На Закарпатті хресною ходою відзначили 10-річний ювілей прославлення преподобного Алексія Карпаторуського

[Total: 0    Average: 0/5]

10-річний ювілей прославлення преподобного Алексія Карпаторуського відзначили Хресною Ходою та святковим богослужінням не зважаючи на дощ

Зранку 21 жовтня 2011 року падав дощ – невеликий, дрібний, але незупинний. Проте, біля храму с. Іза для участі у Хресній ході на честь прославлення преподобного Алексія Карпаторуського зібралося багато людей з різних парафій Хустської та Мукачівської Єпархій. Разом із своїми священиками та архієпископом Хустським і Виноградівським Марком, несучи хоругви та співаючи молебень до Апостола Закарпаття, всі учасники пройшлися маршрутом від місця, де колись правив преподобний, до монастиря, де він був похований, а пізніше і прославлений серед лику святих. Дощ не вщухав, але люди йшли більше години до монастирського храму, де пройшло святкове богослужіння.

Цього дня 10 років тому Свято-Миколаївський монастир с. Іза-Карпутлаш був схожий на велетенський тридцятитисячний людський рій, який щільно обступив раку з мощами Божого угодника преподобного Алексія Карпаторуського. Чисельні ієрархи, священнослужителі, прочани та гості з піднесеним настроєм та духовною радістю вперше проспівали величання Апостолу Закарпаття. З того моменту розпочалося церковне почитання “нашого” святого. Господь прославив великого подвижника Православ’я, що у свою чергу надихнуло багатьох на слідування Божим заповідям.

Правлячого архієрея та всіх учасників Хресної Ходи зустрічає на паперті храму намісник монастиря архімандрит Адріан (Малета). Хвилювання та почуття вдячності Богу переповнюють кожного присутнього священика та мирянина. Перед початком літургії до правлячого архієрея на середину храму виходить гість із Польші Преосвященнійший Паісій, Єпископ Горлицький та Преосвященний Мефодій (Петровцій) разом із 64 священнослужителями. Інші просто стоять і моляться: олтар не може вмістити всіх присутніх на святковому богослужінні священиків. Дощ надворі не вщухає, а люди, які не помістилися всередину, стоять довкола храму. Проте, всі чекають на той час, коли вони зможуть потрапити всередину хоча б на деякий час, щоб приложитися до раки з мощами преподобного Алексія Карпаторуського. У всіх піднесений настрій не дивлячись на непривітну погоду.

Преосвященний Паісій, Єпископ Горлицький, молиться з особливою радістю. Його преосвященство привіз із собою частичку мощів святого священномученика Максима Горлицького, знаного у нашому краї як священномученик Максим (Сандович). Цей святий, мощі якого знаходяться у кафедральному храму м. Горлиці (Польша), включений у список Карпаторуських святих і був особисто знайомий з прп. Алексієм Карпаторуським (Кабалюком). Багато років пізніше їхньої зустрічі мощі святого священномученика Максима Горлицького були покладені у престол нового храму освяченого на честь прп. Алесія Карпаторуського. Отже, багато років пізніше уже святі ніби зійшлися у одному храмі. Новий храм було освячено після всенічного богослужіння у переддень святкування 10 річного ювілею прославлення Апостола Закарпаття. (Інтерв’ю з Преосвященнійшим Паісієм, єпископом Горлицьким буде опубліковано пізніше).

По закінченню літургії священнослужителі беруть раку з мощами святого Апостола Закарпаття та несуть довкола храму. Всі присутні з радістю йдуть за мощами, а вже через декілька хвилин прочани дістали змогу підійти та вклонитися чесним мощам угодника Божого, ревного проповідника Православ’я на Закарпатті преподобного Алексія Карпаторуського.

Особливо урочистими та піднесеними були слова правлячого владики архієпископа Хустського і Виноградівського Марка та архієрея-гостя єпископа Горлицького Паісія. Обидва владики підкреслили необхідність об’єднуватися навколо святинь та брати приклад із життя святих угодників Божих прп. Алексія Карпаторуського та священномученика Максима Горлицького. Перед закінченням святкування владика Марк відзначив меценатів та будівельників монастиря високими нагородами, а намісник монастиря архімандрит Адріан (Малета) був нагороджений правом використання під час богослужіння ігуменського посоха – символу, насамперед, духовного начальства та правління.

 прот. Іоанн Шандра, керівник прес-служби Хустської єпархії УПЦ (МП)

http://zakarpattya.net.ua/

Comments are closed.