Сьогодні православні християни згадують успіння апостола і євангеліста Iоанна Богослова
Святий апостол і євангеліст Іоанн Богослов був сином Зеведея і Соломії – дочки святого Обручника Іосифа.Одночасно зі своїм старшим братом Яковом він був покликаний Господом Іісусом Христом у число Своїх учнів на Генісаретському озері.
Апостол Іоанн був особливо любимим Господом за смирення і чистоту.
Після свого покликання святий Іоанн не розлучався з Господом, він був одним з трьох учнів, яких Господь особливо наблизив до Себе.
Біля підніжжя Хреста він плакав разом з Божою Матір’ю і почув звернені до них з висоти Хреста слова розп’ятого Господа. З цього часу Іоанн, як люблячий син, дбав про Пресвяту Діву Марію і служив Їй аж до Її Успіння, нікуди не відлучаючись з Єрусалиму.
Після Успіння Матері Божої апостол Іоанн, по випавшому йому жеребу, пішов до Ефесу і інших Малоазійських міст для проповіді Євангелія, взявши з собою свого учня Прохора.
Під час гонінь Нерона апостол Іоанн був відведений в кайданах на суд до Риму, був засуджений до смерті, але збережений живим силою Божою: він випив запропоновану йому чашу зі смертельною отрутою і вийшов неушкодженим з котла з киплячим маслом.
Апостол був засланий в ув’язнення на острів Патмос, де прожив багато років. Апостол просвітив світлом Євангелія більшу частину жителів острова, вигнав численних бісів, які перебували у ідольських капищах, зцілив багато хворих.
На острові Патмос апостол написав Книгу Одкровення.
Близько 95 року апостол Іоанн написав у Ефесі Євангеліє. Він заповідав усім християнам любити Господа і один одного і цим виконати закон Христов, пише Мукачівська єпархія.
Апостол Іоанн прожив на землі більше 100 років, залишившись, єдиною живою людиною, яка бачила Іісуса Христа під час Його земного життя. Щороку з могили святого апостола Іоанна, у травні виступав тонкий попіл, який віруючі збирали і зцілялися від хвороб душевних і тілесних.
