів країни, через усю країну, але ми до тебе приїдемо”.
За словами Наталії, з 2 березня село, в якому вони проживали з донькою та батьками, окупували російські війська. У липні Наталія з дочкою Веронікою виїхали з окупованої території. “В один день він мені дзвонить і каже: нас виводять, збирай речі, необхідні документи та виїжджай. Ми їхали через Російську федерацію, потім через Європу: Литва, Латвія, на Польщу і вже з Польщі виїжджали в Україну. З території Луганської області та РФ там два блок-пости стоять. Вони дуже сильно перевіряють документи. Був допит: куди, звідкіля, де чоловік, чи служить, а куди їдете. Казали, що їдемо до друзів та родичів в гості. Коли ми перетнули кордон з Латвією, сіли до іншої машини, і був такий подих свободи”, — розповідає жінка.
Наталія каже, на окупованій території в Луганській області залишилися її батьки. “Вони радіють за нас, що ми виїхали, зустрілися з чоловіком, за всі п’ять місяців, що не бачилися. Вони кажуть: ми не хочемо, ми вже старенькі, куди нам їхати. Є свій будинок і будемо жити, що буде те й буде”, — пояснює жінка.
“Надіюся, що я вже поїду туди не захищати територію, а вже поїду на звільнену, або майже звільнену. Не так, як я їхав звідти сюди: відступав від своєї області, а поїхав хоча б туди всередину — Сєверодонецьк, Старобільськ, щоб було ближче додому”, — каже військовий.
