Римо-католики та греко-католики Закарпаття святкують сьогодні Великдень
Сьогодні, 31 березня, католики та греко-католики МГКЄ Закарпаття відзначають одне із найбільших свят церковного року – Великдень, тим часом православні та греко-католики УГКЦ святкуватимуть воскресіння Христове аж 5 травня.
Рішення Мукачівської греко-католицької єпархії (МГКЄ) щодо Великодня пояснюється просто. Єпархія, так склалося історично, напряму підпорядковується Апостольському престолу та Папі Римському, а не УГКЦ. Її окремішній статус історично обумовлений існуванням у відмінних політичних умовах, ніж решта греко-католиків України. Мукачівська єпархія є матірною для Словацької та Угорської греко-католицьких церков, а також для Пітсбургської митрополії в США та частково для Крижевацької єпархії в Хорватії.
— Понад рік у нас працювала комісія, була створена єпархіальна група, і ми вивчали питання переходу до нового календаря, – розповів Varosh речник МГКЄ о.Владислав Ігнатишин. – Зрештою, греко-католики Закарпаття, переходячи на новий календар, проголосували за те, що будемо робити із Пасхалією – чи ми її залишаємо новоюліанською за помилковим календарем, чи ми її переводимо на новий календар, григоріанський, як це зробили вже у світі. Понад 90% наших парафій проголосували за те, щоб ми переходили повністю. З екуменічних мотивів, щоб залишатися в Пасхалії разом із православними, греко-католицька церква України не перейшла на нове святкування Великодня.
Попри те, що православні християни та греко-католики перейшли на новий календар та відзначають тепер Різдво 25 грудня, дати Великодня поки що не набули спільного знаменника, оскільки у цьому переході йдеться лише про нерухомі свята. Тут варто нагадати, що перехід відбувся не на Григоріанський, а на Новоюліанський календар зі збереженням чинної Пасхалії, повідомляє Еспресо.
Великдень прив’язаний не до дати, а до весняного рівнодення та повного місяця. Тому різниця у даті святкуванні Пасхи католиків та православних виникла через метод підрахунку та різні календарі, якими користуються церкви. Тобто відмінності між цими двома календарями полягають в обрахунку пасхалій.
За Юліанським, а наразі і за Новоюліанським, календарем Великдень обов’язково святкується після єврейської Пасхи, натомість Григоріанський календар іноді порушує це правило через астрономічно-математичні особливості.
Традиції Великодня у християн західного та східного обрядів мають багато спільного. Зокрема, на час Великого посту та Страсного тижня віряни обмежують харчування і розваги та приділяють більше часу молитві.
Проте католицький передвеликодній піст має більше послаблень. Він триває не так довго – на тиждень менше. Окрім того, більшість часу дозволяється споживати молочні продукти.
На Великдень християни західного обряду відвідують святкове богослужіння. Тоді ж у храмах запалюють спеціальний вогонь, який символізує світло і надію, що їх Бог подарував людству. Від цього вогню віряни запалюють свої свічки і несуть їх додому.
