Особливості закарпатського голубівництва
У слов’янських народів цей птах завжди був символом сімейного благополуччя, достатку та духовного єднання з Богом.
І дорослі і діти ніколи не були байдужими, милуючись красою лету або декоративною статурою голубів. Втім, голуби, насправді не такі вже й мирні. Дикі і навіть деякі домашні види цих птахів доволі агресивні. Вони постійно встряють у бойові поєдинки, які за азартом і пристрастю поступаються, мабуть, лише півнячим боям. А ще голубів завжди використовували як поштарів, швидких і надійних поставників інформації. З ними пов’язано чимало палацових інтриг і врятованих життів у часи воєн.
Історія голубівництва в Україні налічує не одну сотню років. За останнє століття було виведено понад 800 порід цих птахів. Різноманіття мастей, відтінків, будови тіла, поведінки, стилю польоту вражає уяву. Про особливості голубівництва на Закарпатті ми поспілкувалися з головою обласної громадської організація “Закарпатський клуб любителів голубів” Степаном ЗОМБОРОМ.
– Степане Івановичу, як захопилися розведенням голубів?
– Це захоплення у мене з дитинства. Голубів тримали й друзі, які жили по сусідству, старші люди, які розповідали й радили нам що і як треба робити. Так і мені передалася любов до пернатих. Тримав їх до 1986 року. Потому була невелика перерва. Тепер знову поринув у цю справу: вийшов на пенсію і з’явилося більше вільного часу. Тож вже третій рік знову розводжу голубів.
– Багато маєте птиці?
– Тримаю чотири породи. Маю і спортивних, і високольотних птахів (будапештські та бакинські), а також наших закарпатських вертунів. Нині вже назбиралося понад 60 особин.
– Дороге це задоволення, тримати голубів?
– Досить дороге, якщо займатися справою серйозно. Окрім придбання самих птахів, треба купувати зерно, спеціальні корми, добавки до них. Оскільки нині поширені різноманітні хвороби, птахам також треба давати ліки, робити щеплення. А ціни у нас самі знаєте які… Хоча, чесно вам скажу, ніколи видатків на голубів, я не рахував. Для чого? Якщо полічу гроші, то може перехочу тримати голубів (сміється). Якщо ж серйозно, то кожен голубівник витрачає стільки, скільки може. Якщо займатися системно і помірковано, то можна вкластися й у досить скромну суму. Хоча є люди, які тримають й по 500 птахів.
– Ваше хобі приносить гроші, чи голубівництво лише для душі?
– Мені грошей не приносить, я займаюся розведенням голубів для особистого задоволення. Хтось папуг тримає, котів, собак, збирає марки чи сірникові коробки. А я займаюся голубами (сміється). Це справа для душі. Деколи намотаєшся, нерви потріпають, увечері зайдеш у голубівник – одразу отримуєш заспокоєння і задоволення, особливо навесні, влітку. А коли займаєшся селекцією, це особливий процес, бо намагаєшся отримати від кожної пари бажаний результат. Інколи не виходить, тоді починаєш заново перепаровувати. Кожна порода має свій стандарт, тож треба виростити таку птицю, яка відповідатиме йому.
– Чув думку, що у країнах Сходу розведення голубів – прерогатива багатих людей. На Заході, навпаки, розведенням їх переважно займаються люди з середнім достатком. Серед закарпатських голубівників переважають перші чи другі?
– Різні є. І дуже заможні, і зовсім незаможні, які звикли тримати голубів з дитинства, тобто мають це захоплення, як то кажуть, у крові, жити без нього не можуть. Такі люди триматимуть голубів за будь-яких умов, як би тяжко не було. Буває, що в сім’ї жінки сваряться, мовляв, гроші на вітер викидаєш, а чоловік все одно тримає птахів, бо любить їх.
В Ужгороді знаними поціновувачами голубів є Едуард Біндас, Юрій Маргіта, Йосип Белас. У Виноградові – Іван Нюл тощо.
– Знаю, що чимало відомих українських політиків також є голубівниками…
– Так. Серед них – Президент Віктор Янукович, народний депутат Сергій Ківалов. Почесним президентом Асоціації голубівників України є екс-голова СБУ Леонід Деркач. На Закарпатті, знаю, декоративні птахи можна побачити й на ранчо, яке належить родині голови ОДА Олександра Ледиди.
– Ви очолюєте громадську організацію, яка об’єднує голубівників Закарпаття. Скільки членів вона налічує і чим займається?
– Закарпатський клуб любителів голубів утворено два роки тому. Нині маємо 36 членів, об’єднаних у чотири осередки: Великоберезнянсько-Перечинський, Ужгородський міський та районний і Виноградівський. Розводять члени клубу переважно декоративних птахів, є й м’ясні породи та льотні голуби. Найближчим часом, гадаю, організація збільшиться, бо вже виявив бажання приєднатися Мукачівський осередок та інших районів. Участь в організації дає її членам об’єднання сил і коштів для організації виставок, льотів голубів, обмін досвідом.
Торік в Ужгороді ми організували першу обласну виставку голубів та інших декоративних птахів. Своїх птахів на виставці представили члени нашого клубу, а ужгородський осередок спортивних голубів демонстрував своїх чемпіонів. Також були представлені породи інших декоративні птахів. Загалом близько 50-ти порід голубів.
До речі, цьогоріч 17-18 грудня відбудеться друга виставка голубів у Будинку культури профспілок на вул.Руській в обласному центрі. Тож запрошуємо усіх поціновувачів краси пернатих відвідати її.
– А в інших областях закарпатські голубівники демонструють своїх улюбленців?
– Звичайно. Члени нашого клубу представляли своїх птахів на виставках в Одесі, Тернополі, Івано-Франківську. Наші голубівники були присутні й на загальноукраїнській виставці у Києві, звідки, до речі, привезли й перший кубок «За розвиток голубівництва».
– Яка порода голубів найпопулярніша серед закарпатців?
– Якоїсь однієї немає. Кожен голубівник має свою породу, в яку закоханий. Я, наприклад, тримаю і розводжу закарпатських вертунів. Це наша порода, яку пам’ятаю з дитинства. Дуже гарна птиця, а коли високо літає – замилуєшся. Ще кілька десятків років тому цієї птиці у нас було дуже багато з різноманітними окрасом, та нині її популяція настільки зменшилася, що вона є майже вимираючою. Голубівників, які в області тримають вертунів, можна перерахувати на пальцях. Справа в тому, що останнім часом більшість голубівників захопилися декоративними породами або ж спортивними чи м’ясними. Також активно почали завозити російських високольотних птахів.
– Якщо захочете когось заохотити зайнятися голубівництвом, що скажете такій людині?
– У голубівників завжди сильна сім’я. Захоплення цими птахами виховує любов, додає злагоди й єднання. Не дарма голуб вважається символом миру, його демонструють при одруженні, урочистостях з нагоди початку чи закінчення навчання, народженні дітей тощо. Тому рекомендую усім, перш за все молодим людям, звернути увагу на захоплення голубівництвом. Більшість з тих, хто спробує, гадаю, не полишить цієї справи.
Петро ПОЛІХА, “Час Закарпаття”
