Угорські реформи врятують євро?
Найбільш помірковано уряд урізав соціальні виплати. Він уже мав приклад Греції, яка зменшила зарплату бюджетникам і підвищила пенсійний вік та тривалість робочого дня. Це призвело до страйків і сутичок з поліцією. Будапешт діяв інакше.
Прогнози щодо виникнення другої Греції на теренах ЄС не справдилися – Угорщина швидко прореагувала на вимоги інших країн і почала впроваджувати план економічного порятунку країни. Частково завдяки цьому стабілізувався євро.
Падіння його курсу припиняється. Протягом минулого тижня євровалюта виросла на 2,2%. Експерти вважають, вона вже намацала дно падіння і починає підніматися.
Аналітик Франк Чевелер з компанії Banque Leonardo вважає, що зараз настав час, коли курс валюти ЄС почне рости, бо фондові ринки, які за останні дні показали поміркований підйом, не можуть далі розвиватися при низькому курсі євро.
Не останню роль тут відіграє допомога країнам, що потерпали від бюджетних дефіцитів. Ці держави почали впроваджувати перші реформи, що теж позитивно позначилося на курсі євро. Передусім ідеться про Угорщину, яку ще недавно називали другою Грецією. Втім, країна довела: кризу можна швидко приборкати.
Як і Греція, Угорщина почала переговори з МВФ та ЄС про отримання кредиту для підтримки валюти та уникнення дефолту. Делегації фонду та Брюсселя прибули до Будапешта з наміром оцінити ефективність реформ нового прем’єра Віктора Орбана.
17 червня голова уряду заявив, що поки країна не буде використовувати нові гроші для підтримки форинта. Один з угорських урядовців заявив, що новий кредит його країна сподівається отримати восени. Він запевнив МВФ, що гроші будуть витрачатися лише у випадку погіршення міжнародної економічної кон’юнктури.
Однак у центрі Гувера сумніваються, що кредит буде наданий до 2011 року. Наразі економіка Угорщини перебуває у рівновазі, спричиненій публікацією плану реформ.
Бюджетний гуляш
Те, що дефіцит бюджету Угорщини може сягнути 7%, з’ясувалося майже випадково. Чиновники кабінету Віктора Орбана заявили про неточність фінансової політики своїх попередників з уряду Гордона Байнаї. Потім голова уряду намагався заспокоїти інвесторів, що дефіцит не сягне вище 3%, але гроші почали витікати з країни.
За тиждень позиції найбільшого банку країни OTP серйозно похитнулися, він втратив 1,9% капіталізації. Тоді ж комісар ЄС з економічних питань Олі Рен заявила, що побоювання дефолту в Угорщині суттєво перебільшені.
Водночас ні Брюссель, ні МВФ не збираються надавати Угорщині допомогу. Вони вважають це лише прикрим інцидентом, який, однак, може привести систему контролю за бюджетними дефіцитами країн – членів ЄС до краху.
Уряд Орбана заступив на вахту 29 травня 2010 року. Його попередник у квітні 2010 року стверджував, що ситуація с бюджетним дефіцитом повністю під контролем, і країна вкладається у показники, визначені союзним договором. Втім, одразу після приходу до влади нового уряду ситуація сильно змінилася.
Інформація про ймовірний дефіцит лягла на підготовлений ґрунт. Уже наступного дня Орбану довелося виправдовуватися. Він заявив, що його кабінет зробить все, аби скоротити дефіцит бюджету до 3,8% за 2010 рік.
Тимчасом на ринку постійно з’являлися нові цифри, які лякали інвесторів. Eurostat заявив, що суверенний борг країни складає 85% ВВП. Це не так багато – Греція відзначилася 133% боргу, але такі показники ставлять Угорщину в один ряд з країнами, які можуть оголосити дефолт.
Вже за кілька днів голова ЄЦБ Жан Клод Тріше заявив, що установа має намір скупити певну кількість суверенних цінних паперів, аби уникнути їхнього знецінення. Ринок отримав ще один аргумент на користь виведення своїх коштів з країни.
Всі одразу пригадали, що Будапешт вже отримав 2008 року кредит МВФ розміром 19 мільярдів доларів на зменшення бюджетного дефіциту, і тому зараз чекати нового траншу допомоги не доводиться.
