Закарпаття: У вихованців Батьовського притулку було свято – привітати їх із Новорічно-різдвяними святами приїжджало СБУ
Кожен заслуговує на щасливе дитинство. Проте, на жаль, не всі батьки намагаються створити відповідні умови для своєї рідної кровиночки. Безвідповідальні матері або відразу покидають своїх дітей напризволяще, або зовсім про них не дбають. Саме тому створюються спеціальні дитячі будинки, де малюки можуть отримати відповідну опіку, яку рідні їм не надали.
У Батьовському притулку, яким керує Василь Цогла, діти перебувають протягом 90 днів. Звідси їх згодом перенаправляють до постійних інтернатів або ж, якщо пощастить, у повноцінну сім’ю. Тут знаходяться діти від трьох до вісімнадцяти років.
Колектив притулку складається із 40 осіб, серед яких 10 педагогів. Дітей знаходять переважно на вокзалах, у підвалах або ж направляють зі столиці та інших міст. Бувають випадки, коли служба у справах дітей разом із працівниками міліції позбавляє батьків опікунства через несприятливі умови проживання. Словом, юнаки та дівчата тут зі складними долями, тож такі зустрічі благодійниками – велика радість.
Уже вдруге до Батьовського притулку приїжджали співробітники Закарпатського управління СБУ з нагоди дня Святого Миколая та новорічно-різдвяних празників. Словами не передати, скільки радості і щастя було в дитячих очах, коли сюди прибули начальник управління СБУ в Закарпатській області Василь Сітар і керівник Берегівського відділення СБУ Йосип Молнар. Поважні гості привезли іграшки, книжки, цукерки, білизну, зібраний із колегами та сім’ями одяг й інші речі для тутешнього 31 вихованця. Діти, в свою чергу, підготували святковий концерт: розповідали вірші, співали пісні, танцювали. Особливо запам’ятався шестирічний Алік, який продекламував есбеушному генералу чудовий віршик, за що той і “просидів” у нього на колінах протягом усього виступу. Від виховательки Марти Дмитрівни ми довідалися, що хлопчика ще маленьким знайшли на сміттєзвалищі, де фактично також проживала його мама-алкоголічка. Проте нині він досить енергійний і активний, можливо, йому все ж таки вдасться вибороти шанс на щасливе майбутнє.
Серце крається від жалю, коли зустрічаєш цих діток. Так і хочеться, щоби кожне маля, позбавлене щасливого дитинства, мало достойне майбутнє. Саме тому працівники серйозної та суворої Служби безпеки України цього дня, як ніколи, стають добрими і щедрими чарівниками, які запалюють у душах малюків надію на краще!