Закарпатка Олена Яськів при вазі в 43 кілограми підіймає 110-кілограмову штангу

Олена Яськів – триразова чемпіонка України з пауерліфтингу запевняє, що пауерліфтинг додає їй сил і впевненості в собі.
Важко повірити, що, маючи вагу 43 кілограми, ця білявка з фігурою підлітка підіймає 110-кілограмову штангу.

«Пауерліфтинг творить дива!» – з посмішкою каже Олена. А я від себе можу додати, що ще й чудово омолоджує жінку – принаймні, паспортний вік моєї співрозмовниці явно не співпадає з біологічним.

– Олено, можемо в інтерв’ю вказати, скільки вам років?

– Звісно. Приховувати свій вік не в моїх правилах. Мені 40 років.

– А скільки часу ви займаєтеся пауерліфтингом?

– Всього п’ять років. До тридцятип’ятирічного віку я вважала пауерліфтинг … видом спорту «не для жінок».

– Що чи хто переконав вас у протилежному?

– Жінки, які займаються цим видом спорту. Справа в тому, що мій чоловік (Іван Фалес – Н.Б.) – тренер із пауерліфтингу – давно робив спроби «втягнути» мене в свою спортивну стихію. Проте я продовжувала займатися шейпінгом, робила вправи на тренажерах задля гарної фізичної форми. В школі уроки фізкультури були моїми улюбленими. Ганяти себе на тренуваннях – для мене звична справа. Проте до занять силовим видом спорту мені треба було психологічно дорости. Пауерліфтингом я, можна сказати, заразилася, коли вперше поїхала з чоловіком і донькою на змагання. Побачила, з яким азартом змагаються спортсмени – і вирішила спробувати. Мені складно описати словами, які враження отримала від побаченого під час турніру. Це і драйв пауерліфтерів, і їхня перемога над собою, і заслужена повага колег по команді та суперників. Я зрозуміла, що, на відміну від рутинних занять на тренажерах, пауерліфтинг дає спортсмену розвиток: ти мусиш рухатися вперед, рости, ти йдеш від уже встановленого рекорду до нового, який прагнеш встановити. Кожен пауерліфтер має виявляти неабияку силу волі, щоб досягти вагомих результатів Але й позитив від занять цим силовим видом спорту є відчутним. Мені пауерліфтинг додає життєвої енергії та впевненості в собі.

– До речі, який ваш особистий рекорд?

– 110 кілограмів (станова тяга). Це і рекорд України у моїй ваговій категорії – до 44 кілограмів.

– Що ви порадили би закарпатським жінкам і дівчатам, які виявлять бажання займатися пауерліфтингом?

– Хотіла би наголосити, що не має жодних підстав для побоювань щодо того, що заняття цим видом спорту неестетично позначиться на жіночій фігурі. Є види спорту, які більше розвивають певну групу м’язів. У жінки, що займається пауерліфтингом, із часом м’язи зміцняться рівномірно. І що важливо для жіноцтва – цей вид спорту дозволяє досить швидко позбутися зайвих кілограмів. І ще пауерліфтингом можна почати займатися у віці за тридцять і досягти високих результатів. Підтвердженням моїх слів може служити такий приклад: на одному з турнірів із здивуванням серед учасниць змагань виявила жінку 57 років. Зізнаюся, перед змаганнями, коли вона ввійшла у приміщення, де ми готувалася до виступу, я подумала, що ця пані прийшла підтримати доньку чи внучку. А вона на цих змаганнях посіла третє місце.

– Чи багато конкуренток у вашій ваговій категорії?

– Майже у всіх змаганнях беруть участь 10-12 спортсменок, тож без боротьби місце на п’єдесталі пошани не дістається.

– До чого слід приготуватися тому, хто вирішить серйозно займатися пауерліфтингом, так би мовити, з прицілом на медалі?

– Крім придбання необхідного екіпірування, потрібно буде брати участь у змаганнях. А це поїздки по Україні чи за кордон. Всі ці витрати доведеться оплачувати або з власної кишені, або залучати кошти меценатів. А людей, готових виділяти кошти на розвиток спорту, – одиниці. Команді пауерліфтерів Свалявщини пощастило: нам допомогу надає Іван Дрогобецький, за що ми йому дуже вдячні.

Олено, як вам вдається тримати вагу у межах до 44 кілограмів?

– Якби я сказала, що це легко, то була би з вами нещирою. У віці 35-40 років не набирати вагу понад 44 кілограми досить складно. Проте, якщо налаштуватися на результат і виявити силу волі та самодисципліну, це цілком реально. Мені впродовж п’яти років вдається триматися у цій ваговій категорії. На дієтах я не сиджу – звикла до повноцінного раціону. Потрібні і м’ясні, і рибні страви, а ще – молочні продукти, фрукти, овочі. Калорії спалюю, збільшуючи інтенсивність тренувань, особливо у період підготовки до змагань. Тоді тренуюся двічі на день. Крім цього, до звичних фізичних навантажень додаю біг. А мій чоловік, який теж бере участь у змаганнях, надає перевагу велопоїздкам на далекі дистанції. Якось перед участю у відповідальному турнірі вирішив дати собі добряче навантаження, щоб швидко скинути зайві кілограми, і проїхався на велосипеді зі Сваляви до Ужгорода, Додому друзі йому не дозволили повертатися на «велику» – привезли разом із велосипедом на автівці.

– Чи травмонебезпечний пауерліфтинг?

– Так. У жодному разі не можна виконувати основні вправи у спортзалі наодинці. Під час тренувань двоє-троє колег обов’язково мають вас підстраховувати. Загалом пауерліфтингом потрібно займатися під наглядом тренера. Це вид спорту, який не прощає помилок. Скажімо, на чемпіонатах України кожного учасника змагань підстраховують п’ять осіб. Тож особиста безпека спортсмена тут дуже важлива.

– А ще доводилося чути, що суворий допінг-контроль – неодмінний атрибут змагань із пауерліфтингу?

– Так, на першості України спортсмени, які встановили рекорд, проходять допінг-тести. У цьому виді спорту, як і в інших, в окремих претендентів на медалі виникає спокуса «тонізувати» себе стимулюючими засобами. Тому допінг-контроль повинен бути суворим заради забезпечення чесної боротьби за спортивні титули.

– Бажаю нових спортивних досягнень і здійснення мрій.

Наталія БУНДА, газета «НЕДІЛЯ»

https://zakarpatpost.net