“Валютна війна” в українській пісочниці

Передноворічне інформаційне затишшя збурила постанова правління Національного банку України за номером 544, якою було змінено правила торгівлі іноземною валютою.
Документом, серед іншого, скасовувалася постанова НБУ (№462) від 29 вересня 2004 року, якою в той час обмежили порядок встановлення банками курсів купівлі/продажу готівкової іноземної валюти. Зокрема, були зняті обмеження щодо прив’язки курсу купівлі та продажу валюти українськими банками до офіційного курсу НБУ з різницею від нього в розмірі не більше 2%.

Варто також зазначити, що постанову №544 погоджено з нинішнім главою НБУ Сергієм Арбузовим, який на момент її прийняття (14 грудня) обіймав посаду першого заступника голови Нацбанку і курирував курсову політику. У Мін’юсті рішення зареєстровано 24 грудня, днем пізніше призначення Арбузова главою НБУ – інакше кажучи, можна припустити, що постанову витримано в рамках тієї політики, яку має намір проводити новий глава українського Центробанку.

Разом з тим необхідно відзначити, що вимога Нацбанку про можливість зміни курсу валют комерційними фінансово-кредитними установами тільки один раз на день до 20 години як діяла з 2004 року, так діє і зараз – цю умову було закріплено ще у 2002 році. Проте з 2002 по 2004 роки діяв коридор між обмінними курсами валют комерційних банків і офіційним курсом НБУ в розмірі до 3%.

Саме до цього автоматично і повернувся вітчизняний банківський ринок, згідно з постановою правління Нацбанку (нового обмеження в постанові-544 зазначено не було, а значить – в чинності набрали норми, що діяли до 2004 року).

Цю “половинчастість” (опустимо за рамки даного тексту доцільність чи недоцільність повної відмови від регулювання валютних операцій банків) відзначив для “Коментарів” і Перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності Станіслав Аржевітін. На думку депутата, таким рішенням нове керівництво Нацбанку “намагається показати”, що почалася політика лібералізації ринку. Однак, зауважив він, така політика цілком прийнятна лише для стабільної ринкової економіки.

До речі, при стабільній ситуації на ринку банки і без всяких обмежень автоматично дотримувалися б прив’язки до офіційного курсу – поділився в свою чергу з “Коментарями” своїм баченням ситуації фінансовий аналітик Ерік Найман.

Разом з тим, додав Станіслав Аржевітін, в сьогоднішніх українських реаліях таке рішення може бути спрямоване на підтримку (увага) вітчизняних експортерів – шляхом контрольованої девальвації гривні. “Широкомасштабної лібералізації валютного ринку чекають експортери”, – заявив він на питання “Коментарів”, кому може бути вигідна лібералізація ринку, яка, ймовірно, починається.

Об’єктивно, логіка в цих словах є. Загальновідомо, що девальвація сприяє зростанню експорту, бо експортер при обміні вирученої за продукцію валюти на внутрішню знецінену валюту отримує гарантований дохід. З іншого боку, девальвація підвищує ціни на імпорт, що робить його неконкурентоспроможним стосовно вітчизняних товарів.

При цьому депутат не вважає, що такий крок Нацбанку призведе до значного падіння національної валюти. “Новий глава Національного банку не захоче в свої перші 100 днів залишитися в історії як людина, яка знецінила національну валюту”, – зазначив він.

На всьому цьому фоні необхідно відзначити, що НБУ в наступному році має намір і надалі підстраховуватися від різких курсових стрибків шляхом власних валютних інтервенцій на ринку – а значить, курс, як і раніше, буде залежати від одного гравця. Зокрема, це положення “контрольованої свободи” закріплюється і в Основних принципах грошово-кредитної політики Національного банку на наступний рік. “Валютні інтервенції будуть передбачати необхідність досягнення інфляційних цілей, згладжування різких курсових коливань гривні й підвищення міжнародних резервів до рівня, який забезпечує необхідний захист національної економіки від негативних зовнішніх шоків”, – наголошується в документі.

І все-таки, про девальвацію гривні експерти говорили і продовжують говорити. Зокрема, це підтвердив і старший аналітик інвесткомпанії Concorde Capital Микита Михайличенко. На його думку, ослаблення національної валюти в наступному році може скласти до 5%. Причому, якщо Нацбанк і піде на такий крок, то, в першу чергу, бажаючи підтримати український експорт. Експерт також вважає, що постанова НБУ означає скоріше не початок широкої лібералізації валютного ринку, а лише “занадто помірні кроки” в цьому напрямку.

У той же час, відзначила макроекономіст Renaissance Capital Ukraine Анастасія Головач, постанова зумовлена не бажанням девальвувати національну валюту (чого можна досягти, на її думку, використовуючи тільки механізм інтервенцій), а домовленостями з МВФ щодо поступового відходу від політики підтримки двох валютних курсів – міжбанківського і офіційного.

“Заходу не зрозуміла політика двох курсів, такого інструменту, як офіційний курс НБУ. В результаті буде поступовий відхід від нього. Я вважаю, що в майбутньому курс в “обмінниках” буде більше залежати від міжбанківського курсу, а він завжди залежить від попиту і пропозиції”, – вважає експерт.

За її словами, така політика призведе до більшої волатильності на валютному ринку. А курс гривні до долара до кінця року в Renaissance Capital прогнозують на рівні 8,1.

Проте якщо все-таки “велика гра” з курсом гривні насправді є, не можна не відзначити її схожість з уже нашумілими з осені “валютними війнами” в світі. При цьому, відзначає Аржевітін, Україна слабко інтегрована в міжнародні процеси, і в даному випадку навряд чи можна говорити про те, що Нацбанк прийняв естафетну паличку такої фінансової війни.

Більш ймовірно, що експортери нарешті достукалися зі своїми проблемами до влади. Або ж, припустимо, влада вважала за можливе врешті почути когось із вітчизняних експортерів, безсумнівно зацікавлених в ослабленні гривні. Але в рамках цих можливих домовленостей справді важко говорити про щось таке, що узгоджується з поточними світовими тенденціями. Скоріше, мова йде про своєрідну гру в такій собі “українській пісочниці”.

До слова, вищезгадані 3% різниці між курсами комерційних банків і офіційним курсом, який на сьогодні становить 7,96 грн за $1, дають коридор в межах 7,72-8,2 грн за $1. А ще в листопаді поточного року директор департаменту аналітики компанії Foyil Securities Агшин Мірзазаде прогнозував, що необхідність залучення чергового траншу МВФ (виділення якого було схвалене 22 грудня) і погіршення поточного рахунку можуть змусити уряд переглянути курс гривні і привести до її девальвації до 8,2 грн за $1 вже в першому півріччі 2011 року.

Коментарі