Закарпаття: Минулого року роботу втратили понад 3 тисячі краян
На базі нещодавно відкритого санаторію «Боржава», що у селі Довге Іршавського району, під головуванням голови облдержадміністрації Олега Гаваші відбулося розширене засідання колегії облдержадміністрації. Учасники засідання проаналізовали підсумки економічного і соціального розвитку краю та виконання місцевих бюджетів у 2009-му році. У засіданні колегії взяли участь голова обласної ради Михайло Кічковський, заступники голів облдержадміністрації та облради, керівники міст, районів та профільних управлінь.
Минулоріч область повною мірою відчула негативні наслідки світової фінансово-економічної кризи. Якщо у 2008-му році темпи розвитку на Закарпатті були доволі високими і область займала лідируючі позиції в країні, то за деякими показниками у 2009 році зберегти тенденцію попереднього року не вдалося. При цьому область у лідерах за такими показниками, як найменша кількість збиткових підприємств, темпи зростання реальної заробітної плати та динаміка народжуваності і збільшення кількості населення.
Характеризуючи розвиток Закарпаття протягом року, що минув, начальник головного управління економіки Віктор Погорєлов відзначив, що у нас спостерігався спад виробництва – майже наполовину. Найбільшого скорочення зафіксовано у машинобудівній галузі – до 69 відсотків. В першу чергу це пов’язано зі зменшенням попиту на продукцію і, як наслідок, зменшення замовлень іноземними інвесторами.
Вплинула криза і на зайнятість закарпатців. Минулоріч роботу втратило понад 3 тисячі закарпатців. Відчутне скорочення відбулося у Рахівському районі (ТОВ «Бичківська меблева фабрика» – 457 осіб) та в Ужгородському районі (ЗАТ «Єврокар» – 238 осіб). Загалом, на 1 січня 2010 року на обліку в державній службі зайнятості перебувало 12830 безробітних, повідомили zakarpatpost.net в Управління інформації та зв’язків із громадськістю облдержадміністрації.
Разом з тим у січні цього року економіка краю помітно пожвавішала. Так, зростання промислового виробництва сягнуло 116 відсотків, обсяг торгівлі зріс на 113,6 відсотка. Транспортні перевезення збільшилися на 118,3 відсотка.
Про підсумки виконання місцевих бюджетів доповідав начальник головного фінансового управління Петро Лазар. Він відзначив, що у 2009-му їх перевиконано на один відсоток. Загалом, мобілізовано доходів у сумі 821,2 мільйона гривень. Не виконали планові показники у трьох містах – Ужгороді, Мукачеві та Чопі.
«Цьогоріч ситуація складна в першу через те, що не прийнятий державний і відповідно місцеві бюджету, – резюмував Петро Лазар. – Через відсутність бюджету не можемо спрямувати навіть власні кошти на капітальні видатки – зокрема будівництво, реконструкцію об’єктів соціальної сфери тощо».
Йшлося на колегії і про виконання протипаводкової програми в області. Начальник обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству Володимир Чіпак повідомив, що минулого року на Закарпатті вдалося побудувати понад 25,6 км дамб та 17,6 кілометра берегоукріплень. Загалом, з 2006 року, відколи діє програма, у нас зведено 105 кілометрів дамб та 43 кілометрів берегоукріплень. Від великої води захищено 87 населених пунктів. Втім, проблемним питанням залишається фінансування державної програми, – констатує Володимир Чіпак. – Так, із передбачених на 2006-2009 роки 714 мільйонів гривень в область надійшло лише 585 мільйонів. На цей рік через відсутність бюджету взагалі не відомо, скільки грошей виділять, хоча програмою на 2010-ий закладено майже 200 мільйонів гривень.
Володимир Чпіак також відзначив, що чимало коштів для захисту від води залучається з європейських фондів. Також коштом місцевих бюджетів вдається вирішити чимало проблем. Так, минулоріч 5 мільйонів гривень пішло на розчистку русел річок та потічків. Роботи проводилися на 58 об’єктах. Начальник управління стверджує, що в цьому плані область має значні резерви. Так, на рахунках сільських і селищних рад накопичилося понад 16 мільйонів гривень, які можливо використати на локальні протипаводкові роботи.
