Віктор Погорєлов: “Моя мета – втримати місто від падіння у прірву, куди воно скочується за інерцією”

У надто щільному графіку міського голови – щодня він проводить на роботі більше 10 годин – ледь знайшлося кільканадцять хвилин для першого інтерв’ю на новій посаді. Почати Віктор Погорєлов, звісно, вирішив з подяки ужгородцям.— Шановні ужгородці! Я вдячний вам за підтримку, завдяки якій мені та моїй команді вдалося перемогти у виборах. Я свідомий, що цього вдалося досягти, бо й попередня влада зробила все, щоби піти. Розумію: без вашої довіри мені б не вдалося обійняти цю посаду. І прошу зрозуміти, що ані я, ані моя команда не зможемо одразу зробити все, чого потребують ужгородці. Але зупинити місто від падіння в прірву, куди його штовхала попередня влада, — це моя мета й моє завдання. Ми для цього зробимо все, на що здатні. Сподіваюся на ваше розуміння ситуації, яка склалася в місті, і прошу підтримати мене в моїх кроках, спрямованих на покращення життя в Ужгороді, у кадрових змінах та у вирішенні проблем людей, котрі сьогодні звернулися до влади щодо незаконних дій моїх попередників. Тобто у відновленні порядку і справедливості в Ужгороді. Прошу вашої допомоги, ужгородці! І наголошую: ми готові чути ваші проблеми та пропозиції щодо їх вирішення.
— Вікторе Володимировичу, ви вже 10 днів на посаді. Ґрунтовний аудит міського господарства тільки розпочався, але скажіть, як сьогодні, уже зараз, оцінюєте стан, в якому отримали місто?
— Спадщина, отримана моєю командою від попередньої міської влади — не просто в складному стані. Щодо бюджету міста, майна, землі, то ситуація — катастрофічна. Величезна заборгованість за виконані роботи суб’єктами комунального господарства, зокрема КШЕПом, Зеленгоспом, — вони працювали фактично в борг, і місто нині винне величезні суми. Ми не можемо розрахуватися за роботи, за які попередня влада взялася прискореними темпами, намагаючись до виборів переконати ужгородців у тому, що всі роки працювала в такому ж темпі.
Аналізуючи стан бюджету, можу сказати: станом на 16 листопада в різних формах борги бюджету — близько 70—80 мільйонів. Якщо говорити про виконання бюджету, воно нині становить 90%, і можу констатувати, що попередниками для фінансування видаткової частини було прийнято бюджет із плановим збільшенням надходжень. Для фінансування видаткової частини бюджету і з метою збалансування доходів та витрат необґрунтовано збільшувався обсяг дохідної частини бюджету. Це за рахунок податків з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів, плати за землю й коштів за відчуження майна.
Перевищення планових показників становить понад 50 мільйонів гривень. Станом на 10 листопада прийнято зобов’язань за спеціальними фондами на суму більше 6 мільйонів гривень. Зокрема з бюджету розвитку — 4,7 мільйона гривень на реконструкцію перехрестя вулиць Легоцького, Заньковецької й Техаса. Так, саме перехрестя — про проспект не може йтися, адже за жодними нормативами спорудження кола на вулиці та стоянок для автотранспорту ще не є приводом говорити, що це — проспект. Зараз ми бачимо, що все це — просто влаштування біля торгового комплексу стоянок транспорту для обслуговування його клієнтів. Можна попередньо сказати (конкретніші цифри ми ще не назвемо, незабаром ці дані будуть передані правоохоронним органам), що збільшення кошторисної вартості саме будівництва цього кола й установлення парковок, за словами спеціалістів, перевищує тендерну пропозиції принаймні на 2 мільйони гривень. Питань щодо цього проекту багато, ми з ними розбираємося…
Крім того, прийнято зобов’язань із загального фонду на 2 мільйони гривень і з нього на капремонт житла усього – 209 тисяч гривень. Це — невелика цифра, і виникає питання: чому кошти виділялися на необов’язкові проекти, а на речі, які терміново потрібні ужгородцям, спрямовувалися дуже малі суми? Усе це говорить про те, що пріоритети в роботі колишньої міської влади ставилися одноосібно.
Заборгованість перед комунальними підприємствами становить понад 3 мільйони гривень, і тільки КШЕПу — 2,5 мільйона. За попередніми даними, ми з нашими фінансистами прогнозуємо невиконання бюджету на суму близько 62—65 мільйонів гривень.
— Що ще завело місто в такий значний “мінус”?
