Особливості закарпатського писанкарства
У прес-центрі «Закарпаття» говорили про традиції закарпатського писанкарства. З журналістами зустрілися Роман Пилип, кандидат мистецтвознавства, викладач Закарпатського художнього інституту; Василь Коцан, зав. експозиційним відділом музею народної архітектури та побуту; Конар Інна, голова ГО “Червона Калина”; Павло Федака, голова управи крайової “Просвіти” .
Інна Конар розповіла про створення Громадської організації «Червона Калина», започаткуванню якої посприяла акція «Твоя вишиванка» і сьогодні «Червона Калина» об’єднує людей, небайдужих до свого коріння, до народних оберегів. Громадська організація сповнена планами започаткувати та запровадити ряд культурницьких акцій, фестивалів, які базуватимуться на національних підвалинах. Однією з таких акцій, як розповіла пані Інна, стане майстер-клас з писанкарства, який пройде наступної середи, 13 квітня о 17 годині у будинку «Просвіти». На ньому будуть представлені техніки виконання писанок, мальованок, мотанок та ін.
Павло Федака додав, що власне організаторами ГО «Червона Калина» стали всі четверо промовців: Роман Пилип, Василь Коцан, Інна Конар та він.
Про закарпатські традиції та звичаї, пов’язані з писанками розповів Василь Коцан. Зазвичай писанки виготовляли, як розповів пан Василь, із курячих яєць, зрідка з деревини або з глини, а на Мукачівщині часто розмальовували й гусячі яйця. «Здавна на Закарпатті розмальовували лише сирі, т.зв. живі яйця. Розписане в кілька кольорів яйце називали «писанкою». За народним переконанням, така писанка сама по собі є святою і не потребує освячення в церкві. З писанками пов’язано дуже багато повір’їв, забобонів, обрядів та ігор молоді, про які коротко й розповів пан Василь.
На техніці розпису великодніх яєць зупинився Роман Пилип. «Однозначно, своє коріння писанка веде з дохристиянських часів і семантика яйця пов’язана з символом родючості», – сказав він. Традиційно писанка розписувалася сирою, тобто «живою», і ці звичаї збереглися донині на Гуцульщині. Сучасні ж писанкарки, за словами Романа Пилипа, надають перевагу видутим яйцям. Стосовно техніки розпису, то мистецтвознавець особливо зупинився на восковій техніці. «В самому процесі ціниться ідея нерукотворності, – розповів промовець. – Адже візерунок, який наноситься воском, практично невидимий на білому тлі яйця, а проявляється лише після того, як ми занурюємо яйце у фарбуючий розчин. І в цьому є певна магія візерунку.» Первинний візерунок проявляється після завершальної стадії – нагрівання яйця над свічкою та акуратного знімання воску.
З часом обрядова функція писанок втратилася і сьогодні на перший план вийшла її естетична функція. З поміж представлених на міні-виставці у прес-центрі писанок пан Роман розповів про особливості кожної – крашанок, писанок, шкрябанок, мотанок та ін різновидів символу Великодня.
