Туристичні принади закарпатської Верховини
Ще й зараз не вщухають розмови на різних рівнях про пісенно-мистецький фестиваль і спортивне свято, які відбулись 21 серпня 2011 року в підніжжі Боржавської полонини в урочищі Шипіт-Лазок, неподалік природної пам’ятки — водоспаду Шипіт, які належать до території Пилипецької сільської ради.
Задум з його проведення визрів давно і цьому були вагомі суб’єктивні та об’єктивні причини.
По-перше, одразу після свого обрання активну діяльність у цьому напрямку розгорнув голова Пилипецької сільської ради, якій підпорядковані три населені пункти: однойменний Пилипець, Подобовець і Розтока, Федір Васильович Кривка. Адже саме в них сьогодні діють 15 туристично-оздоровчих комплексів та ще й десятки витягів, серед яких є і найдовший в Українських Карпатах ― протяжністю більше 1500 м. Для створення тут відповідної матеріально-технічної бази з гірськолижного і зимових видів спорту з підготовки олімпійського резерву спортивної молоді України, кращого нічого й бажати.
По-друге, ще на грудневій нараді 2010 року голова РДА Василь Щур, а також його заступник з питань розвою в краї туризму Микола Тимощук та голова асоціації власників ТОК району Володимир Петрище виступили з пропозицією провести тут низку заходів культурно-спортивного спрямування. Оскільки саме чисте довкілля, непорушена екосистема, розвинена належним чином інфраструктура і добротні дороги, гостинні краяни є важливими чинниками забезпечення подальшого розвитку туризму і рекреації, спортивного дозвілля за будь-якої пори року. Тож не дивно, що фестини ― День села Пилипець, й стали першою ластівкою з втілення в життя цих задумів.
По-третє, вагому фінансову частку в цю справу внесли власники туроб’єктів, які повсякчас дбають про наповнюваність їх мандрівним людом. Серед них Федір Кривка просив обов’язково згадати Еріка Кинева, Романа Рябця, Олександра Міцевича, Олександра Хохлова, Олександра Дуброву, Вадима Кодигрова, Олексія Гусева, Віктора Куцкіра, Інну Ахнутдінову, які не тільки сумлінно сплачують податки, а й постійно дбають про надання належних часові турпослуг. Тому й не треба дивуватись тому, що недобросовісні платники податків не виявили бажання взяти участь у святі спорту і здорового відпочинку, яке виявилось, за словами сільського голови Ф.В. Кривки, заступника голови РДА М.Т. Тимущука і численних його гостей та глядачів, наймасовішим з-поміж інших у 2011 році на Міжгірщині.
По-четверте, так як туризм і рекреація в нашому смерековому краї є одними із найприорітетніших напрямків соціально-економічної підойми, тому й не дивно, що території підпорядкованих сільраді населених пунктів нагадують сьогодні суцільний будмайданчик. З ініціативи голови РДА Василя Щура тут проводиться капремонт дороги до присілка Шипіт за держкошти в сумі 175 тис. грн. Тут же виконують ремонтні роботи і працівники Міжгірського райавтодору, який нещодавно очолив Мирослав Бігар, які здійснюються за кошти сільської ради в сумі 295 тис. грн. Крім цього, в поточному році керівництво сільради запланувало провести ремонт сільського клубу в Розтоці, завершити спорудження стадіону розміром 90х45 та закінчити роботи з вуличного освітлення в усіх трьох населених пунктах, підпорядкованих Пилипецькій сільській раді. Це особливо відзначив у своєму виступі за відкриття спортивно-оздоровчого та туристично-пізнавального свята-фестин ― Дня села Пилипець сільський голова Федір Кривка. Адже органом місцевого самоврядування, який він очолює, та районними владними структурами робиться все можливе, щоби тут за будь-якої пори року завжди було багатолюдно, а згодом у цій місцині була створена міцна база для підготовки олімпійського резерву не тільки з гірськолижного та інших зимових видів змагань, а й багатьох видів екстремальних видів спорту: занять парапланеризмом, дельтапланеризмом, гірським велоспортом, спортивного орієнтування тощо.
