Азаров навчить країну торгувати …по-радянськи

Урядовий законопроект, покликаний сприяти розвитку внутрішньої торгівлі, написано за конспектами про перевагу планової економіки СРСР.
На поточному тижні Мінекономрозвитку оприлюднило проект закону “Про внутрішню торгівлю”, який, у разі прийняття парламентом без правок, логічно продовжить курс нинішньої влади на перетворення українського ринку з ринкового у плановий. Крім машини часу, націленої в 80-і роки минулого століття, документ зіграє роль палички для биття дрібних підприємців-“приватників” – законопроект містить норму, яка змусить певну категорію фізосіб-підприємців перереєструватися як юрособи. Нарешті, дітище очолюваного Андрієм Клюєвим відомства здатне вбити і без того слабо розвинену в Україні сферу інтернет-торгівлі.

Так, документ містить цілу главу, присвячену державній підтримці ринку соціально значущих товарів. Крім згадки про те, що держрегулювання цін на ці види продуктів здійснюється відповідно до чинного законодавства, проект закону передбачає вельми неоднозначну норму. Згідно з цією новинкою, Кабінету міністрів дозволяється вводити спеціальний тип державного регулювання цін “на термін до 90 днів у випадку, якщо ціни на певний вид соціально значущих продуктів протягом 30 днів піднялися більш ніж на 10%. І як тут не згадати останні події на ринку продовольства?

“Насправді – це продовження історії з гречкою. Є Антимонопольний комітет. І якщо те чи інше підвищення цін не має під собою економічного обґрунтування, а викликане картельною змовою або з метою отримання надприбутків, то комітет має достатньо повноважень, щоб виявити і припинити цю змову. Навіщо Кабмін намагається виступити в ролі регулятора цін – всі добре розуміють. Але ні до чого доброго це не приведе. Якщо ці закріплені ціни не будуть вигідні продавцю, він просто перестане продавати”, – оцінив це положення документа керівник Всеукраїнського центру сприяння підприємницькій діяльності Олександр Данилюк.

У свою чергу, голова Громадської організації “Правозахист” Геннадій Черевко зауважив, що такі ініціативи законодавця лише погіршують ситуацію на ринку. “Ринок має сам себе регулювати. Реакція Президента і уряду має бути зумовлена змінами тенденцій на світовому ринку продовольства і виражена в стратегічних закупівлях, як це здійснюється, наприклад, в США. Там частину закупленого дефіцитного товару залишають в країні для внутрішнього ринку, а частину перепродують за рахунок високих цін. У нас же замість цього чиновники отримують додаткові сумнівні повноваження”, – сказав він.

Ще одне положення законопроекту, очевидно, покликане посприяти добровільно-примусовій перереєстрації фізосіб-підприємців у юрособи. Ймовірно, у відповідності з логікою авторів Податкового кодексу. Документом прописано, що торгувати в магазинах з торговельною площею понад 200 кв. м мають право тільки юридичні особи. Як стверджує Геннадій Черевко, зайнятих у торгівлі фізосіб з такими площами в Україні вистачає – як у столиці, так і в регіонах. “Багато приватних підприємців працюють на таких площах. Схоже, тут держава хоче збільшити надходження від оподаткування. Але якщо в столиці, центральних містах такий перехід можливий, то на периферії виникне питання – як таким підприємцям вести далі бізнес?” – відзначає глава “Правозахисту”.

Проект закону також звертається і до професійного рівня торговців. Згідно з його нормою, працівники сфери торгівлі повинні мати професійну підготовку, яка б відповідала навчально-кваліфікаційним вимогам, установленим для даної професії. При цьому не викликає сумнівів, що сьогодні на ринках знайти людину зі справжньою, а не фіктивною кваліфікацією працівника торгівлі неможливо. Мабуть, у недалекому майбутньому ділки, які підробляють дипломи ВНЗ, можуть отримати непогану можливість заробити. “Я думаю, що у нас практично не залишилося професіоналів, зайнятих у сфері торгівлі, і котрі мають при цьому профільну освіту. Тут, можливо, причиною виступає лобізм власників профільних навчальних закладів”, – поділився своїм баченням ситуації Олександр Данилюк.

Більше того, в документі прописана спроба регламентувати дистанційну торгівлю, інакше кажучи – продаж товарів інтернет-магазинами. У разі прийняття цього закону, всі суб’єкти торговельної діяльності, які реалізують товари або здійснюють посередницьку діяльність у торгівлі через інтернет, повинні будуть мати власне офісне приміщення, в якому повинно буде здійснюватися оформлення документів купівлі-продажу товару. Тільки от навіщо це ринку – незрозуміло.

Наприклад, американська компанія eBay Inc., що працює в області інтернет-аукціонів, стала світовим лідером у цій ніші завдяки своїй бізнес-моделі: наданні продавцям інтернет-платформи для продажу будь-яких товарів, виступаючи при цьому виключно посередником – угода між продавцем і покупцем відбувається без участі компанії. Звичайно, в Україні такого роду бізнес ще слабо розвинений, однак і в наших умовах компанії працюють, маючи в розпорядженні лише товарний склад і службу доставки. Наявність офісного приміщення для підприємця в цьому випадку не критична.

“Це дискримінаційна норма. Фактично, нею нівелюються всі переваги інтернет-торгівлі. Те, що торгівля йде з офісів в інтернет – світовий тренд. Сьогодні немає необхідності мати фронт-офіс, виставкові приміщення – достатньо складу та служби доставки. І це вигідно споживачу. Адже все одно всі витрати з оренди або купівлі фронт-офісів, виставкових площ лягають в кінцевому рахунку на покупця”, – відзначає Олександр Данилюк.

Враховуючи всі ці недоробки і наслідки, які вони можуть викликати, вітчизняним працівникам торгівлі залишається сподіватися хіба що на розбрід в лавах “реформаторів”. На щастя, останнім часом і парламентська більшість, і уряд, і Адміністрація Президента не можуть виробити спільної позиції щодо всіх “революційних” документів, які пройшли у Верховній Раді перше читання.

“Коментарі”