США, Китай і Тайвань. Що відомо про візит “третьої людини в США” Ненсі Пелосі до Тайваню і в чому військова загроза
В аеропорту Тайбея приземлився літак зі спікеркою Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі. Тайванці сходяться зустрічати її, а в цей же час винищувачі КНР летять в Тайванську затоку.
Збройні сили Тайваню приведені в бойову готовність, як і військові Китаю. За декілька днів до цього візиту офіційні Пекін і Вашингтон обмінялися застереженнями один до одного. Чому всі обговорюють візит американської політикині до Тайваню і чим може закінчитися загострення відносин між азійськими країнами — розповідає Суспільне.
Що відомо про візит Ненсі Пелосі
В неділю, 31 липня, офіс спікерки Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі опублікував заяву про робочу поїздку американської делегації в країни Азії. Вказані зупинки: Сінгапур, Малайзія, Південна Корея та Японія. Завдання цьогорічного турне — “продемонструвати непохитну відданість Америки нашим союзникам і друзям у регіоні”, — написала Пелосі у себе у Твіттері.
У заяві та публічному маршруті Пелосі Тайвань не згадувався, але високопоставлений представник уряду Тайваню та офіційний представник США ще 1 серпня повідомили CNN, що американська політикиня відвідає Тайвань і залишиться там на ніч.
О шостій вечора 2 серпня за Київським часом Пелосі в своєму Твітеррі повідомила:
“Візит нашої делегації на Тайвань вшановує непохитну відданість Америки підтримці динамічної демократії Тайваню. Наші переговори з керівництвом Тайваню ще раз підтверджують нашу підтримку нашого партнера та просувають наші спільні інтереси, зокрема просування вільного та відкритого Індійсько-Тихоокеанського регіону”.
Усю 35-річну кар’єру у Конгресі демократка Ненсі Пелосі критикувала Китай. Вона засуджувала порушення прав людини, зустрічалася з китайськими дисидентами й Далай-ламою — духовним лідером Тибету у вигнанні. У 1991 році Пелосі розгорнула прапор на пекінській площі Тяньаньмень в пам’ять про жертви масових вбивств продемократичних демонстрантів в 1989 році. А недавно висловила підтримку продемократичним протестам в Гонконзі у 2019 році.
Спікер Палати представників Ненсі Пелосі з гонконгським активістом Джошуа Вонгом (праворуч) під час прес-конференції про права людини в Гонконзі на Капітолійському пагорбі у Вашингтоні, 18 вересня 2019 р. Фото: AP/Pablo Martinez Monsivais
Президент Джо Байден заявляв, що американські військові не підтримують візит Пелосі.
“Для Тайваню немає нічого незвичайного в тому, що такі візити відбуваються у тіні. В минулому, коли делегації США або інші іноземні делегації відвідували Тайвань, їх підтверджували тільки після того, як рейс офіційно приземлився в Тайбеї. Хоча, очевидно, є багато європейських делегацій, наприклад французькі члени парламенту, литовські депутати, що відвідували Тайвань і оголошували про це за кілька днів. Але з огляду на чутливість візиту Пелосі й той факт, що вона є представником США дуже високого рангу, без сумніву, уряд триматиметься дуже-дуже стримано”, — каже журналістка Tvbs news в Тайбеї Тінгтінг Лі, яка першою опублікувала інформацію про візит Пелосі.
Тінгтін Лі вважає, що уряд її країни таким мовчанням, вдавався зокрема і до дипломатії й демонстрував свою позицію: “Це відображає дипломатичний девіз у цьому регіоні. Без сумніву, для Тайваню збереження статусу має високий пріоритет. Я не намагаюся сказати, що Тайвань винен, просто Тайвань перебуває в силовій грі двох справді величезних наддержав”.
Реакції Китаю і Тайваню
Китай критично відреагував на плани американських конгресменів і зокрема лідерки Конгресу відвідати Тайвань. 28 липня між очільниками Китаю та США відбулась більш як двогодинна розмова. Китайський лідер Сі Цзіньпін висловився так: “Ті, хто грає з вогнем, загинуть від нього. Є надія, що США чітко це зрозуміють”.
Китайські солдати біля входу у Міністерства оборони в Пекіні, понеділок, 1 серпня 2022 р. Фото: AP /Ng Han Guan.
Він заявив, що Вашингтон повинен дотримуватися “принципу одного Китаю” і підкреслив, що країна рішуче виступає проти незалежності Тайваню та зовнішнього втручання. Байден відповів, що політика США щодо Тайваню не змінилася і що Вашингтон рішуче виступає проти односторонніх намагань змінити статус-кво або підірвати мир і стабільність у Тайванській протоці.
Саме в Тайванській протоці Китай демонструє військову силу. Військові літаки КНР у понеділок, 1 серпня, були помічені в розпізнавальній зоні ППО Тайваню. Вони облетіли акваторію біля острова.
Сьогодні, 2 серпня, Морське командування КНР повідомило, що розпочинає військові навчання в Південнокитайському морі, які триватимуть до 6 серпня. У заяві, як пише видання Сhinadaily, йдеться: військові сили перебувають у стані підвищеної бойової готовності та “вступатимуть у бій з ворогом за наказом”.
Тайванські військові у відповідь розгорнули зенітні ракетні комплекси. Хоча переважно влада Тайваню не коментувала можливий візит високого представника з США. Коли минулого тижня Financial Times вперше повідомило про потенційний візит Пелосі, Міністерство закордонних справ Тайваню заявило, що “не отримувало інформації” про нього. Ні президент Цай Інвень, ні президентська канцелярія не робили заяв з приводу можливої поїздки Пелосі.
