Закарпаття: Гряде новий раунд битви за гірський край між Партією регіонів та Єдиним Центром
Цього тижня очікується наступний раунд битви за Закарпаття, який то спалахує, то згасає між представниками президентської вертикалі й Партії регіонів та представниками групи Балоги, який намагається зберегти контроль за основними ресурсами області навіть на випадок падіння Януковича.
Зокрема, ще на початку цього року Закарпатська обласна рада ухвалила доленосне рішення, яке рано чи пізно приймає кожна поважаюча себе обласна чи районна рада — про скасування частинки делегованих повноважень у сфері майнової політики та формування власного управління майном. Таким чином, Закарпаття відкрило другий десяток областей, які вирішили управляти майном самостійно, без посередництва ОДА. Серед першовідкривачів у свій час були Львівська, Одеська області. Пізніше навіть два кандидати у президенти, які перемагали на останніх виборах, почали обіцяти формування виконавчих структур при обласних радах та повну ліквідацію райдержадміністрацій у районах, але обіцянки спочатку Ющенка, а потім і Януковича так і залишаються деклараціями.
На Закарпатті рішення прийнято з запізненням щонайменше на 5 років, за цей час більшість майна або втратило ефективне управління, або було розпродане. Але тим не менше список майна області й досі залишається досить значним і є предметом зацікавлення багатьох сторін. Рішення навесні стало можливим тільки завдяки тому, що до депутатів із опозиції приєдналися депутати з «ЄЦ», і мінімальною кількістю голосів Закарпатській ОДА підрізали повноваження у сфері майна. У стані реформування та з’ясування стосунків ситуацію було залишено на «післявиборні часи», які от і настали.
Продовження буде скоро, 16 грудня на засіданні 2-ї сесії Закарпатської обласної ради розглядатиметься питання про делеговані повноваження від обласної ради до Закарпатської ОДА. Хто буде управляти майном — брати Балоги чи «регіонали» на чолі з губернатором Ледидою, от питання № 1. Наступні питання — це інші делеговані повноваження у сфері надр, а також надзвичайно важливі питання — окремі аспекти регулювання у сфері використання надр, визначення об’єктів до капітальних ремонтів та власне їх здійснення, призначення керівників обласних підприємств, установ, організацій, загалом класичне перетягування владного каната між ОДА і облрадою.
Політична складова тут чи не найважливіша. Не була би можливою втрата навесні Закарпатською ОДА влади у сфері майна, якби областю і далі безпосередньо керувала сім’я Балоги. Саме «ЄЦ» найбільше боровся у свій час за збереження майна в ОДА, а з переходом в обласну раду — за збереження в обласній раді. Наразі ж, після місцевих виборів 2010 року, брати міцно закріпилися в обласній раді, зокрема, для зняття Івана Балоги з посади голови потрібна або його добровільна відставка, або голосування 2/3 про недовіру, що в умовах контрольного пакета «ЄЦ» у найближчий час є неможливим. З іншого боку, президент оголосив побудову власної міцної вертикалі й Олександр Ледида не раз наголошував на бажанні зберегти всі повноваження та отримати повне делегування всіх повноважень від Закарпатської ОДА. Водночас з усім цим в обласній раді склалася тверда коаліція ЄЦ та ПР, узгоджена на найвищих верхах. То як вирішуватиметься це питання?
Балога може знову спробувати розіграти окрему «закарпатську» карту, зміст якої полягає в контролі над областю, процесами управління та голосами виборців. Для цього делеговані повноваження варто, на його думку, притримати при собі, адже для звільнення голови ОДА і фактично втрати влади представниками обласного політикуму достатньо одного указу В. Януковича. З іншого боку, якщо Партія регіонів голосуватиме за рішення про часткову передачу владі обласній раді, то це означає, що Янукович на 100 % віддає владу на Закарпатті «Єдиному центру».
***
Коментар Олександра Солонтая, експерта Інституту політичної освіти
Найбільш ласими шматками для влади на рівні області є питання майна, надр, роботи комунальних підприємств та проведення поточних і комунальних робіт. Власне за ці повноваження та бюджетні видатки і точаться відкриті та закриті дискусії в обласній раді. Також важливими є такі питання:
1) підготовка і внесення на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та
культурного розвитку відповідно районів і областей, цільових програм із інших питань, а в місцях компактного проживання національних меншин також програм їх національно-культурного розвитку, проектів рішень, інших матеріалів із питань, передбачених цією статтею; забезпечення виконання рішень ради;
2) об’єднання на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території, і населення, а також бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання на пайових засадах об’єктів соціальної і виробничої інфраструктури, шляхів місцевого значення та на заходи щодо охорони праці та охорони навколишнього природного середовища;
3) залучення в порядку, встановленому законом, підприємств, установ та організацій, які не належать до комунальної власності, до участі в обслуговуванні населення відповідної території, координація цієї роботи;
4) затвердження маршрутів і графіків руху місцевого пасажирського транспорту незалежно від форм власності, узгодження цих питань стосовно транзитного пасажирського транспорту;
5) організація охорони, реставрації, використання пам’яток історії та культури, архітектури і містобудування, палацово-паркових, паркових та садибних комплексів, природних заповідників місцевого значення;
6) підготовка висновків щодо проектів місцевих містобудівних програм відповідних адміністративно-територіальних одиниць, що затверджуються сільськими, селищними, міськими радами;
7) визначення відповідно до закону розміру відрахувань підприємствами, установами та організаціями, що надходять на розвиток шляхів загального користування в області;
8) погодження у випадках, передбачених законом, з відповідними сільськими, селищними, міськими радами питань щодо розподілу коштів за використання природних ресурсів, які надходять до фондів охорони навколишнього природного середовища;
9) підготовка проектів рішень про віднесення лісів до категорії захисності, а також про поділ лісів за розрядами такс у випадках і порядку, передбачених законом;
10) прийняття у встановленому законом порядку рішень про заборону використання окремих природних ресурсів загального користування;
11) визначення відповідно до законодавства режиму використання територій рекреаційних зон та ряд інших.
Фактично ж наразі вирішується питання, хто буде головний політик в області й хто реально управлятиме господарством краю — голова ОДА чи голова обласної ради. Для виборців така дискусія має не дуже велике значення, а от для політикуму краю — вирішальне.
РІО