Верховна Рада змінила судову систему України
Верховна рада 7 липня ухвалила закон “Про судоустрій і статус суддів”, ініційований президентом Віктором Януковичем та розроблений його командою, який вносить зміни в низку законодавчих актів, що регулюють вітчизняне судочинство.
За відповідне рішення проголосували 260 депутатів із 264 присутніх в залі, зокрема 170 від Партії регіонів, 24 від БЮТ, 16 – НУ-НС, 27 – від Компартії, 19 – від Блоку Литвина та 4 позафракційних нардепів.
Кілька депутатів фракції БЮТ і НУ-НС раніше залишили сесійну залу Веровної ради через неврахування поправок до закону.
Після провалу голосування більше, ніж по 550 поправкам до проекту закону, депутат Партії захисників Вітчизни (НУ-НС) Юрій Кармазін заявив, що фракції БЮТ та НУ-НС “не бажають більше брати участь у цьому фарсі” та залишають залу парламенту.
За словами Кармазіна, ухвалення закону повністю розбалансує судову систему влади в Україні, оскільки низка його положень суттєво суперечить нормам Конституції та чинному законодавству.
“Закон знищує Верховний Суд України і зводить його функції до ролі статиста”, – сказав він.
Документом, зокрема, пропонується надати Вищій раді юстиції право призначати і звільняти голів судів та їх заступників за поданням відповідної ради суддів, створити Вищий спеціалізований суд з цивільних і карних справ, обмежити кількість суддів Верховного суду і ліквідувати військові суди.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що метою його прийняття є реформування системи судочинства відповідно до міжнародних стандартів, підвищення ролі суду та статусу судді у суспільстві, забезпечення незалежності суддів від впливу та спрощення процедури доступу до суду для кожного громадянина.
Нагадаємо, лідер БЮТ Юлія Тимошенко заявляла, що судова реформа президента Віктора Януковича, це фактично узурпація ним судової гілки влади. За словами Тимошенко, у законопроекті про судоустрій містяться порушення Конституції, зокрема, в статтях, які значно розширюють повноваження Вищої ради юстиції.
Свій висновок щодо української судової реформи оприлюднила і Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія).
Попередній вирок Венеціанської комісії щодо проекту закону про судоустрій є неоднозначними. Позитивно експерти Ради Європи сприйняли той факт, що було враховано чимало висловлених ними раніше рекомендацій. Але вони вказали на суттєвий “мінус” – занадто складна система суддівського самоврядування і надто великий вплив на судоустрій Верховної ради.
ТСН
Чорт забирай. Вища рада юстиції – конституційний орган, у якій жодним словом не йдлеться про пріорі Венеціанської комісії над рішеннями Верховною Радою України.
Стаття 131. В Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належить:
1) внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;
(положенню пункту 1 частини першої статті 131 дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 16.10.2001 р. N 14-рп/2001)
2) прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
3) здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.
Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з’їзд суддів України, з’їзд адвокатів України, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури – двох членів Вищої ради юстиції.
До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.