Щороку на Закарпатті півтисячі дітей залишаються сиротами
Нещодавно на нараді, що відбулася в Закарпатській ОДА під головуванням першого заступника керівника краю Івана Бушка, пролунало звинувачення на адресу служби у справах дітей у бездіяльності. Представники від Виноградівського дитячого будинку висловилися, що за останні два роки службою у справах дітей тільки один раз було проведено рейд по області. Також говорилося і про те, що у вищезгаданої служби на обліку перебувають діти, котрі мають право знаходитися у дитячому будинку «Берізка», але вони, начебто, навмисне до їхнього закладу цих дітей не направляють, а розпреділяють малюків по інших дитячих будинках області.
Такі їхні дії пов’язуються з тим, що влада, мовляв, “штучно” створює причини, аби чим найшвидше реорганізувати цей заклад. Щоб дізнатися про правдивість сказаних висловлювань, я звернулася за “істиною” до керівника служби у справах дітей Світлани Якімеліної.
— Пані Світлано, що Ви скажете на такі висловлювання адресовані службі у справах дітей?
– Давайте розглянемо кожне звинувачення. За підсумками 9 місяців 2011 року в області проведено 364 профілактичних рейдів: “Діти вулиці”, “Канікули”, “Вокзал”… Якщо порівнювати із минулим роком, то їх на 30 менше. Але під час них виявлено 424 дитини, тоді як минулого року – 392. Тобто не дивлячись на те, що рейдів було менше, дітей все-таки було виявлено більше. Більше було вилучено і дітей з вулиці. Якщо за 9 місяців цього року з вулиці вилучено 133 дитини, то в минулому році забрано з вулиці 114. До речі, під час таких рейдів обстежуються і, так звані, “неблагополучні сім’ї”, тобто, сім’ї, де батьки належним чином не займаються вихованням дітей. Впродовж цього року обстежено 1018 сімей, з яких 118 дітей вилучено. Додам, що такі рейди проводяться як за участю обласної служби у справах дітей, так і районними та міськими службами. Зазначені рейди проводяться в рамках реалізації Регіональної програми реформування інтернатних закладів для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування та відповідних районних, міських програм.
Тепер щодо влаштування дітей до інтернатних закладів.
Влаштування дітей до закладів такого типу як „Берізка” відбувається відповідно до спільного наказу Міністерства освіти і науки України та Міністерства України у справах сім’ї, дітей та молоді від 21.09.2004 № 747/460 “Про затвердження Положення про дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування”, згідно з яким зарахування дітей до інтернатного закладу Закарпатської області проводиться на підставі направлення управління освіти і науки облдержадміністрації та пакету документів, що підтверджує статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування. У випадку відсутності статусу – потрібен документ, що підтверджує факт перебування на обліку служби у справах дітей, дитини, яка залишилась без батьківського піклування.
Діти, які вилучаються з вулиці, не мають жодних документів. І їх влаштовують у притулки для дітей, де вони можуть перебувати до 90 днів. За цей час проводиться робота по розшуку батьків, вивчаються причини, чому дитина опинилася на вулиці, чи можна її повертати в родину, вирішується питання щодо її остаточного влаштування.
– Який порядок влаштування дітей сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, до дитячих будинків?
– Влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, регламентується відповідною постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, якою затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини.
Зазначу, що влаштуванню дитини передує робота по її виявленню, у разі необхідності, вилученню з середовища, яке загрожує її життю та здоров`ю, збору необхідних документів та надання відповідного правового статусу (сироти або позбавленої батьківського піклування) .
Цією ж постановою визначено і форми влаштування дитини, яка залишилась без батьківського піклування: усиновлення; опіка/піклування; прийомна сім`я, дитячий будинок сімейного типу; інтернатний заклад для дітей. Звичайно, перевага надається першим трьом формам, оскільки це сімейні форми влаштування дитини.
– А чи важко дитині, яку вилучили з родини, отримати статус? Що для цього потрібно? І скільки закарпатських дітей, до прикладу, протягом року отримують статус?