— Приміром, щодо оренди комунального майна — попередня влада робила реорганізації для вдосконалення механізму керування комунальним майном, але це призвело до відсутності контролю за сплатою оренди. Заборгованість з орендної плати становить понад 3 мільйони гривень, і ми бачимо, що певні підприємства мають значні суми заборгованості. Борги накопичувалися тривалий час, і таке враження, що своїми діями попередній мер надавав пільги для власників цих підприємств.
Надходження від плати за землю за 9 місяців становлять близько 80%. Поверховий аналіз без аудиту говорить про те, що попередня влада давала своїми рішеннями пільги з реструктуризації заборгованості окремим особам. Тобто робила те, що суперечить Закону про бюджет України. Буде проведений повний аналіз, аудит розподілених ділянок тощо.
Надходження від продажу об’єктів комунальної власності при плані майже 12 мільйонів гривень станом на 1 листопада становить близько 2 мільйони (18,6%). Водночас ми бачимо: продавалося чимало об’єктів, але складається враження, що за дуже заниженою ціною. Але цю тему досліджуватимемо разом із правоохоронними органами, вивчатимемо, в яких випадках експертні оцінки не відповідають реальній вартості об’єктів, де створювалися умови для зловживань.
Бюджет збіднює й низьке надходження місцевих зборів, приміром за рекламу, і це при тому, що всі ми бачимо, як багато реклами в місті, тим паче під час передвиборної кампанії. Можу сказати: в той час білборд на місяць коштував до 2 тисяч гривень. Розумієте, йдеться про немалі гроші, і тут є питання й до податкової служби, й до місцевих органів влади. От, приміром, зі збору із паркування надійшло всього лише 60 тисяч гривень. При таких сумах — 5 тисяч на місяць отримує бюджет міста, за ці кошти не можна й 100 квадратних метрів заасфальтувати — я не бачу причин узагалі цей збір робити… Незрозуміло, куди дівалися гроші. Це теж питання аудиту.
— Які ще проблеми залишилися вам “у спадок” від минулої влади?
— Проблем надзвичайно багато. Зокрема в четвер до нас надійшов припис щодо припинення постачання газу для опалення міста. Це також наслідок тих проблем, які нам залишила минула влада. Відомо, що сьогодні собівартість однієї гігакалорії тепла, виготовленої в Ужгороді, удвічі вища, ніж у середньому по державі. Фактичне знищення централізованої системи опалення в місті призвело до того, що нині майже 900 осель в Ужгороді не мають жодного тепла — ані централізованого, ані автономного.
Виходячи із затвердженого бюджету на 2010 рік, по фонду розвитку залишок призначень становить 24,7 мільйона, не укладено договорів на суму  8,5 млн. Тобто незрозуміло, чому роботи ведуться, а договорів нема, не проведено тендери.
Особисто мене дивує й те, що протягом 4 з половиною років діяло рішення про сплату в бюджет розвитку міста 25 гривень за кожен квадратний метр виділеної землі? Тобто всі, кому була виділена земля, сплачували від 12 до 24,5 тисяч гривень залежно від отриманої ділянки у фонд на розвиток інфраструктури. Але де дівалися ці кошти? Ми це вивчаємо, триває перевірка, і скоро ужгородці дізнаються, куди виділялися гроші й чому, сплативши, вони не мали змоги побачити, що міська влада робить усе, аби до цих ділянок були принаймні проїзд, освітлення, проведені водопровід, каналізація та газ. Цього не зроблено. Де ці гроші, ми з’ясовуємо.
Незрозуміле й питання роботи комунальних підприємств, заснованих місцевою владою. Таке враження, що підприємства не мали планів доходів, а за статутами, затвердженими минулою владою, керівник підприємства, призначений міським головою або керівником департаменту міського господарства, мав право робити все що завгодно: відчужувати майно на свій розсуд, використовувати гроші… Керівниками були призначені наближені до міського голови люди, які працювали, м’яко кажучи, незрозуміло в який бюджет. Детальніше скажу за місяць – після аудиту. Однак відомо, що підприємства мали нульову прибутковість, але керівники дозволяли собі їздити на автівках вартістю у десятки та сотні тисяч доларів.
Турбує й рішення міської влади про передачу всіх комунальних підприємств у концесію, яке, безумовно, не є здоровим підходом до роботи. Це просто можливість окремих осіб привласнити підприємства, котрі мали б працювати на громаду міста. Для детальної перевірки минуло ще дуже мало часу. Думаю, протягом місяця ми виявимо всі ті проблемні питання, які нам залишила попередня влада.
