Володимир Чубірко: «Людям бракує обізнаності та інформації»

Ужгород живе своїм активним й багатофункціональним життям. Та для того, аби розпочалися певні процеси у місті, зокрема оновлення, процвітання чи хоча б прибирання, мають бути люди, які ці процеси запускають та ініціюють. І таких активістів та ентузіастів, слава Богу, поки що не бракує. Вони мають власні ідеї, бажання діяти, а головне – можливості для реалізації задумок для покращення благоустрою міста й життя його мешканців, а також команду однодумців. Причому роблять це незалежно, за власні кошти. І хай скептики стверджують, що це піар чи амбіції заможних людей, але до чого їх прив’язати. І хіба вони шкодять? Навпаки. До чергових виборів далеко, а місто повинно бути чистим і привабливим вже сьогодні. Тож усім свідомим громадянам потрібно залучатися до «процесу». Про  «Чисте Місто», про громадську позицію й соціальні проекти, а також про традиції святкування Пасхи ми поговорили з генеральним директором ТОВ «Калина-Закарпаття», депутатом обласної ради Володимиром Чубірком

– Минулої суботи відбувся завершальний етап – загальноміський суботник – акції  «Чисте Місто». Ви задоволені результатом?

– Я маю сказати, що так. І хотів би одразу подякувати нашій команді однодумців-ентузіастів, які з великим завзяттям кинулися втілювати акцію в життя (це Роберт Горват, очільник штабу акції, директор ТОВ «Дастор-Ужгород», Олександр Коваль, керівник проекту Туристичний інформаційний центр Закарпаття, викладач кафедри туризму УжНУ та інші). Результати роботи, звичайно, є, але не варто зупинятися на зробленому чи досягнутому, адже завдань перед нами ще багато, поле діяльності у місті та на його околицях чимале. Хотілося б тільки, щоб ще більше мешканців міста й молоді залучалися до соціально-культурних акцій та проектів. Адже акцію із загальноміського масштабного прибирання небайдужі ужгородці започаткували ще у 2009 році, коли з міста було вивезено близько сотні машин зібраного сміття. Ми хотіли не лише прибрати Ужгород, але й закликати усіх його мешканців поводитися так, щоб у всіх була змога жити у чистому місті. Хочеться, щоб цією ідеєю «захворіли» якомога більше ужгородців. Ще до старту акції ми приготували весь необхідний інструмент та інвентар, організували бригаду, замовили техніку, визначили навіть спеціальні телефони для дзвінків від ужгородців, таку собі «гарячу лінію» зв’язку з нашою бригадою добровольців.

– Тож якою все-таки була мета акції?

– «Чисте Місто» – щорічна акція, мета якої залучити жителів міста до проблем благоустрою і прибирання. А основним завданням акції є залучення максимальної кількості ужгородців до питань санітарного стану міста. Організатори також ставили за мету повернути ужгородцям почуття відповідальності за чистоту міських вулиць, внутрішньоквартальних територій, і, що важливо, протистояти проявам вандалізму, неохайності, недбайливого ставлення до майна міської громади. На цей раз акція тривала цілий тиждень: за цей час реально багато можна встигнути. Цьогоріч ми прибрали й віддалені мікрорайони, особливу увагу приділили паркові «Під замком», де впродовж кількох років накопичилося багато сміття. І мені приємно, що ситуація змінюється на краще. Цього року влада пішла нам назустріч, тож більше не буде таких ситуацій, як у 2009-му, коли машини із зібраним сміттям не пускали на сміттєзвалище у Барвінку. Це не політична акція, адже задіяні більшість ужгородців – усі, кому не байдуже, в якому середовищі вони живуть. Важливо, що долучається активна молодь. До речі, із сміття, зібраного в деяких закинутих й забутих місцях, можна відкривати музей, бо іноді знаходимо «раритетні»  речі, яким 15 і більше років.

