Чому Гітлер дозволив Угорщині захопити Карпатську Україну

14 березня 1939 року у Карпатську Україну вторглася 40-тисячна угорська армія.

Королівство Угорщина отримала 12 березня найбільші закарпатські міста Ужгород і Мукачеве, але хотіла захопити всю Карпатську Україну. Угорці розпочали переговори з Польською республікою. Країни обмежили Карпатській Україні телеграфний, телефонний та поштовий зв’язок. На кордоні Угорщина зосередила 12 дивізій VI армії. Через кордон перекинули угорських та польських диверсантів. Вони стикалися з армією Чехословаччини, пише gazeta.uа.

У ніч із 13 на 14 березня угорська армія невеликими силами почала просування углиб території Карпатської України. Глава держави Міклош Хорті отримав дозвіл на це від Адольфа Гітлера.

Автор: Life
Угорські війська нападають на Карпатську Україну
Угорські війська нападають на Карпатську Україну

За наказом прем’єр-міністра Карпатської України Августина Волошина, учасники напіввійськової організації “Карпатська січ” отримали зброю з чехоловацьких складів. Чеські офіцери вимагали віддати її, але українці відмовились. Генерал Лев Прхала наказав частинам 45-го полку, що дислокувався в Хусті, вилучити зброю силою. Чеські війська о 6:00 атакували головні будівлі січовиків. У місті розпочались вуличні бої. Через 8 годин вони закінчились перемир’ям. За час протистояння між Січчю і чехословаками угорські війська зайняли три села біля Мукачевого.

14 березня у Празі оголосили наказ про евакуацію чехословацького війська і держслужбовців з території Підкарпатської України.

Автор: Life
Угорські війська нападають на Карпатську Україну
Угорські війська нападають на Карпатську Україну

Августин Волошин 15 березня 1939-го оголосив по радіо про незалежність Карпатської України. Направив Адольфу Гітлеру телеграму, в якій просив узяти країну під протекторат Третього Рейху. Німеччина у підтримці відмовила. Угорський уряд направив до Хуста свого парламентера з пропозицією роззброїтися і мирно увійти до складу Королівства Угорщина. Волошин відмовив.

Напад угорців тривав до 18 березня. Останнім населеним пунктом, який утримували січовики став Воловець. Партизанська боротьба проти угорців тривала ще 3 тижні, на території Воловеччини і Рахівщини — до січня 1940 року. Українські війська мали 430 убитих, понад 400 поранених, майже 750 полонених. За офіційними даними, угорські війська втратили 72 особи.

Автор: memory.gov.ua
Загиблі в україно-угорській війні
Загиблі в україно-угорській війні

Волошин зі своїм найближчим оточенням через Тячів дістався до румунського кордону в районі Великого Бичкова. З Королівства Румунія він перебрався до Королівства Югославія, а потім через Відень до окупованої нацистами Праги.

15 березня 1939 року Сейм Карпатської Русі проголосив незалежність Республіки Карпатська Україна, на чолі якої став Августин Волошин. Цього ж дня було ухвалили перший конституційний закон, яким визначили статус країни.

zakarpatpost.net

Коментування вимкнено