В Ужгороді у скансені двоє дітей-переселенців кричали: «Слава росії!» у відповідь на «Червону калину»
Дуже прикру новину оприлюднила відома закарпатська волонтерка Kateryna Legerda
Текст цитуємо без змін:
Для любителів русскава міра, які перші втекли на захід України((
Катерина Ренгач з Ужгорода,
звертається, як Українка, до наших закарпатців, бо далі терпіти не сила:
“Будьте обачні, знімайте на відео, фіксуйте такі випадки і передавайте в поліцію та СБУ, бо русский мір накличуть і до нас”
З 1 листопада 2022 наші волонтери у штабі допомоги, обмежили постійни доступ для деяких ВПО, через окремих нахаб, вічно недавольних, яким все должни….і які почали диктувати, вказувати, как должно бить, і все для них, і ще наглота вимагає від волонтерів, што и как…
Так от, ніхто вам нічого не винен!!!
Наше милосердя і доброта до декотрих просто зникли, натомість з’явилася агресія, терпіти не сила, про толерантність уже мовчу…
Ми вже ситі по горло, від вєчна недавольних, щодня як на роботу, як шакали рискають по гуманітарним хабам міста, набирають і набирають, куди, бл…питаємо, куди стільки??? І все одні і ті ж, які не хочуть іти працювати, вештаються нероби і ще права качають…
Ми вам не прислуга, МИ ВОЛОНТЕРИ, які служать Україні і ЗСУ!
Так от, один раз на тиждень, з відміткою у довідці ВПО і обовязково донат на благодійність, га підтримку ЗСУ!
Це ваш обовязок і обовязок кожного українця, хто тут оселився, висиджує, чекає на авось…і ще деякі приторговують гуманітарною між своїми((
Так для нас, волонтерів, наша Герої, захисники на першому місці, вони віддають своє найцінніше, ЖИТТЯ на передовій, стоять на смерть перед ворогом, якого накликали більшість з тих, осівших у нас в області…
Цьому безчинству терпіти далі не можливо і не маємо права!
Мм волонтери, НЕ МОВЧИМО, бо ми терпимо 8 років цю вперту наволоч, яку війна нічому не навчила, бо вони так звикли диктувати, ДОСИТЬ!
Буває так, що наші волонтери просто виганяють із волонтерського штабу, де деякі від бездєлья пасуться щодня як вівці на пасовищах і набирають гуманітарний одяг тоннами…
Насправді цей допис не стосується чесних, ввічливих переселенців, навіть якщо і важко, ламано перейшли на українську мову, вчать своїх діток, виховують в них почуття патріотизму і співпереживання.
Дякую, ужгородським друзям, Катерині Ренгач, що написала, це непоодинокі випадки, кожний факт маємо оприлюднювати!!!
Будьте уважні, пильні, хто як не ми, повинні очищати наше суспільство від зарази, яка за десятиліття знищувала моральні цінності…
Слава Україні!
Українці непереможна нація!
