На Закарпатті деякі керівники райрад отримують більше 10 тис. грн. зарплатні
У четвер, 22 вересня, під головуванням керівника Закарпаття Олександра Ледиди відбулась нарада з головами районних адміністрацій. У нараді також взяли участь заступники очільника краю та начальники обласних управлінь.
Першим обговорили одне з актуальних напередодні зими питань – готовність міст та районів до опалювального сезону. Як повідомив начальник управління житлово-комунального господарства Василь Романець, підготовка до осінньо-зимового періоду йде за планом. Так, школи, лікарні та дитсадки у районах до початку опалювального сезону готові стовідсотково.
Найбільше невирішених питань в обласного центру. В Ужгороді необхідно встановити 10 модульних котелень, що обігріватимуть, здебільшого, навчально-освітні заклади. Зокрема, ЗОШ № 19, 12, 15, 8. Проте міський голова Ужгорода Віктор Погорелов пообіцяв: запізнення з термінами початку опалювального сезону у вищезгаданих закладах можливе не більше, ніж на 10-15 днів.
Також на нараді підняли питання виконання місцевих бюджетів за 8 місяців 2011 року. Головний фінансист області Петро Лазар почав з позитивного моменту: місцеві бюджети не мають боргів з виплати зарплат та по захищених статтях. Водночас, м. Ужгород, Хуст, Чоп та Іршавський район виконання дохідної частини місцевих бюджетів не забезпечили. А зростання податкового боргу спостерігається у 14 адміністративних одиницях, зокрема, в Ужгороді та Чопі. Вагому частку боргу складає оплата за землю – більше 12 млн. грн.
Окремо розглянули питання необґрунтованого підвищення заробітних плат головам райрад. У деяких районах платня керівників районних рад перевищує 10 тис. грн. на місяць. Це при тому, що середня зарплата голови райдержадміністрації складає 3,5 – 4 тис. грн., а спеціалістів районних управлінь – 1,5 тис. грн.
– Вважаю таку ситуацію неприпустимою, – звернувся до присутніх очільник Закарпаття Олександр Ледида. – Керівники районів мають слідкувати за розподіленням коштів – це Ваше безпосереднє завдання. Не можна так бездумно витрачати гроші, коли їх не вистачає на фінансування освіти чи медицини. Наполегливо прошу розібратися з ситуацією.
Наступним обговорили питання оптимізації мережі закладів освіти та медицини. За інформацією начальника управління освіти та науки Михайла Мотильчака, сьогодні в області працює майже 230 шкіл І-ІІІ ступенів. Але кількість не означає якість. Подекуди кількість учнів складає менше 50% від тої, на яку розраховані заклади. Щодо роботи з оптимізації, прикладом став Берегівський район, де до початку навчального року об’єднали школу з угорською та російською мовами навчання в одну – двомовну. Загалом, за літо вдалось скоротити 14 малокомплектних шкіл. Цілком протилежною є ситуація у сфері дошкільної освіти. Сьогодні на Закарпатті працюють більше 500 дитсадків.
Завантаженість цих закладів надзвичайна – в середньому по області на 100 місць у дошкільному закладі претендує 122 дитини. І хоча загалом упродовж 2011 року охоплення дошкільнят освітою збільшилось на 10%, завдань ще чимало. Одним з варіантів, на думку, як освітян, так і обласної влади, є створення ДНЗ на базі середніх шкіл. Над цим і мають працювати керівники районів. Олександр Ледида також доручив підготувати логістичну карту маршрутів шкільних автобусів у кожному районі. Ті райони, де оптимізація освітньої мережі не проводиться і довезення дітей здійснюється непродумано, нових шкільних автобусів не отримають.
Схожою є ситуація і зі скороченням ліжок в районних медзакладах. Покращення не таке значне, як хотілося б. Найнижчі показники щодо видатків на харчування та ліки для пацієнтів в Ужгороді, Мукачівському, Виноградівському, Іршавському районах. Водночас, як повідомив головний лікар області Роман Шніцер, вже підписано наказ про скорочення 110 ліжок в обласних закладах охорони здоров’я. Але саме райони більше потребують такої оптимізації та економії коштів.
Задля економії коштів райони мають виконати ще одне завдання – створити енергетичні паспорти. Термін здачі – до 5 жовтня.
Щодо енергозбереження – споживання газу по області зменшилось на 6 відсотків у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Натомість, споживання електроенергії збільшилось на 10-15%. Це пов’язано, у першу чергу, з переведенням установ та житлових будинків краю на автономне опалення. Додатковий спосіб зекономити райони отримають завдяки енергозберігаючим технологіям. Так, в області починає працювати фірма-виробник систем утеплення, яка має досвід таких робіт по всій Україні. Фінансування забезпечуватиме центральний бюджет. Але перелік закладів, в яких такі роботи необхідні, має надати кожен район самостійно.
Останнім обговорили питання роботи в районах дозвільних центрів, а їх на Закарпатті працює майже 1,9 тисяч. Але часто рівень кваліфікації спеціалістів не достатньо високий. Олександр Ледида доручив керівникам райдержадміністрацій провести перевірку роботи державних адміністраторів, – повідомили з прес-центру Закарпатської ОДА.
