Первоє слово – фашіст: як закарпатським німцям після війни заборонили говорити німецькою

У селі Павшино біля Мукачевого на Закарпатті живуть етнічні німці.Під час останнього перепису населення 2001-го року 34,3 відсотка його мешканців назвали німецьку мову рідною. Досі говорять на її діалекті,  пише gazeta.ua.

Місцеві німці – є нащадками колоністів з Австрії. Їх покликали сюди у XVIII столітті власники земель з німецької династії Шенборнів. Запрошені ремісники мали підняти території довкола Мукачевого зі злиднів.

Після Другої світової війни закарпатським німцям забороняли говорити рідною мовою та дотримуватися своїх традицій.

“Не дай Бог, щоб якийсь перехожий почув від нас німецьку. Пєрвоє слово – фашіст, – каже 78-річний Тиберій Міллес, колишній голова Павшиного. – Раньше у неділю після служби вдоль по селу пройдеш – почті у каждой хижі у окон сидять жінки, мужчини, іде разговор. А коли радянська влада прийшла, ці звичаї пропали. Можна було на когось з нас показати пальцем – на другий день вже його не було. Ноччу прийшли, розбудили, забрали і більше ніхто не відєл. Хто здавав – ми не знали”.

Після здобуття Україною незалежності німці родинами стали виїжджати до Німеччини. Будинки продавали людям з гірських районів Закарпаття.

“Зразу після війни тут було три сім’ї українські, – продовжує Тиберій Зигмундович. – Остальноє всьо село – німецькоє. Тоді наші почали виїжджати, дома за безцінь продавали. Деякі – дуже пристойні сім’ї поприходили. А деякі – сам себе любить. Українців у нашому селі вже більше за німців. Але більшість навчилися говорити по-німецьки. Бо діти виходять на вулицю, між собою ж мають якось общатися”.

Німці Павшиного ходять до місцевої римо-католицької церкви. Служби українською та німецькою править патер Йозеф Трунк. З Німеччини переїхав сюди 20 років тому. До його приїзду церква священника не мала. Правити приходив отець з сусіднього села раз на 2-3 тижні. Однак храм був завжди відкритий, люди ходили молитися.

“Коли прийшов патер Йозеф, усі пісні помінялися у церкві, створили хор, – розповідає директор павшинського Німецького культурного центру Катерина Бисага. – Прийшла жінка, яка грала на органі. Старий орган стоїть у нас на другому поверсі. Зараз на ньому не грають, бо ніхто не уміє. На Закарпатті це одна з небагатьох католицьких церков, де є орган”.

Біля Мукачевого є ще кілька сіл, засновані переселенцями. Однак старожилів, що називають себе німцями, там залишилися одиниці. Загалом на Закарпатті нараховують 3,5 тис людей німецького походження. Найбільше їх – на Донеччині – майже 5 тис. Також багато німців у Дніпропетровській, Одеській областях, Криму.

Коментування вимкнено