Варто сказати, що навкзіолишні дивокраї синьогір’я Боржавської полонини вже вкотре були німими свідками спортивних змагань майстрів парапланеризму і в липні 2011 року, коли тут розіграли відкритий кубок Карпат (вже 12-ий) з маршрутних польотів. Звичайно, за активної підтримки керівництва Закарпатської ОДА та Міжгірської РДА. Затамувавши подих, за їх польотами тоді уважно слідкували жителі ареалу пилипецького куща та сусідньої Воловеччини. А ще тут щоліта шліфують свою майстерність аматори парапланеризму з Міжгірщини Олексій Станкевічус, Костя Біланинець, Роман Цендра, Михайло Фізер. Непоганими видались погодні умови і для парапланеристів напередодні і в день святкових урочистостей. Адже в них взяли участь пілоти не лише з України, а й Білорусії, Росії і близького зарубіжжя. Це особливо відзначили головний суддя Леонід Сніцарук зі своєю помічницею Боженою Кузьмич, які, до речі, вели змагання українською і англійською мовами. На цей раз володарем кубка Боржави (3-го) став Євгеній Віхор з Мозиря в Білорусії, друге і третє місця на точність приземлення завоювали Андрій Чучка зі Львова та Віталій Савенков із білоруського Грозно. “Для всіх нас це виявилось прикрою несподіванкою, ― підкреслив за нашої розмови заступник голови РДА Микола Тимощук ― координатор спортивних змагань на святі. — Та для нас головне, що про ідеальні умови для заняття екстримом далеко лине добра слава”.
За підтримки Закарпатської ОДА та Міжгірської РДА і Пилипецької сільської ради, відповідно керівники Олександр Ледида, Василь Щур та Федір Кривка цього дня тут відбувався чемпіонат України з гірського велоспорту в дисципліні “Даунхіл” та 5 етап кубка України з велоспорту в дисципліні “Крос-кантрі”, організаторами якого були федерація велоспорту Івано-Франківської області та ТОК “Затишок” у Пилипці. Підсумки цих змагань ми ще оприлюднимо, важливо, що в них взяли участь понад 150 спортсменів з України, Росії, Казахстану, Болгарії, Києва і Москви. Така обширна географія цих змагань, а це є ще одним вагомим доказом того, що свято-фестиваль — День села Пилипець має чудові перспективи на його відзначення у майбутньому. Тож не марними виявились зусилля його організаторів: райдержадміністрації, Пилипецької сільради та відділу культури і туризму РДА та керівників 15 ТОК, розташованих на території у підніжжі Боржавської полонини.
На святі також виступив відомий у краї історик-краєзнавець Іван Безега, який зробив для понад 3-тисячного загалу гостей і учасників фестин своєрідний екскурс у минуле рідного Пилипця. Перші письмові згадки про це поселення датовані 1463 роком. Ця дата викарбувана й на гербі села відомим скульптором, нашим земляком Михайлом Беленем. Важко погодитись з п. Безегою, що поселення дістало свою назву на честь вівчаря Пилипа. На теренах тодішнього Закарпаття не користувались іменами Пилип, Кіндрат та рядом інших, які побутували на східноукраїнських землях обабіч Дніпра.
Сюди вони прийшли з Візантії з хрещенням Київської Русі Володимиром Великим. Тож у втікачів зі східних княжих українських земель ім’я святого апостола Пилипа було досить поширене. Тим паче, що першопоселенцями нинішнього Пилипця були вихідці саме звідси. Про це красномовно говорять численні географічні і топонімічні назви краєвидів, окрестів, які мають київське походження.
Тим паче, що святий апостол Пилип за біблійними переказами народився в місті Каперанум, звідки родом й святі проповідники слова Божого Андрій і Петро. Тож не дивно, що звідси святий апостол Пилип, особливо шанований православною церквою, почав торувати життєву дорогу до Господа Бога. З його іменем, вірогідно, прийшли до підніжжя Боржавської полонини першопоселенці-східняки.
Справжньою прикрасою Дня села Пилипець та ще й напередодні славного ювілею Незалежності України, стала обширна культурна програма, творами якої супроводжувались спортивно-розважальні дійства, підбиття підсумків своєрідного фестивалю-шоу ― першої ластівки у цих краях. Її підготували художні колективи Міжгірського РБК, Міжгірської ДМШ, аматори сцени зеленоокого краю. Найголовніше те, що ми обійшлись без званих творчих колективів із-за меж Міжгірщини.
Наші таланти ― гордість смерекового краю, співачка Оксана Синишина, дует у складі Мар’яни та Оксани Качайло, фольклорний колектив райцентрівського БК, народний квартет “Лілея” (кер. Світлана Башук), троїсті музики (кер. Юрій Біланинець) радували глядацькі загали Києва, міста над Ужем, райцентру і навколишніх сіл. Без них не обходиться жодне свято на Верховині.
Ведучі святкових урочистостей Олександр Грига та Галина Рекіта, з притаманними їм жартами, щоразу радували гостей і учасників спортивно-мистецького фестивалю все новими й новими концертними номерами. Звучала тут і “Привітальна Міжгірщини”, і в’язанки верховинських мелодій, і троїсті музики, і чарівний, солов’їний спів Оксани Сенишиної, і пісні нашої молодості на кшталт “Гуцулка Ксеня”… Вірю, що вони на довго запам’ятаються всім, хто добрим словом рознесе славу про наш край на теренах незалежної неньки-України, в країни далекого і близького зарубіжжя.
Василь БЕЛЕНЬ.
Фото Тетяни КОСТЮК.
