Олег ЛУКША: “Дослідження глобалізації під силу вченим за сприяння системологів і фізиків”

Напередодні ювілею 60-річчя редакція вирішила запросити на інтерв’ю Олега Лукшу, виконавчого директора Закарпатського РВ АМУ, депутата міської ради, доцента кафедри електронних систем УжНУ.
Напередодні ювілею 60-річчя редакція вирішила запросити на інтерв’ю Олега Лукшу, виконавчого директора Закарпатського РВ АМУ, депутата міської ради, доцента кафедри електронних систем УжНУ. Тим більше, що пан Олег редагував в рамках вівторкового випуску газети інформаційний вісник “Муніципальне Закарпаття”, який користувався популярністю і здобув своїх читачів в громадах. Криза не вічна, й не виключено, що наш вівторковий випуск з вісником знову побачить світ. Втім, на пропозицію співрозмовника замість традиційного святкового інтерв’ю вирішили поспілкуватись на тему глобалізації та її впливу на суспільний розвиток у світі й в Україні.

– Пане Олеже, у Ваших газетних публікаціях уже йшлося про сутність глобальної економічної й фінансової кризи в розрізі впливу на Україну та про інші аспекти глобалізації. Чи не здається Вам, що у політиків і урядовців надовго з’явився аргумент списувати свої прорахунки і помилки на вплив начебто невідворотних факторів глобалізації?

– На те вони й політики, щоб думати одне, говорити друге, а робити іще щось інше. Не варто все ж проблему звужувати до інтерпретації її політиками. У світі й так існує потужний інформаційний “шум” навколо проблеми глобальних змін – в Інтернеті, в сотнях і тисячах телепередачах, написаних статтях і книжках. Незабаром у проблемах глобальних впливів і змін розумітимуться всі, як до прикладу, у футболі. Насправді тут як, можливо, ні в жодній іншій сфері досліджень у світі, потрібен глибокий науковий і експертний підхід. Адже йдеться про виживання й існування людської цивілізації. Хоча, знову ж таки, залякуваннями “кінцем світу” теж уже мало кого здивуєш. Вони складають солідну частку інформаційного “шуму”. Тим більше актуальним є наближення до істини та наукове прогнозування.

– Чому Ви – фізик за освітою, викладач університету, науковець у галузі матеріалів для лазерної і електронної техніки та громадський активіст цікавитесь процесами глобальних змін?

– Не сприйміть це як свого роду патетику глобалізму, але будь-яка людина планети Земля прямо зацікавлена у збереженні і розвитку цивілізації. У той же час, саме фізична освіта, як ніяка інша, формує аналітичне мислення, дає загальні методологічні підходи до розуміння, аналізу і використання результатів інших природничих і не – природничих наук. Тобто, фізик при потребі і бажанні здатен опанувати і використати результати інших природничих, гуманітарних і суспільних наук через методологію системного аналізу. Тоді як навпаки – практично неможливо. Отже, у складі науковців-глобалістів першу скрипку мають відігравати фізики і математики-системологи.

– Дещо неочікуваний, як на мене висновок, якщо судити по тому, хто нині апелює до глобалізаційних проблем. Чим же він підтверджується?

– За останні три роки ретельно відшуковую і збираю літературу по глобалістиці – саме такою утверджується назва науки про глобальні зміни на планеті. Використовував для цього можливості поїздок у США, Росію, Іспанію й сусідні європейські країни. Невелика бібліотека з глобалістики складає уже близько 200 книжок – дослідження, монографії, наукові звіти і навіть підручники. А ще ж є немало корисної інформації в Інтернеті, яку не можна віднести до інформаційного “шуму”. Важливо і те, що, окрім збирання бібліотеки, ще й читаю ці книжки. Так – от: в більшості досліджень і розробок використовується, на мій погляд, однобокий аналітичний підхід, в якому віддано перевагу аналізу глобальних змін в одному, максимум кількох секторах людської діяльності без глибокої оцінки взаємовпливів. Найчастіше, це економіка і фінанси, енергетична геополітика, екологія і зміна клімату, вода і продовольство, урбанізація і етнічні зміни, технологія і техніка, транспорт і комунікації, медицина і людинознавство. Але ж людська діяльність і глобальні зміни в усіх сферах відбуваються у часі і просторі одночасно, з різною інтенсивністю і якістю та кількісними вимірами глобалізації. Тобто, являють собою складну, ієрархічну і взаємопов’язану систему, яку дуже непросто адекватно сформувати для моделювання і кількісних розрахунків. У ній не обійтись без математичної науки системології та фізичних аналогій, моделей і підходів. Хто, як не фізики і математики, здатні опанувати і використати такі підходи? Отже, дослідження глобалізації під силу командам вчених різних наук під проводом системологів і фізиків.

– Можете назвати приклади таких фізичних аналогій, моделей і підходів, які можуть знайти застосування у глобалістиці?

