В Ужгороді відбулася міжнародна конференція з питань реалізації програми відтворення лососевих видів риб у річках Закарпаття

У четвер, 27 травня, в Ужгороді у прес-центрі “Нове Закарпаття” відбулася міжнародна конференція з питань реалізації програми відтворення лососевих видів риб басейну річки Тиса в Закарпатській області.
Серед запрошених були помічник голови Держкомітету рибгоспу України Оксана Черкун, начальник ГДУ “Закарпатдержрибохорони” Анатолій Сорокін, завідувач сектора іхтіології та контролю Закарпатдержрибохорони Ігор Великопольський, начальник відділу Держуправління навколишнього природного середовища в Закарпатській області Анатолій Поляновський, професори Пряшівського університету Йозеф Кощо та Йозеф Перек, начальник відділу комплексного використання водних ресурсів облводгоспу Едуард Осійський.

Як відомо, річкова мережа Закарпаття є природним середовищем існування цілого комплексу цінних, рідкісних та зникаючих видів риб, але внаслідок посиленого антропогенного впливу на біогеоценози водойм окремі представники іхтіофауни опинилися під загрозою зникнення та були занесені до Червоної книги України. Насамперед це стосується зникаючих представників лососевих риб (дунайський лосось, харіус, струмкова форель). Їх поширення обмежене Карпатським регіоном, до якого входять гірські ріки басейнів Дунаю та Дністра.

Серед видів риб, визначених для відтворення, є два види, внесені до Червоної книги України, які можуть повністю зникнути. Це дунайський лосось (поширення обмежене певною місцевістю, в Закарпатті — басейн р. Тиса) та харіус європейський (може зникнути єдиний його вид в Україні, ареал якого також у басейні р. Тиса). З-поміж лососевих видів риб дунайський лосось належить до категорії зникаючих видів, харіус європейський — до категорії вразливих. Зникнення цих видів стане непоправною втратою і за відтворення їх чисельності необхідно братися негайно.

З метою вирішення такої проблеми Головним державним управлінням охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства розроблена «Програма відтворення лососевих видів риб в басейні р. Тиса на 2008 — 2017 рр.». Вона прийнята сесією Закарпатської облради від 4 грудня 2008 року й погоджена з усіма природоохоронними установами. Проблему сучасного стану лососевих видів риб було розглянуто державною комісією з питань Червоної книги України й ухвалено рішення про надання Дозволу на заготівлю маточного поголів’я дунайського лосося та харіуса європейського для їх штучного відтворення.

Для цього необхідно організувати роботу відтворювальної іхтіологічної лабораторії, залучити до співпраці рибні господарства різної форми власності, що готові активно включитися до програми з відтворення зникаючих видів лососевих риб. В Україні наукові дослідження з даної проблеми не мають аналогів та проводяться вперше. Інститут рибного господарства УААН та Головне управління Закарпатдержрибоохорони є першими науково-дослідно-спеціалізованими установами, що практично розпочали реалізацію заходів зі штучного відтворення цінних і занесених до Червоної книги видів риб.

Наші сусіди у Словаччині традиційно займаються відтворенням дунайського лосося, тож мають солідний досвід. Типовою річкою в країні, у яку щорічно випускають молодь дунайського лосося, є Орава, поблизу якої створено центр, де проводять глибокі дослідження та штучне відтворення лосося. Технологія відтворення дещо подібна до загальноприйнятої у форелівництві, проте є низка відмінностей, які вимагають уваги та напрацювань.

Як наголосили гості з Пряшева, дунайський лосось — риба-хижак, одна особина з’їдає за добу кілограм дрібної риби, тож це слід враховувати у процесі її відтворення. Після відтворення дунайського лосося у Словаччині нині дозволений його любительський вилов.

Завдяки спільним зусиллям країн басейну р. Дунай у річках Європи чисельність дунайського лосося стала достатньою для його ліцензійного вилову. Сформовані маточні зграї цих риб уможливлюють щорічне зариблення життєстійкою молоддю лососевих риб природних водойм.

На думку фахівців, реконструкції та забезпечення необхідною матеріально-технічною базою для виконання запланованих робіт із відновлення зникаючих видів риби потребують форелеве господарство при Національному Карпатському біосферному заповіднику, форелеве господарство при заповіднику «Синевір», форелеве господарство при Ужанському природному заповіднику, господарство “Шипот” при ВАТ “Закарпатський рибокомбінат”.

За даними Інституту рибного господарства УААН, у 2008—2009 роках кількість молоді лососевих риб, яку необхідно було випусти в мережу рік Карпатського регіону була 400тис. особин харіуса., 800 тис. особин струмкової форелі, 100 тис. особин дунайського лосося.

Враховуючи те, що р. Тиса (басейн р. Дунай) охоплює і територію Румунії, Угорщини, Словаччини дуже важливим було б об’єднати зусилля у спільній роботі зі збереження лосося дунайського, харіуса європейського та форелі струмкової, переконані учасники конференції.

Представник облводгоспу Едуард Осійський та начальник ГДУ “Закарпатдержрибохорона” Анатолій Сорокін висловили спільне бачення проблеми, що криється, зокрема, в тотальній засміченості закарпатських річок. У регіоні 10 тис. річок, з них 95 % становлять малі, куди населення масово скидає побутові відходи. Від нас сміття тече в Угорщину, за що ми потім сплачуємо штрафи. Торік із загального об’єму 46 млн. кубометрів стічних вод кожен четвертий куб був недоочищеним. Ужгород щодоби викидає 80 тисяч кубометрів стічних вод, натомість потужність очисних споруд розрахована лише на 50 тис. кубометрів.

На сьогодні с. Ракошино затоплене через те, що сільська рада не спромоглася завчасно розчистити канал. Із цієї ж причини під час паводка потічком у с. В.Бичків було затоплено 28 хат. За чистоту річок відповідальність несуть сільські голови, а питання збереження цінних видів риби у верхів’ях Тиси прямо пов’язане з необхідністю збереження чистоти русел, будівництва очисних споруд та сміттєпереробних заводів.

Якщо терміново не збудувати заводи з переробки ТПВ, не налагодити роботу очисних споруд на Міжгірщині, Рахівщині, Воловеччині, то під загрозою зникнення опиниться все біорізноманіття цих перлин закарпатської природи. Одної тільки акції “Чисті береги” недостатньо. Слід негайно припинити самовільне встановлення міні-ГЕС та забір гравію на річках, що є нищівним для екосистеми загалом та рідкісних видів риби, зокрема.

Представники Закарпатдержрибохорони повідомили також, що держкомісію нині проходить план будівництва комплексу рибзаводу. Необхідні будуть фахівці, які мають досвід відновлення цінних видів риби, а тому сподіваються на підтримку словацьких колег.

Сlipnews.info