— Майже “вічна” й одна з найпроблемніших тем – комунальна…
— Ще під час передвиборних зустрічей з ужгородцями в мікрорайонах ми пересвідчилися, що багато керівників ЖРЕРів засиділися на своїх місцях, вони вже не бачать перед собою проблем і шляхів їх розв’язання. Тому команда вирішила на прохання ужгородців міняти керівників комунальних структур — уже в 4 ЖРЕРах нові керівники. До речі, є дзвінки, люди дякують за ці кроки, і, думаю, молоді керівники, маючи освіту й бажання працювати, налагодять роботу краще. Тож жителі мікрорайонів уже скоро побачать, що є якісь дієві зміни: щодо вивезення сміття, освітлення, дитячих майданчиків – власне, всього того, за що платять ужгородці в квартплаті.
— Уже в перші дні на посаді ви зіштовхнулися й із проблемою міського сміттєзвалища…
— Призначення людини, яка зовсім не розуміється в господарстві й керуванні підприємством, призвело до того, що сміттєзвалище опинилося на межі катастрофи. Думаю, там є зловживання, а зараз ми робимо все, аби виправити ситуацію, залучаємо МНС… Я не можу допустити, аби в нас у місті, в центрі Європи, відбувалося те, що може привести до екологічних негараздів, до забруднення водозабору села Минай тощо… Узагалі ж ми терміново почали вивчати можливість залучення фірм, які могли б узяти на себе зобов’язання вирішувати питання сортування та вивезення сміття, — підприємств, котрі б не нав’язували нам жодних кредитів, укладали угоди й відповідали за те, за що взялися, – так, якщо фірма не буде справлятися з роботою, ми будемо міняти ці підходи. Щодо будівництва в перспективі сміттєпереробного заводу, то ведуться переговори, є дуже багато “охочих”, але вони переважно мають намір будувати для нас у кредит. Ми ж хочемо знайти підприємство, яке вже має досвід і займеться вивезенням та переробкою сміття й зароблятиме на цьому. Але ставитиметься вимога, аби вартість цих послуг для населення не збільшувалася принаймні 3 роки. Працюємо над цим, бачимо досвід інших міст, і думаю, що вже навесні будуть певні рішення.
— Одна з тем останніх днів – і міський цвинтар, котрий, як виявилося, вже майже вичерпав свій ресурс.
— Так, ми багато про це зараз говоримо, але це саме та тема, про яку не можна забувати. Час іде, все, що народжено, має свій певний вік, помирають і люди, і їх треба ховати. Маючи свої релігійні традиції, у попередніх опитуваннях більшість ужгородців висловлювалася проти кремації. Виявилося, що через повне ігнорування цієї теми минулою владою, діючого міського цвинтаря вистачить хіба на 3-4 місяці – себто до весни. Ми терміново шукаємо ділянку в межах міста або поблизу від нього – у межах 3—5 кілометрів. На жаль, близько 400 гектарів ужгородської землі вже роздано попередньою міською владою, і вирішити цю проблему складно. Але працюємо.
— Вікторе Володимировичу, бачу, на стіні кабінету ужгородського міського голови нарешті знову є Генеральний план міста…
— Він не з’явився зненацька, висів і раніше, але – тільки для очей колишнього міського голови. Він знав, що в Генплані попередника (а нагадаю, Генеральний план Ужгорода прийняли сесією міськради у 2005 році, за моєї попередньої каденції) передбачені школи, лікарні, зелені зони… Він не намагався дотриматися цього, а вже почав перекроювати генплан під себе. До прикладу – площа Богдана Хмельницького, де планувалася автомобільна розв’язка і реконструкція мосту з витісненням із нього тротуарів і розширенням під реверсну смугу. Так ось — там підприємству “Майдан – Ужгород” виділили ділянку – ту, на якій за Генпланом передбачений сквер для відпочинку ужгородців. Уже розпочали будівництво торговельно-розважального комплексу зі скла, заліза й бетону, який не прикрашатиме місто, а ще ж заважатиме транспортній розв’язці. Наразі за бажанням ужгородців ми це будівництво зупинили – є багато скарг від городян, звернення депутатів з проханням переглянути рішення минулої влади. Ми це робимо, і, думаю, на одній з наступних сесій міська рада підтримає відмову в забудові зеленої зони. Фірмі ж, яка витратилася на проектування й підготовчі роботи, ми запропонуємо альтернативні ділянки, і якщо вони мають добрі наміри для розвитку бізнесу в Ужгороді, можливо, виділимо під оренду місце поблизу мікрорайону Боздош або деінде в межах міста. Утім наразі співпраці не бачимо. Але що принципово — ми пообіцяли повертати ужгородцям зелені території і будемо це робити. Так, у наших спальних мікрорайонах масово будуються комерційні об’єкти на місці спортивних, дитячих майданчиків, зелених зон. Зараз із цим предметно працюємо. Призупинено близько 10 таких будівництв. Із ними вже розбираються архітектура та правоохоронні органи.
