Сьогодні – день святого Миколая: вітаємо усіх закарпатських Миколаїв!
Закарпаття святкує очікуване всіма дітьми свято – Миколая. У перекладі з грецької Миколай означає «перемагаючий народ».
Цьогоріч діти шукатимуть подарунки під подушками, а дорослі — у зведенні Генштабу. Адже диво для українців у 2022 році творять воїни ЗСУ.
Сьогодні наші герої носять берці та медичні халати, а їхніми аксесуарами є далеко не сани, а автомат, ППО та скальпель. А от героєм свого часу був Миколай.
Постать Святого Миколая цілком реальна. Своїм існуванням та добрими справами він надихнув людей бути добрішими одне до одного і продовжує це робити до сьогодні, повідомляють ВІКНА.
Він народився у в місті Патара на півострові Лікія, який є територією сучасної Туреччини, та був єдиним сином у заможній родині глибоко віруючих людей.
Той факт, що його похрестили одразу після народження, свідчить, що з пелюшок батьки Миколая виковували його в атмосфері християнського добра та любові.
Коли він виріс, то вів доволі аскетичний спосіб життя, однак допомагав іншим і був надзвичайно щедрим. Завжди приходив на допомогу тим, хто цього потребує.
Він переїхав до міста Мира з наміром присвятити себе науці, однак життя склалося інакше, і його дядько-єпископ висвятив Миколая у священники.
Батьки Миколая померли, ледве хлопцю виповнилося вісімнадцять. Тож у спадок він ще юнаком отримав чималі статки та маєток. І всі гроші витратив на допомогу іншим.
Як Миколай став Святим
Час від часу він таємно проносив до будинків бідняків їжу, теплі речі, іграшки. Робив це переважно вночі, щоб ніхто з господарів його не помітив. Однак за деякий час містяни все ж дізналися, хто саме творив добро.
Щоб хоч якось віддячити, вони обрали Миколая єпископом. У 325-му році він відвідав Перший Вселенський Собор у Нікеї, який звів імператор Костянтин Великий.
За своє життя Миколай встиг зробити чимало добрих справ: визволяв полонених, рятував невинних від смертної кари, неодноразово допомагав бідним на суші та в морі.
Але найбільшою його заслугою було те, що він безмірно любив усіх людей і цінував кожного. Його добрі справи були великими за життя, та не менше добра він творить і після смерті. Існує багато легенд, за якими мощі Миколая зцілювали хворих.
Саме тому його канонізували й назвали Святим. Відтоді день Святого Миколая став одним із найважливіших християнських свят, а сам Миколай — покровителем та захисником вірян.
У більшості європейських країн саме свято Святого Миколая є одним із головних зимових свят. Діти пишуть листа саме йому, а не “дідові морозу”, до якого і в українців має бути багато питань.
Традиції дня Святого Миколая
Традиції дня Святого Миколая не обмежуються написанням листів та обміном подарунків. Багато сучасних новорічних і різдвяних звичаїв народилися завдяки святому Миколаю.
За однією з легенд, Миколай допоміг бідній родині, в якій було три доньки, але не було грошей на придане. Через те, що без приданого їх не могли видати заміж, батько хотів віддати доньок у дім розпусти для заробітку.
Почувши це, Миколай пробрався вночі через вікно та підкинув у їхню домівку три мішечки із золотими монетами, на які кожна з дівчат змогла придбати собі придане.
За іншою версією, через те, що вікна були міцно зачинені, Миколай закинув ці мішечки із золотом через димар.
Мішки розв’язалися, а монети потрапили у шкарпетки, які сушилися на каміні. Звідси й традиція залишати подарунки у заздалегідь залишених шкарпетках.
В Україні розвішувати шкарпетки над каміном не звикли. Тож Миколай кладе свій подарунок під подушку.
Однак на заході України традиція дещо інша. Там ставили на підвіконня черевички, в яких потім і знаходили подарунки слухняні діти.
Якщо ж малюк був вередливим та неслухняним, то він міг отримати різочку або вуглинку як символ покарання.
Також цього дня дорослі разом із малечею традиційно готують спеціальне печиво-миколайчики, яким пригощають гостей або друзів.
Такі тістечка мають форму сніжинок, бо вважається, що після Дня Святого Миколая настає справжня сніжна зима.
Та для дорослих теж були свої розваги. До прикладу, у селян на Слобожанщині було заведено збиратися разом після служби в церкві та варити пиво.
На Харківщині існував звичай святкувати триденні Миколині святки, готуючи кутю й узвар. А на Поділлі чекали полазника — людину з позитивною енергією, яка першою має зайти до хати.
Як свято мігрувало до України
Вперше святкувати день Святого Миколая розпочали у середньовічній Німеччині, де батьки таємно дарували дітям подарунки, щоб малюки повірили в чудеса Чудотворця.
З Німеччини звичай шанувати Миколая розповсюдився на сусідні країни, зокрема на Польщу, і перейшов на Західну Україну, яка перебувала під Річчю Посполитою.
За іншою версією, українці почали святкувати день Святого Миколая ще за часів Київської Русі, коли князь Всеволод Ярославович встановив політичні зв’язки із Римом.
Час йде, а найкращим подарунком для малечі дорослі вважають смаколики. Особливо на день Святого Миколая ми звикли дарувати пакунок магазинних цукерок та печива. Однак це не завжди корисно.