Рішення регуляторного комітету ЄС з конкуренції остаточно засмутило інвесторів. Брюссель зажадав виплати Угорщиною 112 мільйонів євро боргів державної видобувної компанії MOL, яка порушила конкурентне законодавство союзу.
Заплатити ці кошти Будапешт мав до кінця року, інакше йому загрожували б нові штрафи. Коли це стало відомо, угорські суверенні ціні папери втратили 1,4% вартості. Країна мала показати, що ситуація з її бюджетними коштами стала випадковістю, тому вже 8 червня уряд оприлюднив у парламенті план скорочення видатків.
Повільно і поступово
Головними постулатами реформ Будапешт зробив скорочення соціальних виплат та витрат на утримання державного апарату, нові податки на банківську діяльність і націоналізацію приватної пенсійної системи.
Найбільш помірковано уряд урізав соціальні виплати. Він уже мав приклад Греції, яка зменшила зарплату бюджетним працівникам і підвищила пенсійний вік та тривалість робочого дня. Це призвело до страйків і сутичок з поліцією.
Будапешт діяв інакше. Спочатку був проголошений курс на скорочення фінансування вищого державного апарату. У міністрів стало менше автомобілів та службових квартир, а їхню зарплату урізали на чверть. На думку аналітиків Інституту європейської геополітики, це мало приспати пильність опозиції.
Щоб зупинити відтік коштів, уряд пообіцяв сформувати привабливий інвестиційний клімат і створити 1 мільйон робочих місць до 2012 року. Орбан також закликав заморозити кредитування в іноземній валюті, аби зберегти стабільний курс форинта.
Лише після цього уряд оприлюднив проект нового податку на банківську діяльність. Це не сподобалося інвесторам. За інформацією Comerzbank, податок може зупинити приплив інвестицій у крану. Тимчасом лише за 2010 рік угорська влада планує отримати з фінансових установ 417 мільйонів доларів.
Спираючись на ці показники, голова банківської системи Угорщини Тамас Ердей заявив, що новий податок суттєво загальмує розвиток галузі. Навіть обіцянка уряду надати фінансовому сектору 345 мільйонів доларів кредитів може не допомогти.
Націоналізація приватних пенсійних фондів була останнім пунктом програми і може, на думку експертів агентства Moody’s, викликати негативну реакцію ЄС та МВФ. Привласнення державою коштів приватних пенсійних фондів та використання їх для покриття бюджетного дефіциту не подобається політикам у союзі та фонді.
Заступник голови МВФ Наокі Шинохара заявила, що такі дії не вселяють упевненості інвесторам. Однак уряд Орбана підготував адекватну відповідь. Одночасно з планами націоналізації пенсійного фонду він запропонував зменшити податок на малий і середній бізнес. Його розмір впаде на 9% до 0,1% від розміру прибутків.
Крім того, 1 вересня 2010 року до парламенту надійде законопроект про скасування 16-відсоткового податку на персональні доходи. Усе це, на думку Віктора Орбана, має збільшити надходження до бюджету на 1,5% ВВП до кінця 2010 року. А основною метою програми є скорочення дефіциту бюджету за 2010 рік до 3,8%.
Тенденція страху
Найбільшою перевагою уряду, на думку Нейла Шерінга з британської інвестиційної компанії Capital Economics Ltd., є швидкість реагування на кризу. Будапешт не став зволікати і переконувати, що впорається з проблемами без реформ, як раніше вчинили Афіни, коли на переговори між ЄС та урядом країни пішло півтора місяці.
Єдине, що не подобається Брюсселю, це поміркованість перетворень. Навіть після оголошення програми дій уряду кредитний дефолтний своп суверенних цінних паперів продовжував падати і досяг найнижчого за три роки рівня – 368 пунктів.
В ЄС визнали, що для зменшення дефіциту бюджету владі доведеться зекономити 420 мільярдів форинтів, а без активного урізання соціальних виплат це неможливо. В ЄС наголошують, що країни мають негайно почати реформу соціальних дотацій.
Аналітики Ради з міжнародної політики кажуть, що на ринку поширюється страх нових дефолтів. Криза у Греції, на ліквідацію якої, за даними Reuters, можуть витратити 300 мільярдів доларів, так налякала інвесторів, що вони, не чекаючи програми дій уряду Орбана, почали виводити кошти з Угорщини.
Чим стала для європейської економіки угорська криза – поодиноким випадком чи продовженням тенденції дефолтного страху – наразі не відомо.