— Пригадую рейд у понеділок: одразу взялися й за транспорт – пасажирські перевезення…
— Так, це серйозна проблема в місті. Проїхавши разом із моїм заступником Юрієм Беляковим ключовими розв’язками міських маршрутів, я був просто вражений. Побачив, що система перевезень повністю розбалансована, пасажирські перевезення здійснюються не за графіком. Ми з жахом дивилися, як на зупинках скупчується до 30 людей, наприклад, біля міської лікарні на БАМі, і водночас на кінцевій біля УжНУ стоять кільканадцять маршруток. Потрібно терміново вдосконалити систему пасажирських перевезень. Це теж  спадок минулої влади. Чітко видно, що тут, у міській владі, займалися не тим, чим потрібно. Комунальних проблем справді дуже багато. От зараз ми взялися за обрізку аварійних дерев. Міністр надзвичайних ситуацій Віктор Балога дав завдання підрозділам МНС – обласному й міському – сприяти цій роботі, допомагати технікою та робочою силою. Попередній підрахунок показав, що небезпечних дерев, які будь-якої миті можуть впасти, в місті близько 200. Зараз МНСники й міські комунальники спільно працюють.
— Тим часом ці два тижні запам’ятаються й кадровими змінами…
— Так, ми практично стовідсотково оновлюємо керівний склад міських управлінь. Це принципове рішення. Команда суттєво омолоджена, і я переконаний, що це привнесе нову енергію та нові рішення в роботу міської влади. У перші ж дні після завершення виборів освітянський колектив міста звернувся до мене з прохання замінити керівника міської освіти. Володимир Огар був призначений іще мною за попередньої каденції, мій наступник його залишив, зараз людина пішла на пенсію, і я наголошую: ми будемо міняти весь склад міського управління освіти. Нас не задовольняє робота, яка проводилася вчора й позавчора. Вони, маючи відповідні кошти, витрачали їх згідно з законодавством, але жодних новацій, залучення грантів, жодної перспективи не було. Це — закостенілий розум, який не бачить біля себе процесів цивілізації, не бачить, як можна йти вперед, не бачить напрямів, в яких можна вдосконалювати систему освіти. Тому, на жаль, зараз не помічаємо технологічних удосконалень у навчанні, європейських підходів. Ми не можемо повертатися назад і бути на рівні розвитку країн третього світу. Нам потрібно йти в Європу, йти до наших мрій, до мрій нашої молоді. Сподіваюся, що нові кадрові призначення в різних галузях міського господарства вже дуже скоро дадуться взнаки.
— Перші кроки нової міської влади були доволі символічними…
— Так, ми з командою вирішили довести, що багато справ не потребують так уже багато зусиль чи то коштів, а просто залежать від бажання працювати на благо міста. У перші ж дні ми почистили від чагарників береги Ужа. Не витративши на це, до речі, ані копійки з міського бюджету – це зробили силами міських підприємств. Зараз річка має зовсім інший вигляд, і ми убезпечені від підтоплень. Привели до ладу й альпінарій – прибрали там сміття і вирізали кущі, налагодили й освітлення. А ще, як уже відомо ужгородцям, запустили фонтан у сквері напроти СБУ. Виявилося, що його навіть не треба ремонтувати – слід було просто перевірити й увімкнути. У минулої влади не було бажання зробити для ужгородців навіть цього… Ми ж увімкнули фонтан, який два дні за чудової погоди тішив городян, і підготували його до консервації на зимовий період, а вже навесні він знову працюватиме. Тоді ж має бути відновлений і бювет із мінеральною водою поблизу міської дитячої лікарні. Намірів дуже багато. На жаль, проблем – іще більше. Але працюємо. З надією, що нам удасться спільними зусиллями вивести місто із того надскладного становища, в якому воно опинилося не з нашої вини. Сьогодні мені дуже потрібна допомога і порозуміння з боку ужгородців, навіть — і щодо можливих непопулярних рішень. Не обіцяю, що буде просто, але маю на меті докласти всіх зусиль для покращення життя в місті. Сподіваюся на підтримку всіх ужгородців. Це наше місто, і давайте спільно приводити його до ладу!

Алла Хаятова, прес-секретар Ужгородського міського голови