Ужгородський адвокат і письменниця Нінель Масяк презентувала детектив “Дым и пепел ненависти”

У грудні минуло року відомий ужгородський адвокат Нінель Масяк представила заключний роман гостросюжетної трилогії із елементами містики «Возвращение черной вдовы». Тепер увазі читачів автор презентує черговий детектив «Дым и пепел ненависти». Як пояснила сама авторка, в житті кожної людини є улюблена книга, яка справила на її уяву найбільше враження. Її можна читати протягом всього життя, не втрачаючи інтересу, тобто так, ніби, відбувається перше знайомство із нею. Такою для Нінель Масяк став роман «Портрет Дориана Грея», із якого почалося захоплення творчістю Оскара Уайльда.

«Відкривши вперше для себе цю книгу у п’ятнадцятирічному віці, я зрозуміла, що ті книги, які вже були прочитані мною, не можуть зрівнятися із нею ні за сюжетом, ні за стилем викладення. А на той час я вже встигла прочитати античних авторів: Овідія, Гомера, Катулла, Светонія; класиків закордонної літератури: Шекспіра, Данте, Гете, Монтеня, Ларошфуко, Гюго, Золя, Бальзака, Дідро, Флобера, не говорячи вже про російських письменників та поетів, вивчення яких входило у шкільну програму та позакласне читання. Із цих пір «Портрет Дориана Ґрея», а також есе, казки, драматургія та поезії Оскара Уайльда стали для мене тією вершиною творчості, яка назавжди залишиться неперевершеною»,— визнала Нінель Масяк.

«Приступаючи до написання трилогії «Черная вдова», Нінель Масяк мріяла про те, що колись зможе написати роман, який би став своєрідним освідченням в коханні улюбленому автору. Можливо, простіше було б навідатися до паризького кладовища Пер-Лашез, де у 1906 р. був перепохований Оскар Уайльд, та принести до його пам’ятника у вигляді крилатого білого сфінксу, до його дня народження 6 жовтня, разом із запискою, букет зелених гвоздик, які він обожнював за життя. Але замість цього вона вирішила написати «Дым и пепел ненависти», у якому читачу будуть представлені зразу дві детективні історії, а також деякі із її улюблених фраз Уайльда.

Отже, в кінцевому варіанті роману авторкою було обрано дві основні детективні історії, перша з яких завершилася майже за три роки до основних подій, та зрештою, завдяки містичному впливу англійської антикварної ляльки Алікс, призвела до другої трагедії, яка майже відтворила події першої. Тепер Нінель Масяк мріє про те, як навідається до Парижа, разом із примірником свого роману замість записки, адресованої улюбленому автору.

Пригадуючи те, як писався основний сюжет роману, пані Нінель не може не відмітити, що обидва із основних вбивств, описаних в романі, відбулися у реальному житті. Зокрема, перший мав місце приблизно у 60-х роках минулого сторіччя, а другий — приблизно на двадцять років пізніше. Тоді авторці справді довелося бути захисником однієї із сестер-близнят, яка на грунті зрадженої подружньої вірності та ревнощів вбила ножем свого чоловіка та важко поранила сестру. Тоді молода жінка була визнана винною, та дійсно засуджена на тринадцять років позбавлення волі. На жаль, тактика захисту Нінель Масяк, із самого початку скерована на те, щоб було застосоване покарання за менш тяжкий злочин, пов’язаний із вчинення злочину під впливом афекту, не була прийнята судом. Лише тому, що згідно з висновками судово-медичної, а потім і судово-психіатричної експертиз, стан афекту у її підзахисною не підтвердився. На жаль, оспорювати думку спеціалістів можливості не було, оскільки відкидаючи заяву підзахисної, про те, що вона не може пригадати, яким чином вчинила інкриміновані їй дії, експерти вказали, що велика кількість ножових поранень, які було завдано жертвам, а також їх площа, свідчать про те, що підзахисна чітко усвідомлювала наслідки своїх дій, та могла керувати ними. Отже, розуміла, що своїми діями ставить життя жертв під смертельну небезпеку, а тому бажала настання їх смерті.

Про події ж першого злочину Нінель Масяк стало відомо із слів її колеги, який через тривалий час після завершення справи у суді, довідався що сталася судова помилка. Насправді, все трапилося так, як написано в романі: закохані посварилися, після чого юнак наніс дівчині ножем поранення, яке призвело до настання смерті, а потім – вже собі. Та за скоєне іншим, прийшлося відповідати їх другу, який намагаючись допомогти їм, під впливом алкоголю заснув поруч від мерців. На жаль, у житті трапляється і таке.

Звісно, в цих історіях не було зловісної антикварної ляльки, яка є виключно моїм творчим домислом – каже Нінель Масяк . Але якби у цьому сюжеті не було ЇЇ, то не було б і твору, який я вважаю своєю своєрідною відповіддю на роман улюбленого автора. Адже, ту містичну роль, яку відігравала у моєму творі лялька, у повісті Оскара Уайльда виконує портрет головного героя, який, поступово змінюючись, в свою чергу, демонструє також панування зла, яких зазнає душа Доріана Грея. Так поступово змінюється і досконало красива зовнішність ляльки, що пророчить настання трагедії для головного героя, який колись ЇЇ кохав. Також, як і у творі Оскара Уайльда, в моєму романі описано багато інших історій, які, тим не менше, дають уяву про оточення, серед якого діють основні герої.

Декілька сторінок роману присвячено прогулянці головного героя Лондоном, і Нінель Масяк вимушена сказати, що без підказок та відеоматеріалів її подруги Тетяни, яка подорожувала Англією, вона б ніколи б не змогла достовірно відтворити атмосферу міста, в якому ніколи не була. Але без опису картин відомих місць столиці, не було б справжнього роману, присвяченого пам’яті її улюбленого автора. Який жив, творив там, був покараний до перебування у Редінгський в’язниці, та помер у Парижі 03 грудня у 1900 році у віці всього 46 років…

Авторка не може оминути увагою, що у квітні цього року у луганському видавництві «Вирутальная реальность» вийшла ще одна її книга «Храм Антихриста». До неї увійшли перша та друга частини книги, якій раніше було дано назву «Сорванные маски», та яка була своєрідним продовженням другої книги «Территория лжи». «Храм Антихриста», зокрема, складається із трьох частин: «Прокляну тебя трижды», яка у 2007 р, друкувалася у газеті «Правозахист», «Точка отсчета—доктор Фауст», яка присвячена філософському та езотеричному переопрацюванню трагедії Йоганна Гете, а також «Иллюзион Вервольфа», в якій читачі знову зустрічаються з деякими героями першої частини другої книги «Убийца приходит в полночь». Реалізацією книги у даний час займається відомий маг та видавець Ігор Бомбушкар, завдяки підтримці якого ця книга була надрукована.

На завершення Нінель Масяк висловлює щиру вдячність за сприяння у виході роману: Віктору Володимирову Браславцю, директору видавництва «Карпати», а також всім тим, хто займався його друком; Людмилі Василівні Кучеренко, подрузі та автору усіх обкладинок за гармонійне втілення задумів; Михайлу Михайловичу Басарабу, та його чарівній дружині Ірині, яка є першим читачем авторки. Серед тих, хто допомагав видати роман, не можна особливо не згадати Галину Олександрівну Палінчак, яка люб’язно та безкорисливо погодилася стати коректором.

Авторка також вдячна своїм читачам, тій аудиторії, яка присвятить час ознайомленню із романом.

Європейський медіа-центр