Входження Закарпаття у 1919 році до складу Чехословаччини було найоптимальнішим варіантом вирішення статусу краю

Науковець та дипломат Ален Панов з Ужгорода видав книгу “Масарик і Закарпаття”, до якої увійшло ґрунтовне дослідження проблематики “чехословацького” періоду в розвитку Закарпаття.

Постать Томаша Масарика та його роль для Закарпаття оцінюється неоднозначно – від обожнювання до категоричного несприйняття. Крім того, і до сьогодні досить широко обговорюється в наукових, політичних колах, а також серед громадськості проблема державності Закарпаття. Тому дослідження Алена Панова актуальне для широких кіл читачів.
Актуальною для Закарпаття також є проблема статусу краю, ідея самоврядності. В Україні триває трансформація адміністративно-територіального устрою; на часі реформа місцевого самоврядування. Натомість на референдумі, який був проведений в 1991 році, 78 % його учасників висловилося за утворення на Закарпатті самроврядної території. Цей факт, однак, не свідчить про сепаратизм або інші антидержавні прояви серед населення Закарпаття, а є продовженням ідеї створення в нашому краї автономної самоврядної території, своєрідною формою самовизначення народу Закарпаття, даниною історичним традиціям, – вважає вчений.
Автор книги ставив за мету у ході дослідження віднайти відповіді на такі запитання: 1) На яких засадах Закарпаття увійшло до складу ЧСР? 2) Хто виявив ініціативу входження? 3)Якими були обіцянки чехословацького уряду на чолі з Т. Масариком стосовно статусу Закарпаття у випадку його входження до складу ЧСР? 4) Наскільки були виконані ці обіцянки? 5) Чи правомірно говорити про невиконання чи затримання виконання зобов’зання уряду ЧСР перед русинами Закарпаття? 6) Який обсяг автономних прав планував надати уряд ЧСР Закарпаттю? 7) Яка роль Масарика у входженні Закарпаття до складу ЧСР? 8) Які наслідки перебування Закарпаття у складі ЧСР?
Ален Панов, зокрема, дійшов висновку, що входження Закарпаття до складу Чехословаччини в 1919 році було найоптимальнішим варіантом вирішення статусу нашого краю. А завдяки Т. Масарику та очолюваного ним уряду, за час перебування Закарпаття в складі Чехословаччини значно зріс рівень економічного і культурного розвитку, покращився життєвий рівень місцевого населення. Т. Масарик, як президент держави, приділяв велику увагу проблемам Підкарпатської Русі, особисто координував політику уряду республіки, стосовно Закарпаття.
“Період Масарика – практичне свідчення того, як при наявності бажання і обранні правильної стратегії можна за короткий проміжок часу створити цивілізоване і комфортне середовище для життя. А управлінський алгоритм тогочасного уряду – гарний посібник для влади і громадськості у галузі розвитку регіону, міста Ужгорода”, – каже Ален Панов.
Для того, щоб закарпатці мали доступ до книги, мали змогу вивчати історію рідного краю, аналізувати і застосовувати “чехословацький досвід” на сучасному етапі, автор подарує видання місцевим бібліотекам.

Ужгородський прес-клуб