Андрієве захоплення автомобілями привело його в повітряне командування
Усі ми в дитинстві мріяли про своє майбутнє. Проте з часом для когось ці мрії так і залишились витвором уяви, хтось повертається до своїх дитячих прагнень через багато років, а хтось ще зі школи починає активно працювати над досягненням своїх цілей. До цієї категорії людей можна записати й Андрія.
Хлопцеві завжди подобались автомобілі, тож після дев’ятого класу він вступив до Одеського автомобільно-дорожнього фахового коледжу, а потім здобув вищу освіту за напрямком «Автомобілі та автомобільне господарство» на базі Національного університету «Одеська політехніка», пише Армія Інформ
Невдовзі після випуску Андрія призвали на строкову військову службу. Тут у одному з навчальних центрів у структурі Повітряних Сил ЗС України він здобув військову спеціальність водія-електрика електроагрегата АПА-5Д, отримав відповідний сертифікат та продовжив службу в одній з повітряних частин на Житомирщині.
− Ще під час строкової мені сподобалось служити в Повітряних Силах, тому повернувшись після звільнення додому та взявши трохи часу на роздуми, я підписав контракт і приєднався до колективу однієї з військових частин повітряного командування «Південь» ПС ЗС України, − розповів про своє рішення стати професійним військовим Андрій.
У цій частині він служить уже три роки та успішно виконує свої обов’язки за спеціальністю. Солдат забезпечує електрострумом літальні апарати – літаки, вертольоти, а також буксирує їх. Він прекрасно розуміє важливе значення наземного персоналу у справі забезпечення польотів, тому на перше місце для себе під час служби завжди ставить відповідальність та пунктуальність.
Як і для більшості з нас, широкомасштабне вторгнення росії в Україну стало для Андрія багато в чому визначальним.
− У ніч на 24 лютого я був вдома. О четвертій ранку зателефонував командир роти, викликав на службу. До частини недалеко, тож вирішив добиратися пішки. По дорозі почув вибухи і одразу ж зрозумів, що почалось, − згадує Андрій. – Швидко отримав зброю та пішов у парк готувати машини.
Спочатку солдат відчував деяку розгубленість, адже справжнього бойового досвіду було мало. Але з часом, за допомогою колег та командирів, усе стало на свої місця.
− Вторгнення ще більше згуртувало наш і без того дружній військовий колектив. Усі просто заряджені якнайкраще робити свою справу, тому попереду нас чекає тільки перемога, без усяких там умов росії. Усе наше повинно повернутись до нас, − зазначив Андрій.
Він і сам чудово усвідомлює, яку важливу справу робить на своєму місці. Найбільшим страхом для нього є те, що в дорученої йому техніки щось зламається у найбільш відповідальний момент. Тому до перевірки, обслуговування та ремонту свого авіаційного рухомого електрогенератора АПА-5Д від докладає усі свої знання, здобуті під час навчання за спеціальністю, та досвід, набутий упродовж служби.
