На Закарпатті є унікальне болото… Глухарня
Про нього розповідає НПП Синевир.
Сфагново-оліготрофний об’єкт болото «Глуханя»
Одним з рідкісних фітоценозів НПП «Синевир» є водно-болотні угіддя „Глуханя”.
Воно знаходиться на території Негровецького природоохоронного науково-дослідного відділення і займає площу 17.0 га., на висоті 620 м.н.р.м., біля гори Мирша і правого берега річки Тереблі.
На болоті закладено три пробні площадки, на яких ведеться постійний моніторинг: рідкісних, ендемічних і зникаючих видів рослин.
Болото „Глуханя” має різноманітний рослинний покрив, де за результатами досліджень було виявлено близько 25 видів болотної рослинності, два з яких домінуючих мохів. До Червоної Книги України занесено 6 видів рослин: журавлина дрібнолиста (OxycoccusmicrocarpusTurez.), осока Буксбаума (CarexBuxbaumiiWhlh.), осока темно-бура (Carexfuliginosa L.) осока малоквіткова (Carexpauciflora) лікоподіела заплавна (Lycopodiellainundata L.), шейхцерія болотна (Scheuchceriapalustris L.).
На болоті «Глуханя» одним з найцікавіших видів є міксотрофнаросичка круглолиста (Droserarotundifolia L). Багаторічна лікарська трав’яниста рослина родини комахоїдних росичкових, заввишки 10-20 см. Листки в розетці з або впоперек овальною пластинкою з довгим черешком. Квіткові стебла тонкі, червонуваті, до розцвітання зігнуті на верхівці, потім прямостоячі, в кілька разів довші за листки. Пелюстки білі, лопатеві 5-6 мм завдовжки, приблизно 3 мм завширшки.
Поверхня листків росички покрита численними клейкими залозистими волосками, до яких прилипають комахи та інші дрібні безхребетні. Під дією ферментів що виділяються вони розкладаються і засвоюються рослиною.
Переважна частина болота вкрита мохами зозулин льон
