Пасхальне привітання Преосвященного владики Мілана, єпископа Мукачівського
ХРИСТОС ВОСКРЕСЕ! ВОІСТИНУ ВОСКРЕСЕ! Вірникам Мукачівської греко-католицької єпархії і всім людям доброї волі!
Цьогорічне святкування празника Пасхи є для нас особливим. Передусім, святкуємо Її в ювілейному році, коли згадуємо дорогого нам священномученика Теодора, єпископа Мукачівського, століття від Дня його народження, сімдесят п’ять років від його священичих рукоположень та десять років від проголошення його блаженним Слугою Божим Іваном Павлом ІІ, який сам незабаром, 1 травня 2011 року, буде прилучений до цього лику блаженних.
Але крім цього, саме на Великдень 24 квітня припадає ще одна знаменна дата, яку в історії нашої Мукачівської єпархії можемо назвати не лише переломною, а й вирішальною. Йдеться про 365 років з часу відновлення єдності зі Вселенською Церквою, яка в історію нашої єпархії ввійшла під назвою «Ужгородська унія».
В історичному контексті середини 17 століття в боротьбі між протестантами та католиками наш народ під Карпатами, який додержувався східного обряду, за посередництвом своїх священиків зробив доленосний вибір – повернення до єдності з Апостольським Престолом. І це повернення до єдності, певною мірою, означало повернення до своїх коренів – зустріч наших предків із Христовим Євангелієм. Цій зустрічі посприяло багато святих мужів, серед яких можемо виокремити двох братів із Солуні – святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, яких Слуга Божий Іван Павло ІІ проголосив співпатронами Європи. Вони були тими вчителями, які проповідували Євангеліє на рідній народу мові і, коли було потрібно, йшли до Риму. Не знаємо, коли і яким чином після 1054 року ця єдність в нашому краї була розірвана.
Відновлена єдність з Апостольським Престолом в особі наступника апостола Петра, Римського Папи, після 1646 року стає сильним поштовхом до активізації духовного життя в нашій Мукачівській єпархії. Завдячуючи цьому вибору, ми стали причетними до Християнської цивілізації Західної Європи, одночасно зберігаючи свій візантійський обряд.
Також 19 вересня цього року виповниться 240 років від того дня, коли в 1771 році Папа Клемент XIV буллою «Eximia Regalium Principum» канонічно заснував Мукачівську єпархію. Божим провидінням саме за часів довгого єпископського служіння владики Андрея Бачинського наша єпархія отримала 1775 року сьогоднішній Хрестовоздвиженський кафедральний собор в Ужгороді та єпископську резиденцію, до якої після реконструкції 15 жовтня 1780 року перенісся єпископський осідок з Мукачева.
Дякуючи Богу, через 62 роки після відібрання цієї будови безбожним режимом Мукачівський єпископ в моїй особі знову повернувся напередодні цьогорічної Пасхи до частини своєї історичної резиденції. З цього приводу висловлюю щиру подяку всім вірникам та людям доброї волі, які доклалися до цієї важливої справи своїми молитвами та пожертвуваннями.
На завершення хочу ще згадати, що в жовтні цього року будемо відзначати 20 років, відколи наш Хрестовоздвиженський кафедральний собор було знову нам повернуто після понад сорока років тяжких переслідувань Греко-католицької Церкви. І таким чином розпочалося відновлення нашої єпархії, її структур та діяльності.
Отож, маємо багато причин, щоб возносити подяку нашому Милосердному Небесному Отцеві та нашому Спасителеві, який за посередництвом Святого Духа відновлює свою Церкву та супроводжує її історію, перетворюючи її на Пасху – перехід зі смерті, страждань до відновлення та життя.
Таким чином, згадуючи усі ці події у Божому світлі, відновлюється і наша віра, що опирається на «Вірую в єдиного Бога Отця, … і Сина…, і Святого Духа…», але також і на вірую в «Єдину, Святу, Соборну (тобто Католицьку) й Апостольську Церкву». Така є наша віра, яка веде нас до життя вічного.
Тож бажаю всім Вам, дорогі браття та сестри, і всім християнам нашого краю та всієї України радісної Пасхи.
Христос воскресе! Воістину воскресе!
Владика МІЛАН,
єпископ Мукачівський
в Ужгороді, в єпископській резиденції,
на празник Світлого Воскресіння Христового
2011 року Божого
