Закарпаття: На Виноградівщині з’явилася вулиця Івана Семедія
У Малій Копані серед садів заховалася невеличка вулиця під назвою Партизанська, на якій всього 14 хат. Недавно рішенням виконкому сільської ради її перейменовано на вулицю Івана Семедія. Мабуть, немає на Закарпатті такої людини, яка б не знала це ім’я. І не тільки у нашому краї, але і в світі.
Архієпископ Іоанн народився у нашому мальовничому селі, яке з трьох сторін огортають ліси, а внизу протікає швидкоплинна Тиса. Єпископ дуже любив своє рідне село. Займаючи відповідальну духовну посаду, він часто приїжджав сюди, проводив служби Божі, у проповідях наголошував, як його тішить прекрасний церковний спів односельчан. Милувався розкішною природою і завжди повторював, що нема гарнішого села за Малу Копаню.
Нелегким було життя отця Івана Семедія. 16 лютого 1949 року влада припинила діяльність греко-католицької єпархії. Наш земляк разом із своїми колегами змушений був покинути резиденцію і опинився на вулиці, звідки почався його тернистий шлях. Йому, як і іншим священикам, було заборонено виконувати будь-яку душпастирську діяльність.
Світ не без добрих людей: отець Іван влаштувався на квартиру в Ужгороді, власники якої знайшли йому цивільну роботу, щоб забезпечити матеріально. Було важко, та священик завжди зберігав спокій, був розважливим і покладався лише на Божу волю, вірив, що Господь йому допоможе. Ризикуючи потрапити під арешт, розпочав підпільну душпастирську діяльність. Щоб не привертати до себе пильне око влади і репресивних органів, на роботі отець Іван був взірцевим працівником.
У ті важкі для греко-католицької церкві часи, Іван Семедій прийняв на себе обов’язки єпископа і все своє подальше життя віддав служінню Богу і церкві. Він був шанованою людиною у краї. Гостями його резиденції були духовні отці високих чинів з Америки, Канади, Аргентини та інших країн. Його поважав папа римський Іоанн Павло ІІ, з вдячністю і шаною згадують молоді священики краю, яких він свого часу освятив, а також семінаристи, бо саме єпископ Іоанн знову відкрив для них духовну семінарію, яку свого часу заснував Теодор Ромжа.
Тож як не гордитися нам, мешканцям цієї невеличкої вулиці імені Івана Семедія, таким славним земляком? У селі досі живуть родичі єпископа. Зокрема, його рідний брат Павло з дружиною Мілкою, племінники. На жаль, його вже нема з нами, але пам’ять про єпископа повік не згасне у серцях односельців. Скоро ми будемо вклонятися погруддю єпископа, яке буде встановлено на постаменті біля церкви.
Йолана БАРЗАК, жителька с. Мала Копаня, Виноградів.ІНФО