“Запрошення членів Конгресу США відвідати Тайвань вже давно знаходиться в центрі уваги Міністерства закордонних справ Тайваню і нашого Тайбейського економічного і культурного представництва в США”, — сказала речниця тайванського МЗС Джоанн Оу в коментарі АР.
2 серпня прем’єр-міністра Тайваню також запитали про візит. Су Ценг-Чанг зробив заяву про те, що острів “тепло вітає” будь-яких іноземних гостей, а Тайвань “вживатиме найбільш відповідних заходів” для будь-яких відвідувачів.
Китай-Тайвань: історія конфлікту та роль США
Тайвань або Китайський Тайбей — з’явився після 1949 року, коли китайська керівна партія Гоміндан програла на виборах комуністам. Під керівництвом китайських демократів тоді залишився лише Тайвань та ще декілька островів. Зараз Тайвань — це частково визнана держава. Комуністична влада КНР вважає її своєю адміністративною одиницею. Офіційні дипломатичні відносини Тайвань підтримує з 13 країнами-членами ООН, хоча має зв’язки з більшістю країн світу, де відкриті представництва. Демократична влада Тайбею має одну з найуспішніших економік світу.
У 2005 році Китай ухвалив закон, за яким вважає себе в праві застосувати воєнну силу, якщо влада Тайваню проголосить незалежність.
Чоловік у Пекіні читає на стенді газету із заголовком про візит спікера Палати представників США Ненсі Пелосі до Азії, Китай, 31 липня 2022 р. Фото: AP /Andy Wong.
Вашингтон визнає Китайську Народну Республіку як єдиний законний уряд Китаю, хоча водночас підтримує зв’язки з Тайванем. Наприклад, США постачають Тайваню оборонну зброю. Ще у 1979 році в Конгресі ухвалили закон про забезпечення безпеки Тайваню, що включає військову підтримку. Відтоді, як у березні 2018 року президент США Дональд Трамп підписав Закон про поїздки на Тайвань, американські чиновники та законодавці понад 20 разів відвідували острів.
При цьому “штати” тривалий час не уточнювали, чи будуть вони захищати Тайвань у разі китайського вторгнення — таку політику дипломати називають “стратегічною двозначністю”. Проте у травні 2022 президент Джо Байден заявив, що США готові застосувати силу для захисту Тайваню від вторгнення Китаю.
Нещодавно Держдепартамент США схвалив продаж військового обладнання Тайваню на 108 млн доларів. Після цього Пекін висунув Вашингтону умову скасувати угоду і розірвати американсько-тайванські військові зв’язки.
Чи почнеться війна між Китаєм та Тайванем
Тайвань проводить військові навчання, запуск протиповітряної ракети біля східного узбережжя острова поблизу міста Ілань, Тайвань, 26 липня 2022 р.
У 1995 році візит тодішнього тайванського президента Лі Денхуейя в США спровокував кризу в Тайванській протоці. Китай випустив ракети в води навколо Тайваню. Криза закінчилася після того, як США направили в цей район дві авіаносні бойові групи.
Візити американських делегацій до Тайваню, хоч чинних, хоч відставних чиновників, викликали щонайменше негативні заяви Китаю, а часом “демонстрацію військової сили”, наприклад, виліт літаків в зону дію ППО Тайваню. Ненсі Пелосі — ще більш “провокативний” гість.
Під час брифінгу в міністерстві закордонних справ Китаю речник Чжао Ліцзянь сказав, що через статус Пелосі як “посадовця номер три в уряді США” (спікер Палати представників США — третій чиновник в лінії наступності після президента і віцепрезидента — ред.) її візит до Тайваню “призведе до кричущого політичного впливу”.
Білий дім попередив, що Китай може відповісти на можливий візит Ненсі Пелосі на Тайвань військовими провокаціями. Це може бути запуск ракет поблизу Тайваню або великомасштабні повітряні чи морські операції. Військові США вже відреагували й переміщують авіаносці та літаки, ближче до Тайваню.
Відповідаючи на запитання про те, які контрзаходи вживе Китай, якщо Пелосі відвідає Тайвань, речниця МЗС Китаю Хуа Чуньїн сказала: “Я можу вам сказати, що США будуть притягнуті до відповідальності та заплатять ціну за порушення суверенітету та інтересів безпеки Китаю”.
У відповідь на заяви Китаю представник Білого дому з національної безпеки Джон Кірбі нагадав, що США ніколи не оголошували про свою підтримку незалежності Тайваню, тож поїздка спікера Палати представників США Ненсі Пелосі на цей острів не змінить цієї позиції.
“Спікер має право відвідати Тайвань, і спікер Палати представників вже відвідував Тайвань раніше без пригод, як і багато членів Конгресу, зокрема цього року”, — сказав представник Білого дому, наголосивши, що Пекін немає підстав використовувати цей візит американської чиновниці як привід для посилення агресивної військової активності в Тайванській протоці або навколо неї.
Чи мають події вигляд військової агресії зсередини Тайваню? Тайванська журналістка Тінгтінг Лі називає це “ескалацією військової напруженості та можливістю, що почнеться війна”. “Ми, безперечно, спостерігаємо зростання суперечок, особливо з боку Народно-визвольної армії (збройні сили КНР — ред.). Чи є це, позицією Комуністичної партії Китаю — ми не знаємо. Чи збираються вони вторгнутися, чи це буде, скажімо так, сіра зона, чи свого роду напад — ми не знаємо, що станеться”.
Водночас за її словами, зараз відчувається загальний інтерес Сполучених Штатів до регіону, а також є незмінною обіцянка США щодо військової допомоги Тайбею.