– Буває по-різному. Якщо у дитини померли батьки, служба у справах дітей збирає документи, а це, насамперед, свідоцтва про смерть батьків, свідоцтво про народження дитини та ін. В такому випадку, це не забирає багато часу. Складніше з отриманням статусу дитини, позбавленої батьківського піклування. У цьому випадку необхідні документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилась без піклування батьків. Це може бути рішення суду про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, рішення суду про позбавлення батьків, батьківських прав, вирок суду про відбування батьками покарання в місцях позбавлення волі, постанова суду, що батьки під вартою на час слідства, рішення суду про недієздатність батьків, довідка органів внутрішніх справ про розшук батьків, висновок МСЕК про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов’язків та ін. Процедура позбавлення батьків батьківських прав звичайно вимагає більше часу. Статус дитині юридично оформляється розпорядженням голови райдержадміністрації або рішенням виконкому міської ради.
Щодо кількості, то щороку на Закарпатті понад 500 дітей набувають статусу сироти або позбавлених батьківського піклування. Так, у 2008 році отримало статус 547 дітей, у 2009 – 529, у 2010 – 595, і упродовж 9 місяців 2011 року – 359 дітей.
Зазначу, що за останні два-три роки в нашій державі спостерігається зменшення кількості дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Якщо говорити цифрами, то у 2009 році таких дітей в Україні проживало понад 100 тис., тобто 100787. За станом на 01.09.2011 року в Україні нараховується 96742 дитини із зазначеним статусом.
На Закарпатті, на жаль, ситуація інша. Якщо у 2006 році в області проживало 1477 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, то у 2009 році їх нараховувалося 2124, а на 1 вересня 2011 року – 2383. Скажу більше. Аналіз дітей, що перебувають на обліку служб у справах дітей дає підстави стверджувати про зростання кількості дітей, позбавлених батьківського піклування за рахунок вилучення дітей із функціонально-неспроможних сімей та позбавлення батьків батьківських прав. Так, якщо на обліку за станом на 01.01.2007 року перебувало 1448 дітей, які проживали у сім’ях, де батьки, ухиляються від виконання своїх батьківських обов’язків та 1477 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; то за станом на 01.10.2011 року на обліку 1166 дітей н так званих „неблагополучних сім’ях та 2383 дитини-сироти і позбавлені батьківського піклування.
Тому такі твердження, що службами у справах дітей в нашій області не проводиться робота по вияленню дітей, наданню їм статусу тощо – безпідставні і не відповідають дійсності.
– Пані Світлано, чому перевага надається сімейним формам?
– Це ж природно. Ви знаєте, я неодноразово була в дитячих закладах в інтернатах. Там справді гарні умови. Чисто, прибрано, діти нагодовані. З дітьми працюють фахівці. Але в цих закладах немає головного… Мами і тата… І це найважливіший аргумент, чому необхідно до останнього „боротися” за кожну сім’ю. Роботу необхідно спрямовувати на збереження родини, надання їй допомоги у подоланні життєвих труднощів, попередженні вилучення дитини з сім’ї, адже сім’я є природнім середовищем для фізичного, духовного, культурного, соціального розвитку дитини. В іншому випадку ми не вирішуємо проблему, ми її обслуговуємо за кошти людей, які працюють і сплачують податки. Дитина, вихована у сім’ї, більш адаптована до суспільного життя, життєвих труднощів. Якщо ж так сталося, що дитина за певних умов залишилася без піклування біологічної родини, влаштування її до закладу на державне утримання можливе, коли вичерпані всі можливості влаштувати її в сім’ю.
– Чи не могли б Ви детальніше розповісти читачам про програму реформування інтернатних закладів? Яка її мета?
– Регіональна цільова програми реформування інтернатних закладів для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування затверджена рішенням сесії обласної ради у липні 2008 року. Очікуваними результатами зазначеної програми є зменшення кількості дітей, направлених до закладів; збільшення кількості неповнолітніх повернутих у біологічну родину, усиновлених, влаштованих у сім’ї громадян; зменшення кількості дітей, вилучених із сімейного середовища.
Відповідно до цієї програми служби у справах дітей і вибудовують свою роботу. Я вже зазначила, яка робота проводиться службами по виявленню дітей та наданню їм статусу. Додам що за підсумками 9 місяців в області 217 дітей влаштовано під опіку/піклування, з початку року усиновлено 73 дитини, ще 28 влаштовано до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу.
− Прокоментуйте, будь ласка, ситуацію, яка склалася у Виноградівському дитбудинку щодо надання їхнім вихованцям статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування?
– Нині на вихованні Виноградівського дитячого будинку перебуває 64 дитини, у т.ч. 47 дітей з відповідним правовим статусом, стосовно 15 дітей триває процедура щодо надання їм статусу. Троє дітей в закладі перебувають безпідставно.
Тетяна Горянка