– Ваше прізвище зараз часто фігурує в пресі. Це викликає багато питань…

– Справді? Цікаво, чому? Адже виборів не передбачається, прив’язати їх ні до чого. Акції, які я організовую, не є політичними чи якимось заангажованими. Все просто і прозоро. Головне, що мені подобається те, що я роблю для рідного міста. Я просто хочу, щоб і я і мої діти жили в красивому й привабливому місті, ходили чистими сонячними вулицями.

– У будь-якому разі добре, коли про людину говорять. Врешті, з цим нічого не вдієш. Та скептики вважають, що  це амбіції…

– Мушу їх розчарувати. Та…я радий, що моя персона викликає цікавість, тому що це нормальний здоровий інтерес. Таким чином оточення реагує на мої дії. Але вже варто усвідомити – світ і його формат змінюється. Нам нічого не потрібно, ми не потребуємо сторонньої допомоги. Ми хочемо, маємо змогу – робимо, не хочемо – не робимо. Все старе йде, попереду – нове, незвідане, якісне. Мені дійсно щастить з друзями й однодумцями. У них правильна людська позиція, яка дозволяє не звертати увагу на те, що говорять збоку. Ми просто робимо для рідного міста й області те, що може покращити життя, і так буде до того часу, поки в нас буде така можливість. Ми робимо – відповідаємо за власні вчинки – і це наша зона відповідальності. Я вважаю себе патріотом міста, де я народився й виріс. Якщо у людей є цікаві ідеї та пропозиції для Ужгорода, я радо їх підтримаю й допоможу у реалізації, наскільки це буде у моїх силах. Я маю змогу робити щось для Ужгорода і роблю тільки тому, що хочу це робити. Ось і все. Немає якихось причин, підтексту чи «задніх думок». Скажу навіть більше – якщо завтра будуть вибори, акції  «Чисте Місто» не буде. Не хочу, щоб вони співпадали у часі, не хочу, щоб ми були такими як усі. У нас є ідеї, сили і бажання робити щось для людей і міста.

– Ви сказали про те, що світ змінюється, постійно проходять якісь процеси. Однак люди їх сприймають гостро. На вашу думку, це явище тимчасове?

– Ви маєте рацію. Постійно відбуваються процеси, а разом з ними мітинги й протести. Чому так? Причина – відсутність інформації. Люди обов’язково мають знати, що область має на меті робити певні речі і це не потрібно замовчувати. Чиновники мають спілкуватися з людьми, а громадськість повинна бути проінформована. У цьому випадку люди будуть краще розуміти, що відбувається. Зріла громадськість по-іншому дивиться на все. Інформація – це позитивно. А у нас прийнято так, що людям нічого не пояснюють. До речі, наприклад, у бюджеті області на цей рік депутати обласної ради передбачили видачу спеціальних довідників і посібників по новому Бюджетному кодексу для всіх видів господарської діяльності. Сподіваюся, це хоч трохи допоможе. Я зацікавлений у тому, щоб все, що нас оточує, було в позитиві. Це стосується змін, роботи, свідомості, рівня життя. Я хочу, щоб люди жили краще, мали можливість заробити кошти. А таку можливість їм в першу чергу дає влада.

– Теперішня влада ініціює багато нового, особливо різних реформ, які теж сприймаються скептично. Ми ніби йдемо вперед, але достаток людей залишається на тому ж місці.

– Так. І тут знову проблема недостачі інформації та знань про нововведення. Ми ж дізнаємося про реформи тоді, коли вони б’ють нас по голові. Це неправильно. Як там кажуть: «Осведомлён – значит вооружён». А зараз населення не побачило того удару, який йому нанесла влада, люди не були готові до того, що відбувається. Рівень обізнаності надзвичайно низький. Я рахую, що це нечесно по відношенню до людей. Якби люди володіли інформацією, то багато чого сприймали б інакше. А то виходить так, що все проходить повз них. Зміни завжди лякають і насторожують, важко відмовитися від старого, навіть якщо воно віджило своє. Та правильна подача інформації, роз’яснювальна робота може допомогти населенню адаптуватися й зробити вірний аналіз ситуації. Адже це тепер погано, а через деякий час – рік-два – стане краще, реформи, які ми тепер не сприймаємо, почнуть діяти й приносити результати. Я працюю в бізнесі і бачу реальну ситуацію. Економіка зараз перебуває у жахливому стані, це ще м’яко кажучи. Але сподіваюся на краще.  Йдуть певні процеси й реформи в країні, які проводить Президент. До речі, маю віддати йому належне – він наважився на рішучий і ризиковий крок – на потужні й жорсткі реформи. Змін ми дійсно давно потребуємо. І хоч на даному етапі реформи сильно підривають його авторитет, головне – результат, який, я впевнений, принесе якісні позитивні зміни.