– В університеті вже понад п’ятнадцять років читаю дисципліни “фізика твердого тіла” з основами кристалографії і кристалофізики та “технологічні основи електроніки” – сфери людської науково-технічної діяльності, в якій досягнуто найбільш вражаючих успіхів, незважаючи на неймовірну складність електронних процесів, які відбуваються у штучно створених синтезованих твердотільних структурах, зокрема, в інтегральних мікросхемах. Окрім того, більше сотні моїх наукових робіт присвячено експериментальному дослідженню методами електронної дифракції і електронної мікроскопії структури аморфних плівок різних речовин, які перспективні для оптичного запису і обробки інформації, в оптоелектроніці і лазерній техніці. Отже, мені більш близькі підходи структурного аналізу і структурного моделювання. Тепер щодо аналогій і підходів, в яких результати досліджень для фізичних об’єктів можуть чи вже знаходять використання для аналізу розвитку людини, людських спільнот і цивілізації загалом. Зауважу ще раз, що це лише частина з тих напрямків, в яких подібний порівняльний аналіз можливий. Почну з найпростішого. Поняття координаційної гратки в кристалі чи координаційної структурної одиниці в аморфному твердому тілі допомогло мені висунути на противагу існуючій площинній моделі, трьохсекторальної взаємодії суспільного розвитку громад “влада – бізнес – громадськість” більш відповідну реальності просторову модель. Це модель тетраедрично координованої структурної одиниці розвитку, в чотирьох вершинах якої зосереджені активні і вмотивовані групи громад “влада – бізнес – неурядові організації – сукупний інтелект”, а центр тетраедра по праву займає людина і сім’я. Тетраедрична модель структур розвитку допомагає чітко обґрунтовувати і необхідність існування сильного типу зв’язків між “атомами” тетраедра, і навіть необхідні реформи в напрямку децентралізації влади і заміни вертикалі державної влади на регіональне врядування. Важливість формування організаційної суспільної структури людських спільнот на основі моделі тетраедричної координації і сильних зв’язків, поширення її на рівні “громада – регіон – держава – глобальне співтовариство”, важко переоцінити для гармонійного розвитку людства. Така модель повністю відповідає і принципам демократичного устрою країн, і допускає національні особливості державотворення. Вона відразу фіксує тоталітарні чи автократичні структури й інституції влади, бо тоді стає повністю спотвореною. До речі, тетраедричну координацію має і алмаз – найунікальніше тверде тіло на Землі.

– Напевно, є ще й інші приклади аналогій з фізичними об’єктами?

– Безперечно. В першу чергу, це кластерний аналіз в економіці та кластери у фізиці і структурному аналізі твердих тіл. Вільний кластер – це впорядковане об’єднання з десятків і навіть сотень атомів, яке характеризується тим, що має певну координаційну структуру, яка відповідає мінімуму на діаграмі стану “енергія взаємодії – узагальнена координата”. Тобто кластеру за даних умов енергетично вигідно утворитись й існувати. В економіці кластери – це добровільні об’єднання підприємств чи інших суб’єктів господарювання, яким вигідно об’єднатися, щоб зменшити затратну частину виробництва товарів чи надання послуг. Аналогія просто разюча. Між тим, кластерні утворення, як мережеві виробничі структури, здатні протистояти негативним чинникам глобальних змін в економіці. Тому економіка більшості розвинених країн світу і “тримається” на кластерах, чого не скажеш про Україну. Надзвичайно важливого значення в глобалізації набуває найбільш дивна і загадкова і, водночас, найбільш поширена речовина на Землі – вода. І якщо раніше наукові і технологічні дослідження спрямовувались переважно на розроблення ефективних способів очистки води, то нині до цього додається проблема досягнення її життєдайної структури. Кластерна структура води та розкриття її таємниць – ще один крок до розуміння основ здорового життя людей на планеті. Інший приклад – фрактальна фізика і геометрія у порівнянні з фрактальною психологією – новою наукою, що намагається поєднати найновіші досягнення психології і соціології з фізикою і математикою. З метою наукової розгадки таємниць глибинних механізмів, які лежать в основі життєдіяльності людини і суспільства. Восени завершується грантовий проект Програми Добросусідства ЄС Румунія – Україна “Транскордонне партнерство задля сталого розвитку громад”, в якому ЗРВ АМУ бере участь в складі консорціуму організацій під проводом Асоціації “Ужгород – ХХІ вік”. Утворені в рамках завдань цього Проекту Громадські ресурсні Центри в п’яти пілотних громадах Верхнього Потисся по формуванню людського потенціалу повністю відповідають підходам фрактальної психології. А це дає можливість рекомендувати такі інституції самоорганізації громад для впровадження по всій Україні. Про системологію і системний аналіз ми вже згадували. Їх підходи дозволили, зокрема, нам запропонувати розпочати формування на основі поєднання і синтезу традиційних напрямів глобалістики фактично нової науки – системної глобалістики. І в цьому немає нічого дивного з точки зору тенденцій універсалізації і синтезу наук і наукового пізнання, бо саме вони дають синергетичний ефект і просування до нового знання.

– Пане Олеже, чи маєте однодумців і спільників в розвитку цих ідей і, зокрема, системної глобалістики?

– Висловлені ідеї в тій чи іншій мірі розвиваються багатьма колективами і вченими у світі. Було б дивно і нерозумно, якщо не смішно, претендувати на якесь визнання і оцінку, перебуваючи ще лише на початку шляху. Зараз йдеться про інституційне об’єднання тих, хто в якійсь мірі уже працює над цими проблемами в Центральній і Східній Європі. Це близько двадцяти-тридцяти науковців, експертів, науково-дослідних інститутів і неурядових організацій, з якими проведено переговори і консультації. Ми разом створюємо нову неурядову інституцію “Міжнародний інститут людини і глобалістики”. Як мінімум, щоб обмінюватись інформацією, розробляти і виконувати спільні партнерські проекти, проводити популяризацію своїх розробок. Не менш важливим кроком є написання підручника для університетів “Основи системної глобалістики” та запровадження такої дисципліни в усі напрями університетської підготовки фахівців. Проект програми нової дисципліни мною вже розроблено.

– Дозвольте побажати Вам успіхів у цьому новому напрямку роботи. І принагідно, вітаючи із 60-річним ювілеєм, зичити здоров’я, щастя, натхнення і земного благополуччя.

– Дуже дякую. І через газету дякую також усім, хто привітав мене з ювілеєм.

Розмовляв Василь НЕМЕШ, Трибуна