Користь від реалізації протипаводкової програми відчує й гідроенергетика краю, вважає заступник голови облдержадміністрації Віктор Лукеча. Він доповідав про використання потенціалу відновлювальних джерел краю. На думку Віктора Лукечі, при будівництві акумулюючих ємностей у верхів’ях річок можливо використовувати їх гідроресурс для малих ГЕС. Щодо планів на 2010 рік, то незабарому Тячівському районі розпочнеться будівництво першої із каскаду чотирьох малих гідроелектростанцій на річці Тересва. Також є напрацювання і щодо реконструкції діючої Теребле-Ріцької ГЕС. Вклавши в її модернізацію понад 75 мільйонів доларів, можна збільшити потужність ГЕС удвічі. На думку Віктора Лукечі, в плані розвитку альтернативної енергетики необхідна підтримка уряду – відповідна державна програма, запровадження так званого «зеленого» тарифу тощо.
З питання ефективного використання земельних ресурсів на колегії виступив в. о. начальника головного управління земельних ресурсів Володимир Токар. Ернест Нусер, начальник головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму, доповідав про розвиток туристичної галузі краю.
Підсумовуючи колегію, Олег Гаваші відзначив, що тому, що за підсумками минулого року область погіршила деякі показники, є і об’єктивні причини, пов’язані із загальнодержавними кризовими явищами та політичною нестабільністю, і суб’єктивні, які свідчать насамперед про невикористані можливості і нереалізовані резерви на рівні області. Олег Гаваші також констатував, що початок цього року виявився ще важчим, адже не прийнято державний бюджет, а відповідно і місцеві бюджети.
На думку голови облдержадміністрації, нині важливо провести підготовчу роботу з тим, щоб визначити можливості місцевих бюджетів. Ще наприкінці минулого року було проведено співбесіди зі всіма районами і містами обласного значення, під час яких визначено пріоритетні об’єкти соціальної сфери. Тому зараз необхідно задіяти всі резерви, аби продовжити, а по можливості і завершити важливі об’єкти освіти і медицини, розпочаті у попередні роки.
– Чекати, коли «на горі» стабілізується політична ситуація, не можемо. Мусимо рухатися вперед і покладатись потрібно в першу чергу на власні можливості. Резерви ж, як бачимо, в кожному районі є. Головне їх чітко бачити.
Один із таких резервів – надходження від продажу майна і землі. Тому необхідно активізувати проведення грошової оцінки земель. До речі, на сьогодні із 609 населених пунктів вона проведена у 523-ьох.
Ще один напрямок, де область має можливість нарощувати темпи, – туристично-рекреаційна галузь. Сьогодні у краї нараховується зокрема 32 оздоровчі заклади. Причому зосереджені вони в чотирьох районах – Свалявському, Мукачівському, Хустському та Тячівському районах. Розвиток туристично-рекреаційної галузі напряму залежить від місцевих органів влади – від їхньої ініціативності, бачення можливостей і бажання їх реалізувати.
Не повною мірою використовуються можливості області і в добувній галузі, – продовжив керівник краю. Тут потенціал задіяний лише на третину. На жаль, інвестори, не вкладають кошти в модернізацію виробництва, а нерідко навіть припиняють виробничу діяльність. А це робочі місця, заробітна плата, прибутки бюджетів усіх рівнів. Місцеві адміністрації не ведуть за цим контроль, не сприяють заміні їх більш ефективними виробниками.
– Незважаючи на кризові явища як в економіці, так і в політичному житті, ми маємо мати чітку картину, як рухатися далі. Без планування рухатися вперед неможливо. Є процеси, на які звісно ж не маємо впливу, тим не менше є й чимало питань, які ми здатні вирішувати на місцях, – вважає Олег Гаваші. – Сьогодні першочергові завдання – зберегти стабільну роботу галузей, підприємств. За відсутності фінансування на добудову низки об’єктів необхідно докласти зусилля для їх належного збереження, при можливості використовувати місцеві ресурси для завершення робіт.