– Ви займаєте активну громадську позицію, у вас багато ідей та енергії. І ви – патріот рідного краю. Які цінності вам найбільше імпонують?

– Я закарпатець. Я народився й виріс в Ужгороді. Я люблю це місто і маю змогу відстоювати інтереси громади. Та я відповідальний лише за власні вчинки й дії, як і кожен з нас. Ми маємо до кінця випити ту чашу, яка нам приготована, пережити певний вибір, щоб вдруге не зробити його ніколи. Мені надзвичайно подобається те, що відрізняє наш край від інших регіонів України. Це – його дух, можливо, дух об’єднання, певне мирне співіснування різних конфесій, мов, народностей тощо. Єдність різноманітного. А також риси релігійності, справедливості, певна ідентичність – мовна, історична тощо. Закарпаття – це територія, на зрізі якої можна вивчати історію й розвиток всієї Європи. Потрібно зберегти ідентичність нашого краю, його природну красу. А також його толерантність, поєднання культур, можливість всовувати в себе різні культури, брати від них найкраще і йти вперед.

– Які проекти збираєтесь втілити в реальність найближчим часом?

– Я впевнений, що зараз потрібні ті ідеї, які мають певне соціальне й пізнавальне навантаження. Акція  «Чисте Місто» може тривати постійно, адже місто потрібно прибирати й чистити весь час. Також у нас на меті є багато ігрових проектів для дозвілля людей. Але найбільше особисто мені подобається задум, який стосується проведення уроків історії Ужгорода за простою і приємною схемою прямо на вулиці. Цю акцію ми маємо намір втілити вже зовсім скоро. Вона матиме назву «Пізнай своє місто». Ми розробили її разом із керівниками й викладачами кафедри туризму УжНУ. А також залучили студентів географічного факультету, які розробили двадцять спеціальних маршрутів найбільш цікавими історичними й культурними місцями обласного центру. Ми вже закупили спеціальне обладнання – портативні мегафони, майки з логотипами та прапорці для екскурсій і подорожей вулицями Ужгорода. Є декілька таких місцинок, про які навіть я мало знаю, тому думаю, що проведення такого заходу буде корисним і пізнавальним. Плануємо такі уроки історії на свіжому повітрі для учнів молодших та середніх класів. Впевнений, що дітям (і не тільки) буде цікаво дізнаватися нове про історію й культуру рідного краю й міста, в якому вони живуть. Адже сутність міста проявляється в близьких і знайомих речах. Улюблені речі й місця у місті для кожного різні, як і люди, але сутність одна, спільна, вона незмінно присутня. Я б хотів захистити ті речі, які є близькими мені, хочеться, щоб місто процвітало, хочеться, щоб люди, а особливо молоде покоління знало більше про рідне місто. А для хороших проектів і кошти завжди знайдуться, і меценати, які їх дадуть.

– Яке ваше життєве кредо?

– У всіх справах прагну бути чесною і справедливою людиною і залишатися патріотом рідного краю.

– Час плине, все змінюється, життя іде. Наближається Пасха. Як зазвичай святкуєте?

– За багато років маємо вже певні родинні традиції. У це свято я завжди разом з родиною й добрими друзями. Йдемо у церкву на нічну літургію: вночі освячувати паску дуже красиво. Завжди беремо з собою дітей, навіть малеча не лягає спати – чекає освячення. Тож проводимо це свято у гостях, багато спілкуючись. Святкуємо дружно й весело. Бажаю й Вам смачної, веселої і радісної паски!

 Лілія ЗАЛЕВСЬКА, “НЕДІЛЯ”