Як вихованці сільського клубу чемпіонами Закарпаття з шашок стали…

За вікном – дощить, сирість. А тут – світло і радісно. Діти з різних населених пунктів області зібралися у Іршаву на змагання з шашок. Найстаршим 13 років,  наймолодшому – всього шість. Однак під час гри вони абсолютно зосереджені і серйозні.

І лише на перерві знову стають такими як їх інші однолітки: бігають, веселяться, голосно розмовляють. Однак будь-який спорт дисциплінує, і шашки також, бо це також нелегкий спорт; а слово тренера – це закон. Тож десять хвилин на відпочинок – і знову за дошку. Як думаєте: чи легко зіграти поспіль з дюжину партій, коли на кону – честь району? І особливо, коли така відповідальність на плечах зовсім юного спортсмена.
Зізнаюся чесно: коли їхав у Іршаву, де мали розпочатися обласні змагання з шашок (у рамках V літніх юнацьких спортивних ігор неолімпійських видів спорту), то думав, що буде нецікаво. А що може бути цікавого у шашках? Ось шахи – інша річ. Це гра мудрих царів, тут своя історія, стратегія, а раніше, в період “холодної війни” – навіть велика політика.  
Насправді у шашок також давня історія. У схожу гру грали вже у Давньому Єгипті (приблизно 1600 рік до н.е.) і називалася вона “алькерк”. А сучасні шашки вигадали французи, як “схрестили” її з шаховою дошкою. Найбільшої популярності досягли у 16 столітті. Цікаво, що церква прихильно поставилась до гри у шашки (а ось шахи та гру у кістки суворо забороняла у деяких країнах Європи).   
Українці неодноразово ставали чемпіонами світу з міжнародних шашок-100 (на дошці 10х10). Серед них Ольга Левіна, Дарія Ткаченко та Ісер Куперман.
А ось особисто для себе я також “відкрив Америку” – виявляється у Іршаві також гартують чемпіонів! “Не кажи: не вмію, а кажи – навчуся!” Саме такий девіз у вихованців шашкового клубу “Вікторія”, який діє при будинку дитячої творчості.
Керує ним Анатолій Вайда. Серед його вихованців – три кандидати у майстри спорту. Наприклад, 15-річний Петро Боршош став чемпіоном області у 2006 році серед чоловіків. 17-річна Сільвія Марковці у 2006 році стала віце-чемпіонкою Європи на змаганнях у Таллінні серед кадетів. А потім і віце-чемпіонкою світу у Санкт-Петербурзі. Зараз Сільвія – 18-разова чемпіонка України з різних видів шашок (а їх чимало насправді). Серед останніх досягнень – 3 місце у Європі у командному заліку (2009, Брест). Оскільки немає рівних суперників серед жінок на Закарпатті змагається разом з чоловіками. Неодноразово ставала чемпіонкою області Ірина Антосяк (14 років). А головна надія клубу – 13-річна Ольга Павляк, чемпіонка України з шашок-100 у 2008 році. Минулого року зайняла 7 місце на чемпіонаті Європи у Нідерландах.
Тож неабиякий потенціал у закарпатців також є! На жаль, в основному шашками у нас цікавляться дівчата. Хоча шашки – це також дуже непросто. У цій грі також потрібен інтелект, є своя стратегія, маневри і психологічна боротьба з супротивником. А головне – у шашки можна починати грати з дитиною вже у дворічному віці. Деякі навчилися “ходити” по дошці раніше, ніж триматися на ногах. Тому Анатолій Вайда вважає, що дитину слід зацікавити і тоді вона буде мати улюблене зайняття на все життя. А кожна перемога – це відчуття свята, якого так часто не вистачає у житті.
На обласних змаганнях у Іршаві перемогла команда Виноградівського району (третіми стали берегівці під керівництвом Володимира Щуренка). Дивно, бо у складі іршавчан була чемпіонка України. Як вдалося? Виявляється, що юних чемпіонів тренує … вчитель англійської мови, який викладає у сільській школі (с.Черна). Тихий і скромний Василь Іванович Галас – справжній ентузіаст. Про себе розповідати не любить. Зізнався – просто вирішив чимось зайняти обдарованих дітей. І за три роки вже є перші результати. Наприклад, Віра Шаркань  приїздить на заняття аж з Королева, де живе і вчиться. Має почесні нагороди у обласних змаганнях, брала участь у республіканському чемпіонаті. Дивовижно – навіть у селі можна виховувати справжніх чемпіонів! Все залежить від тренера. До речі, Василь Галас також має спортивне минуле – грав навіть на першість Союзу по футболу серед молоді. “З дітьми потрібно працювати, – каже він. – І серед них потрібно розгледіти талант, якщо займатися наполегливо…”
Василь Іванович із заздрістю дивиться на електронні часи-таймери, чудові умови, які створені у Іршавському будинку творчості. Для села Черна все це на сьогодні абсолютно нереальна перспектива. Хоча хто знає – може саме тут вже народився новий чемпіон світу. Без іронії!
Прикро, що шашки не входять до олімпійської програми. Однак значення їх від цього аж ніяк не применшується. Бачили б ви як сяяли очі дітей, коли вони отримували свою першу справжню медаль у житті! Тож про свою подорож у маленьку Іршаву я аж ніяк не пожалкував. До речі, зустрівся там і з своїм давнім другом Сашком Двораком, який вдома гончарить і також навчає цьому мистецтву дітей у школі, зберігає народні традиції. Він також каже без сумніву: “Іршава – “столиця” гончарства і шашок!”
І згадуються слова головного судді Анатолія Вайди до наймолодших учасників змагань (бо деякі до цього турніру грали лише у шахи): “Ви сьогодні вперше познайомилися з цим видом спорту. Він – справді чудовий і дуже універсальний. По-перше, він всепогодний – грати можна на вулиці, вдома, на пляжі і у поїзді.
Знайшов партнера – і грай. Немає пари? Можна і самостійно вивчати ходи, читати потрібну літературу. Вихованці нашого клубу вже їздять по всій Україні, побували і в Європі, повсюди у них є друзі. Я впевнений, що Закарпаття ще буде пишатися своїми чемпіонами. Приєднуйтеся до нас!”
Олександр Ворошилов, Закарпаття онлайн