В Ужгороді журналістам розповіли про можливості співпраці українських дослідницьких організацій та підприємців із європейськими

В Ужгороді відбулися 2 семінари, метою яких стала презентація для вітчизняних підприємців і науковців інноваційних можливостей, які відкриває перед ними Сьома рамкова програма Євросоюзу з розвитку наукових досліджень і технологій.

У ході засідання Ужгородського прес-клубу журналістам розповіли про можливості співпраці українських дослідницьких організацій та підприємців із європейськими. Йшлося також про дослідницькі програми ЄС у таких напрямках: продукти харчування, сільське господарство і рибальство; охорона здоров’я, нанотехнології, матеріали та нові виробничі технології тощо.
“Мета цих семінарів – вирішити, чи можемо щось реально зробити в нашому регіоні і Україні. Ми усі часто говоримо про необхідність інновацій, про те, що час покращувати економіку, і у тому числі державну агропродовольчу програму. Тому фахівці й зібралися, щоб відшукати не тільки державні джерела, а навпаки — альтернативні ресурси для вирішення цього завдання. До таких джерел належить, зокрема, проект ЄС “Офіс спільної підтримки інтеграції України до Європейського дослідницького простору” (JSO-ERA). Він сприяє налагодженню співпраці між фахівцями України та ЄС у дослідницькій сфері. У результаті, українські підприємства мають змогу використовувати інноваційні ресурси та технології”, — розповіла Регіональний старший експерт проекту JSO-ERA, професор Надія Бойко.
Керівник проекту JSO-ERA Александер Баковські (Польща) розповів про можливості, які відкриває перед українцями Сьома рамкова програма ЄС (РП7), найбільша “дослідницька” програма Європи. Її загальний бюджет складає 50 млрд. євро, а її пріоритети пов’язані із підтримкою наукових досліджень та інновацій. Загальна мета програми – підвищення європейської конкурентноспроможності у міжнародному вимірі, а також покращення якості життя суспільства.
“Різні організації з України, представники малого і середнього бізнесу, навчальні заклади можуть брати участь у цій рамковій програмі і отримувати від неї користь. І наші семінари спрямовані на підвищення цього потенціалу”, — зауважив А. Баковські. Він також наголосив, що тема дослідження повинна бути актуальною європейських країн, а не тільки для локального виміру. Крім того, вітається поєднання співпраці усіх сфер – бізнесу, влади, освітніх закладів, громада, завдяки чому можливе економічне зростання.
Член Ради Директорів технологічної платформи “Їжа для життя” Андраш Себок (Угорщина) навів приклад інноваційних досягнень у харчовій галузі. Так, відповідна технологічна платформа об’єднала науковців і підприємців у більшості країн Європи, разом вони систематично переглядають, які інновації зможуть допомогти вирішити проблеми цього сектору, спільно розробляють документи, базуючись на спільних напрацюваннях.
Професор В’ячеслав Соловйов, представник Національної академії наук України запевнив, що науково-технічний потенціал України досить міцний. Основне завдання сьогодні — щоб розробки знайшли свого споживача. “Це можливо на конкретних територіях, у конкретній співпраці наукових установ та підприємств, тому ми із задоволенням приїжджаємо на такі зустрічі, як відбулася в Ужгороді, щоб у регіонах знайомитися із представниками промисловості”, — сказав професор.
Конкретні приклади інноваційних технологій, розроблених в Україні, навів Національний координатор EUREKA д-р Петро Смертенко. Так, наприклад, Інститут електрозварювання ім. Б. Патона працює над хірургією живих тканин — за допомогою технології зварювання “ремонтують” судини, м’язи, і це досить перспективний напрям у галузі медицини. Прикладом ефективної співпраці навчального закладу із підприємством є спільний проект Львівського університету та Миколаївського цементного заводу у сфері використання відходів цементної промисловості. Створена технологія, завдяки якій Львівську область очищають від шин, паперових і дерев’яних відходів. Ця робота отримала державну премію України, має і міжнародну перспективу.
Ужгородський національний університет активно долучився до вивчення та застосування можливостей європейської програми, саме при університеті діє регіональний контактний пункт РП7 (Центр Транскордонного наукового співробітництва).