Тварина лікує краще за людину?
Тварини допомагають зняти стрес, знижують тиск і навіть лікують складні психічні захворювання. Але до анімалотерапії, як і до будь-якого іншого лікування, потрібно підходити усвідомлено. І пам`ятати, що тварини-лікарі, наприклад кішки, теж можуть бути не в настрої лікувати.
Тварини-лікарі
Тема анімалотерапії — лікування тваринами — оповита міфами. Часто після прочитання статей, розміщених в виданнях, виникає відчуття, що собаки, кішки, кролики і коні виліковують людину однією своєю присутністю не гірше за традиційних лікарів. На жаль, іноді ці помилки приводять до неприємних наслідків. «Ми довгий час лікували за допомогою собак дівчинку, у якої були затримки в розвитку і серйозна собакофобія, — розповідає Тетяна Любімова, власник центру каністерапії «Сонячний пес». — Результати були дуже хороші, і радісні батьки вирішили зробити дочці сюрприз — подарувати собаку, адже вона так любила спілкуватися з нашими чотирилапими терапевтами. Але собаку вони узяли з притулку, і маленьке щеня, з яким потрібно було займатися, налякало дитину і подряпало їй руки».
Лікування тваринами не панацея і не казка. Фахівці розрізняють ненаправлену терапію, коли людина просто одержує задоволення, спілкуючись і спостерігаючи за братами нашими меншими, і направлену. У останній задіяні спеціально навчені тварини-терапевти, які працюють в тандемі з людиною-фахівцем з наперед розроблених лікувальних програм. Підрозділяти анімалотерапію прийнято за тваринами, які в ній задіяні: каністерапія за участю собак, іпотерапія, що виросла з кінного спорту, фелінотерапія — спілкування з кішками, в дельфінотерапії людину лікують дельфіни.
Найнадійніший друг
Терапевти-собаки найчастіше працюють з дітьми-аутистами, хворими синдромом Дауна або дитячим церебральним паралічем. Спілкування з собаками добре допомагає у разі затримок психофізіологічного розвитку, при комунікативних проблемах, коли дитина агресивна або, навпаки, мовчазна, надмірно сором’язлива. «Залежно від діагнозу хворої дитини, з якою потрібно працювати, перед собаками-терапевтами ставляться різні завдання. Іноді вони повинні довго нерухомо лежати під дитиною, яку потрібно розслабити, — розповідає Тетяна Любімова. — Часто їм потрібно покірливо терпіти щипання, стусани, гучні крики, коли вони не мають права не тільки заричати, але навіть трохи відхилитися від дитини. З деякими нашими пацієнтами вони, навпаки, разом грають, повзають і долають прості перешкоди».
Чотириногий друг може дати дитині те, що не під силу дорослому. Навіть найкращий педагог, спілкуючись з малюком, підсвідомо його оцінює. Собака ж приймає його таким, яким він є, просто тому що він людина. Саме тому в терапевти найчастіше беруть лабрадорів або голден-ретриверів, яких вирізняють оптимізм, доброзичлива зовнішність і безмежна віра в людину.
Під цокіт копит
Використовувати верхову їзду при лікуванні різних психо- і неврологічних захворювань почали ще в кінці 50. Список хвороб, при яких показана іпотерапія, значний. У нього входять і порушення опорно-рухового апарату, і атеросклероз, і простатит, і сколіоз, і розумова відсталість. «В час руху кінь створює тривимірні коливання, дитина рухається з ним у єдиному ритмі. Це корисно для психіки тим, що утворюються нові нервові зв`язки, особливо це важливо для дітей. При їзді на коні людина починає відчувати своє тіло, адже для того, щоб їхати верхи, потрібно відчути центр тяжіння, утримати рівновагу, — пояснює Наталія Візовська, інструктор-психолог соціального центру іпотерапії «Кентаврік». — Дуже важливі тактильні відчуття, коли людина гладить коня, годує його, чистить».
Спостерігаючи за тваринами, людина відволікається від своїх повсякденних проблем. З ними можна поговорити, їм можна поскаржитися, поплакатися. «Сором’язливі, беземоційні діти, потрапляючи в живий куточок, можуть вперше спонтанно проявити свої емоції. Всі ці «ах», «ох», викрики здивування при погляді на смішну ворону можуть стати першою сходинкою, по якій дитина починає виходити в світ спілкування з іншими людьми, — говорить Тетяна Семенушкіна, вчитель-дефектолог Рибинського центру для неповнолітніх «Наставник». — У нас на заняттях була дівчинка чотирьох років, яка майже не розмовляла. Побачивши гуску, яка накакала в кімнаті, де проходили заняття, малятко підійшло до викладача і сказало: «Кака! Прибрати!» Це був мало не перший випадок в житті дівчинки, коли вона за власною ініціативою звернулася до малознайомої людини».
Тварини: застосовувати з розумом
У США був проведений експеримент: у будинках для старих, в яких дозволили тримати домашніх тварин, літні люди, хворі депресією, які відмовляються спілкуватися навіть з персоналом, вже через півроку радикально змінили свою поведінку. Доглядаючи за улюбленцями, вони поступово почали виходити зі своїх кімнат і спілкуватися один з одним. А вперше в 1961 році використовувати допомогу тварин при лікуванні психічних розладів став психіатр із США Борис Льовінсон. Він і став засновником анімалотерапії.
Сьогодні доведено, що кішки допомагають в лікуванні хворих шизофренією, нормалізують тиск, їх муркотання піднімає імунітет. Ще в XVIII столітті у Великобританії при психіатричній клініці «Йорк Ретріт» містилися собаки, кішки, кролики і співочі птахи. Вважалося, що, доглядаючи за ними, хворі швидше зціляються. Домашні тварини дійсно підвищують настрій своїм господарям і допомагають краще справлятися із стресами. Але фахівці радять не забувати батькам, які хочуть завести своїй дитині особистого зоотерапевта: позитивний ефект від спілкування з тваринами ви одержите, якщо будете всією сім`єю доглядати за домашнім улюбленцем.
