Карпати: Для пернатих, якщо вони ситі, не страшні навіть люті морози!..
Вони, як і ми з вами, потребують їжі і житла. Але так природою створено, що не всі птахи здатні на те, щоб такі умови для себе створити взимку. Тому і потребують нашої допомоги. Як саме допомогти їм? Кожен може продумати і розробити для себе план дій, за яким буде діяти.
Він приблизно може бути таким: змайструвати годівниці, розмістити їх на деревах у саду, по-можливості недалеко від пішохідної доріжки, щоб взимку легко було долати сніг. Яку саме годівницю змайструвати – хай вам підкаже фантазія. Вона може бути довільної форми, але повинна бути зручною для насипання кормів.
Заздалегідь треба заготовити корм, а це може бути насіння соняшника, дині, горобини, ясеня. Улюбленим кормом птахів є також насіння бур’янів, зокрема, кропиви, Такі, спеціально заготовлені корми, можна буде взимку підсипати до годівниці і тоді ви задовольните потреби різних птахів. Також крихти білого хліба є чудовим кормом для багатьох пернатих. Сире несолене м’ясо чи сало, підвішене на мотузці до гілки дерева запримітять дуже скоро горобці та синиці.
Коли годівниці будуть змайстровані, розміщені у відповідних місцях, корм заготовлений, то можете спокійно чекати перших заморозків і перших відвідувачів. Можна вести щоденник і записувати в нього цікаві спостереження за птахами, зробити декілька знімків, розмістити їх у щоденник або окремий альбом. Оригінальні та якісні фото будуть опубліковані на сторінках нашого часопису.
Незабаром ви помітите, яким захоплюючим і цікавим є таке заняття. Впевнені, що після того, як відвідаєте декілька разів годівницю, з нетерпінням будете чекати наступної зустрічі з пернатими друзями. А вони в свою чергу сповна заплатять вам літом за вашу доброту. Адже вони багато користі приносять нашим садам і городам, поїдаючи шкідників.
За спостереженнями вчених, за дванадцять годин сімейство підростаючих мухоловок поїдає 590 комах; сімейка ластівок – 300, сімейка великої синиці – 330 шкідників садів та городів.
Для пернатих не страшні навіть великі морози, якщо вони ситі. Не будьмо байдужими, допоможімо вижити в непростий голодний і холодний час тим птахам, які не залишають рідні краї.
Любов Гречин, “Закарпатський край”